Приваблює дельфінів: колишня королева краси знайшла на пляжі "секретний" басейн зі скель

Блогерка Роз Перселл цього тижня поділилася в соціальних мережах своїм відкриттям "джакузі в скельному басейні", яке вона виявила під час подорожі по заходу Ірландії. Про це пише Irish Mirror.

Захоплена туристка та любителька поплавати в диких водоймах вирушила в Клахейн у Клер, де натрапила на "секретний" басейн зі скель, який вона назвала "ірландським джакузі".

Це невелике місце для купання стає дедалі популярнішим, оскільки любителі помандрувати здійснюють туди поїздки, щоб скупатися в тихій солоній воді. Скелі створюють природний бар'єр проти морських хвиль, що робить це місце ідеальним для тих, хто вперше опинився на морі та хоче насолодитися штилем. Крім того, поруч із басейном нерідко можна побачити дельфінів.

Роз Перселл опублікувала відео в Instagram, на якому вона розслабляється в ідилічному місці під променями палючого сонця.

"Знайшла цей маленький скарб у Лісканнорі, Клахейн, Клер, недалеко від місця для купання, я просто йшла вниз уздовж скель, коли приплив закінчився, і натрапила на нього, а поруч із ним був ще один! Вони досить глибокі, по груди! Тільки будьте обережні, щоб не було хвиль, і день був спокійний, щоб море вас не застало зненацька. Як чудово!" — підписала ролик колишня Міс Всесвіт Ірландії.

У коментарях під відео шанувальники цього місця для купання із захопленням писали про те, як там гарно та спокійно.

"Останні два дні вода в Клахані була як гаряча ванна, неймовірно! Мої діти люблять проводити дні, ловлячи крабів і купаючись. Клехейн — справжня перлина. Радий, що вам сподобалося, Роз", — написав один із місцевих жителів.

Раніше Фокус писав, що в Британії секретний маєток із двома галереями захований у всіх на виду. Житло має свою довгу та непросту історію. Довгі роки будинок перебував у поганому стані. Сьогодні будівлею I класу, побудованою в 1704 році, керує самоокупна благодійна організація.

Також повідомлялося, що покинуте сто років тому британське село досі популярне. Містечко Талісарн, яке колись використовували шахтарі з видобутку сланцю, вже занедбане понад 100 років. Його населення було переселено далі на захід Вельсу, де й сьогодні проживає близько 2 000 осіб.