В Ісландії скоротили робочий тиждень до чотирьох днів: чим примітний експеримент

Економічне зростання Ісландії стало швидшим, а рівень безробіття — одним із найнижчих у Європі
Фото: Getty Images | Економічне зростання Ісландії стало швидшим, а рівень безробіття — одним із найнижчих у Європі

Скорочення робочого тижня збільшило продуктивність праці. Економічне зростання Ісландії стало швидшим, а рівень безробіття — одним із найнижчих у Європі, з'ясували фахівці Інституту соціальних наук країни.

Ісландія запровадила чотириденний робочий тиждень, завдяки чому її економіка стала розвиватися краще. Про це йдеться в дослідженні Інституту соціальних наук країни.

Економіка Ісландії перевершує більшість європейських після скорочення робочого тижня без втрати зарплат співробітників. У період з 2020 по 2022 роки більш ніж половина працівників погодилися на таку пропозицію.

Минулого року економічне зростання Ісландії було швидшим, а рівень безробіття став одним із найнижчих у Європі. Дослідження показує справжню історію успіху держави. Скоротивши робочий тиждень, економіка Ісландії посилилася за низкою показників, констатував дослідник Гудмундур Харальдссон.

У державному секторі 81% працівників були задоволені своїм робочим часом, у приватному секторі показник був трохи нижчим — 77%. Близько 97% працівників вважають, що скорочений робочий тиждень забезпечив баланс між роботою та особистим життям.

Під час двох експериментів, проведених з 2015 по 2019 роки, працівники державного сектору Ісландії працювали 35-36 годин на тиждень без зменшення зарплати. Багато з них раніше працювали по 40 годин на тиждень. До експерименту залучили 2500 осіб — понад 1% працездатного населення.

З'ясувалося, що їхня продуктивність залишилася незмінною і в окремих випадках зросла. При цьому виявилося, що внутрішній стан працівників різко покращився за низкою показників: від сприйманого стресу і вигорання до здоров'я і балансу між роботою та особистим життям.

Після судових розглядів ісландські профспілки домовилися про скорочення робочого часу.

Нагадаємо, понад 70% енергії Ісландія отримує з геотермальних джерел, це дає їй змогу економити близько 3,5% ВВП на рік. При цьому до 60% споживаної енергії припадає на гарячу воду.

У червні 2024 року влада Ісландії продовжила річну ліцензію останньої китобійної компанії Hvalur hf, яка залишилася в країні. Життя 128 фінвалів, других за величиною китів після синіх, може опинитися під загрозою.