"Головне — не спізнитися": у Росії заявили, що не проти ввести війська ще в одну країну

Путін, Володимир Путін, президент РФ, президент Росії
Фото: РИА Новости | Ілюстративне фото

Російський чиновник Андрій Клімов заявив, що РФ може впливати на партнерів "як зразкова країна". Війну в Україні він при цьому відкинув як конфлікт з НАТО.

Кремль готовий "допомогти" проросійській партії у Грузії з утриманням влади. Росія введе війська, як тільки про це попросить Тбілісі. Про це заявив депутат Ради федерації Росії Андрій Клімов, як передали у TVpirveli 21 липня.

У РФ запевнили, що підтримають партію "Грузинська мрія" та заявили про "державний переворот" на тлі протестів й суспільного невдоволення у Грузії.

"Будь-який державний переворот є втручанням зовнішніх сил у внутрішні справи іншої держави, що є порушенням Статуту ООН. Я вам скажу інакше, наприклад, у Сирії була спроба повалити державу. Коли законний уряд Асада звернувся до нас з проханням про військову допомогу, ми надали їм цю допомогу, і, як ви знаєте, ситуація в Сирії стабілізувалася", — сказав Клімов.

Він також не став відключати приєднання Грузії до російського ОДКБ, куди входять Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан.

"Головне — не спізнитися", — підкреслив депутат.

Він пояснив, що президент РФ Володимир Путін створює систему безпеки на євразійському континенті, і Грузія може претендувати на свою участь в цьому.

"Посилення впливу Росії на пострадянському просторі багато хто розглядає як лінійне, але вона може вплинути як зразкова країна. Росія стала прикладом для Південної Африки та Латинської Америки. Люди, які просвітляться поруч з нами, зрозуміють, що ми не випадково стали прикладом для двох мільярдів людей. Щодо військових дій в Україні, то це війна НАТО проти Росії, а спантеличений український народ став жертвою Вашингтона та його сателітів", — зазначив Клімов.

Нагадаємо, на початку березня 2023 року парламент у Грузії підтримав законопроєкт про "іноагентів", аналог якого вже прийнятий у РФ. Грузини масово вийшли на протести.

У квітні 2024 року законопроєкт зареєстрували вже вдруге, і протести почалися знов. Президентка Саломе Зурабішвілі наклала вето на закон, але парламент зміг його подолати.