"Ми повинні піти": українські біженці в ЄС бояться взимку залишитись без житла (фото)

У міру наближення невизначеної та потенційно дорогої зими уряди країн ЄС згортають програми підтримки українців. А багато добровольців, які були раді дати притулок українській родині на кілька тижнів чи місяців, на тлі енергетичної кризи та відчутного подорожчання електроенергії змушені виселяти біженців із квартир. Про складнощі, з якими зіткнулися українці у деяких країнах ЄС, пише британська The Guardian.

За понад пів року після вторгнення Росії в Україну країни Європи зробили безпрецедентні зусилля, аби допомогти мільйонам українських біженців. Однак на тлі енергетичної кризи в ЄС багато українців змушені залишати своє тимчасове житло і або шукати нове житло, або повертатися в Україну.

Оглядачі публікують інтерв'ю українських біженців, які зіштовхнулися із серйозною проблемою проживання у країнах ЄС. 16-річна харків'янка Ліза, яка переїхала зі своєю сім'єю до Угорщини, розповіла, що після двох днів проживання в будапештському готелі сім'я знайшла літню угорську пару, яка мешкає в сільській місцевості неподалік. Пара погодилася прийняти біженців та сказала їм, що їхні українські гості можуть залишатись стільки, скільки їм потрібно.

Але нещодавно, коли угорський уряд оголосив про масове підвищення рахунків за електроенергію для домогосподарств, подружжя звернулося до них із незручним проханням.

"Тоді вони сказали, що ми можемо залишитися до кінця війни, але тепер вони зрозуміли, що не можуть дозволити собі рахунки за електроенергію. Вони дуже чемно сказали нам, що ми маємо виїхати", — сказала Ліза.

Водночас дівчина повідомила, що все літо працювала на одному підприємстві, попри своє неповноліття. За її словами, робота була виснажливою, тому що годинами доводилося розбирати стару електроніку, а за добу дорога на роботу і назад займала з пересадками до чотирьох годин.

"Зараз йде хвиля виселень сімей, які кажуть, що не можуть оплачувати послуги господарів. Існує реальна проблема із продовольством та провізією, і є люди, яким справді не вистачає їжі, і вони не знають, як отримати допомогу", — каже волонтерка із Будапешта Анастасія Чуковська, яка створила організацію для допомоги українцям в Угорщині.

За її словами, особливо непросто доводиться літнім біженцям, які не володіють іноземними мовами і тому не знають, куди їм звернутися за допомогою. Навіть ті, хто має гроші, стикаються з невизначеністю, не знаючи, коли буде безпечно і тому мають намір повернутися додому.

Така сама ситуація складається й у гостиннішій Польщі. У країні, яка прийняла більше біженців, ніж деінде, і де допомога Україні та українцям вважається предметом національної гордості, недавнє опитування показало, що 62% респондентів вважають, що підтримка українських біженців стала "занадто дорогою".

Проте журналісти зазначають, що з приходом зими бойові дії в Україні продовжаться, і значна частина може залишитися без опалення. Це дає підстави прогнозувати, що нові біженці можуть прибути до Європи, але можуть знайти набагато менше допомоги, аніж ті, хто прибув до них.

"Я зустрічала багато людей, які поїхали назад, тому що в Європі надто складно, але потім вони повертаються до Харкова і розуміють, що краще бути бідним у Європі, ніж бути під обстрілом у Харкові, тому вони їдуть назад", — сказала британська волонтерка у Польщі Ада Вордсворт.

Вона зазначила, що окрім проблем із житлом, українські біженці мають труднощі з доступом до охорони здоров'я та освіти. І хоча ситуація варіюється в різних країнах ЄС, але по всій Європі українські батьки не впевнені, чи варто відправляти своїх дітей до шкіл у своїх нових країнах, чи варто повернутися на батьківщину.

Раніше повідомлялося, що українцям, які втекли від війни до Польщі, необхідно до 20 вересня 2022 року подати податкову декларацію та сплатити податок. Його стягуватимуть із доходів, отриманих за останні 183 дні перебування в країні.