Принижена Росія: олігарх Мельниченко назвав 4 сценарії для РФ після війни в Україні
Мільярдер не засудив вторгнення в Україну і продовжує заробляти на війні. 60-годинна розмова з ним дала журналістам можливість зазирнути у світ оточення Кремля, яке живе за принципом "заробляємо гроші, але не сунемо носа в політику".
Журналісти The Economist провели ґрунтовну розмову з одним із найзаможніших росіян, мільярдером Андрієм Мельниченком, засновником виробника добрив "Єврохім" та вугільної корпорації СУЕК. Вони охарактеризували його досить відверто: Мельниченко навряд чи є членом антипутінської опозиції. Він не критикує війну в Україні і є інсайдером, чиї заводи підтримували військову економіку.
У вступі The Economist зазначає: Мельниченко "не вирізняється благородством". Керуючи своїми компаніями за межами Росії, він повернувся у 2023 році, коли можливості для глобального бізнесу скоротилися. Як і більшість олігархів, він жив за правилами Путіна — заробляти гроші, але не сунути носа в політику".
Зараз він занепокоївся щодо майбутнього Росії, оскільки він і його колеги-магнати більше не можуть собі дозволити ігнорувати "розпад країни, за зануренням якої в тиранію вони спостерігали".
На думку Андрія Мельниченка, коли достатня кількість росіян усвідомить, що нескінченні бої в Україні не мають сенсу і що вони розплачуються за це, Путін буде змушений вжити якихось вражаючих заходів, щоб вийти з глухого кута. Саме тому варто стежити за Росією, щоб не пропустити ознак втоми чи невдоволення.
Це перший випадок, коли російський олігарх висловився так відверто. І видання надало йому цю можливість не тому, що погоджується з усіма його поглядами, чи тому, що він є захисником демократії та прав людини: навпаки, він прагматик, який хоче, щоб його компанії процвітали. Саме тому його заклик може знайти відгук у країні, де невдалі війни, зокрема поразка Японії у 1905 році, призвели до кампаній промисловців за політичні зміни.
Інтерв’ю російського олігарха Андрія Мельниченка — погляд інсайдера на війну в Україні
Мельниченко застерігає Захід від бажання, щоб Росія занурилася в хаос. Його колонка має назву "Чому роздроблена Росія — це погано для всього світу". Основна думка бізнесмена — коли російсько-українська війна закінчиться, РФ має стати повноцінною частиною нової архітектури безпеки.
Мельниченко зазначає, що наразі Росія має суверенітет — у тому сенсі, що може самостійно ухвалювати рішення. Натомість Захід у контексті російсько-української війни прагне знищити або радикально обмежити цей суверенітет. Він вважає, що це помилка, і впевнений, що всі західні сценарії для післявоєнної Росії передбачають втрату або обмеження суверенітету Росії, що, на його думку, — погано. Мельниченко виділяє чотири основні.
- Перший сценарій передбачає "принижену Росію, яка веде жалюгідне існування на периферії Заходу".
- Другий — її закріплення "в орбіті Китаю".
- Третій сценарій — це фрагментація Росії, яка швидко стане некерованою.
- Четвертий — її перетворення на обложену фортецю, де технології та суспільство не зможуть розвиватися через "стан постійної надзвичайної ситуації".
На думку Мельниченка, щоб уникнути негативних сценаріїв, є лише одна альтернатива — підтримка перетворення Росії на суверенну державу, яка ставить добробут своїх громадян на перше місце, але при цьому є передбачуваною для зовнішнього світу. При цьому "суверенітет" у його розумінні — це не лише питання держави: ним повинні володіти великий бізнес, громадяни та громадські інститути.
На думку Мельниченка, зараз "вибір за світом", і це не вибір між покаранням Росії та її прощенням, а вибір між двома варіантами майбутнього. Перший варіант — це коли великі держави "знову навчаться поважати суверенітет одна одної".
"Другий шлях уже привів нас туди, де ми зараз перебуваємо", — заявив він.
У редакційному коментарі до статті Мельниченка видання "The Economist" робить висновок: хоча бізнесмен і не стверджує, що Володимира Путіна необхідно усунути від влади, зміни, про необхідність яких він пише, призведуть до закінчення одноосібного правління президента РФ.
Російський олігарх Андрій Мельниченко — що відомо
Андрій Мельниченко народився 1972 року в Гомелі, Білорусь, у родині викладачів. Бізнесом почав займатися під час навчання в університеті, відкривши пункт обміну валют на території гуртожитку. На початку 1990-х років на тлі розпаду Радянського Союзу та появи нової ринкової економіки Андрій Мельниченко та його партнери заробили перші 50 тисяч доларів США від діяльності пунктів обміну валют, що дозволило їм отримати ліцензію Центрального банку Росії. У 1993 році став співзасновником МДМ-Банку, який згодом став одним із найуспішніших і найбільших російських приватних банків. На початку 2000-х створив три компанії: СУЕК (вугільна промисловість), ЄвроХім (добрива) та ТМК (металургія).
У 2023 році Андрій Мельниченко посів перше місце в рейтингу "110 найбагатших російських бізнесменів", опублікованому журналом Forbes, із статком у 25,2 млрд доларів. Того ж року його статок зменшився на 7 мільярдів.
Мельниченко перебуває під санкціями США та інших країн як "член найближчого оточення Володимира Путіна" та як бізнесмен, діяльність якого "приносить дохід російському режиму".
Відомо, що у 2023 році російський мільярдер Мельниченко перерахував 32 млрд рублів до фонду, створеного з ініціативи Путіна "Сіріус" перебуває під загрозою конфіскації активів, оскільки Генеральна прокуратура вимагає вилучити у нього енергетичну компанію "Сібеко".
Цей епізод "переконав Мельниченка в необхідності домагатися гарантій власності в рамках російської політичної системи".
У травні 2025 року підприємець уперше провів особисту зустріч із Путіним у Кремлі. Розмова розпочалася після півночі й тривала понад годину. Мельниченко розповів Путіну про масштаби свого промислового бізнесу, на який, за його оцінками, припадає майже 1% ВВП Росії, а також заявив про готовність активніше брати участь у суспільному житті.
Мільярдер зізнався Путіну, що російська бізнес-еліта помилково намагалася відокремити власне майбутнє від майбутнього країни.
"Не можна мати одну країну для заробляння грошей, а іншу — для безпеки, майбутнього сім’ї та справжнього життя", — сказав він і подякував Путіну за те, що той "допоміг йому прозріти".
До початку повномасштабної війни з Україною Мельниченко прагнув створити міжнародну компанію, яка не залежала б від однієї країни. Однак санкції та розкол світової економіки змусили його переглянути цю стратегію.
"Світ виявився не таким, яким я його собі уявляв. Немає глобального миру. Немає глобальних правил… Ви зрозуміли це раніше за нас", — сказав він Путіну.
Спочатку мільярдер розраховував перечекати кризу за межами РФ, однак згодом дійшов висновку, що протистояння із Заходом та фрагментація світової економіки набудуть довгострокового характеру. За його словами, у нього вперше виникло відчуття, що у нього "немає іншої країни, крім Росії".
Мельниченко вважає, що війна з Україною сприймається владою РФ як ширший конфлікт із Заходом. Він не виключив поширення війни на інші країни та застосування ядерної зброї. При цьому він співпрацює зі Збройними силами РФ для захисту своїх заводів від дронів та зі спецслужбами з питань запобігання диверсіям. Мельниченко не має наміру відкрито протистояти чинній системі й розраховує стати одним із учасників її можливої трансформації, зазначають журналісти The Economist.
Андрій Мельниченко одружений із громадянкою Сербії Олександрою Ніколіч, яка також перебуває під санкціями. У подружжя двоє дітей.
Нагадаємо, раніше олігарх скаржився на атаки українських дронів на його хімічні заводи.
А у 2022 році було заарештовано одну з яхт Андрія Мельниченка.