Протести в Абхазії: президент заявив про переворот і готовність піти у відставку (відео)

Аслан Бжанія, президент самопроголошеної республіки Абхазія заявив про готовність піти з посади. Але тільки після того, як протестувальники покинуть комплекс урядових будівель у Сухумі. Про це Бжанія повідомив прихильникам, які зібралися в його рідному селі Тамиш, куди він спішно відбув після штурму протестувальниками парламенту. Про це повідомляє "Эхо Кавказа".

Також Бжанія заявив, що готовий висунути свою кандидатуру для участі в нових президентських виборах. І спростував чутки про те, що він нібито перебуває в Москві.

"Законно визнаний президент Абхазії перебуває на території Абхазії. Сценарій 2014 року не повториться. Чиниться колосальний тиск на депутатів парламенту з тим, щоб парламент ухвалив неправове рішення про відставку президента. Це рішення, по-перше, не буде ухвалено. По-друге, якщо навіть воно буде ухвалене, воно не буде виконане", — заявив Бжанія, стверджуючи, що "не тримається за владу".

Він також заявив, що якщо в Абхазії не будуть "дотримуватися Конституції", то держава цього "не витримає" і закликав протестувальників, які, за його словами, намагалися "завершити державний переворот", звільнити комплекс урядових будівель.

"Я готовий призначити вибори, готовий подати у відставку і піти на вибори. Віцепрезидент буде керувати країною. І нехай люди скажуть, кого вони підтримують. Нехай правда стане результатом волевиявлення", — сказав він.

Парламентарії вже назвали протести в Абхазії "прозахідними" і "протурецькими".

Протест в Абхазії: чому мітингувальники штурмували парламент

Мешканців самопроголошеної республіки обурила російсько-абхазька інвестиційна угода, яка є частиною програми гармонізації законодавства Росії та Абхазії, що була ініційована ще 2020 року.

Через три роки влада оголосила про плани залучити великих підприємців в Абхазію, надавши їм унікальні пільги. А 31 серпня було опубліковано офіційний текст угоди з детально прописаними положеннями, які викликали численні суперечки в суспільстві.

Угода дає змогу російським компаніям реалізовувати різні проєкти в різних галузях, включно з туризмом. Основні положення інвестиційної угоди між Москвою і Сухумі, що викликають невдоволення в Абхазії, містяться в її п'ятій статті. Саме там, як вважають критики угоди, прописано положення, що ставлять місцевий бізнес у програшні умови і підривають національні інтереси Абхазії.

Згідно з 5 статтею, абхазька сторона зобов'язується надавати інвесторам земельні ділянки для реалізації проектів і захищати їхні права власності на створені об'єкти. В Абхазії побоюються, що землі республіки потраплять у чужі руки. Також інвестори і компанії, з якими вони укладатимуть контракти, отримують квоти на залучення іноземних працівників і самі можуть розподіляти ці квоти, що, як побоюються противники угоди, обмежить можливості працевлаштування для місцевих жителів.

Крім того, російських інвесторів звільняють від сплати митних зборів на будівельні матеріали та обладнання, а також від податків на майно і прибуток протягом 8 років після введення об'єктів в експлуатацію.

Заворушення в Абхазії 15 листопада

Протести почалися, коли парламент Абхазії готувався ратифікувати цей договір. Спочатку мітингувальники перекрили три мости, потім зібралися на площі біля парламенту, вимагаючи звільнити затриманих опозиціонерів. Правоохоронців закидали яйцями і пляшками, ті застосували димові шашки, але серйозного опору не чинили. Під час протесту постраждали 13 осіб, трьом із них потрібна була госпіталізація, їхньому життю нічого не загрожує. Біля парламенту було чутно і постріли. Частина силовиків перейшла на бік протестувальників.

На тлі протесту парламент скасував сесію, на якій мало відбутися голосування з питання ратифікації інвестиційної угоди з Москвою, а в адміністрації президента пообіцяли її відкликати. Однак 16 листопада стало відомо, що Бжанія не підписував документ про відкликання.

Він покинув Сухумі і зараз перебуває у своєму рідному селі Тамиш. Опозиційні ЗМІ повідомляють, що Аслан Бжанія нібито зробив спробу зібрати Радбез і віддати наказ про проведення штурму урядових будівель. Але йому це не вдалося, оскільки "співробітники силових структур відмовилися піти проти народу".

Абхазькі президенти двічі йшли у відставку достроково через протести опозиції. 1 червня 2014 року пішов із посади Олександр Анкваб. Конфлікт тоді був спровокований видачею абхазьких паспортів жителям грузинської національності у східних районах республіки.

12 січня 2020 року у відставку пішов Рауль Хаджимба — після того, як абхазький Верховний суд скасував підсумки президентських виборів 2019 року.

Нагадаємо, Фокус писав про протести в самопроголошеній республіці Абхазія і про штурм парламенту.