Таємна спільнота: чоловік жив як "людина-кріт" у прихованому підземному тунелі (відео)

Режисер і блогер Ерік Свонсон вирушив у підземну подорож, щоб познайомитися з "людьми-кротами" в Нью-Йорку і з'ясувати більше про їхнє життя. Про це пише Daily Star.

Уперше громадськість дізналася про людей, які уникають сонячного світла, коли акторка фільмів для дорослих Дженні Лі кинула свою роботу і вирушила жити в підземні тунелі. Але вона лише одна з багатьох, хто вирішив сховатися в тіні під найбільшими містами Америки.

Здавалося б, що на тлі сліпучого небосхилу бетонного мегаполіса Нью-Йорка можна було б не дивитися вниз. Але в тіні, глибоко під звивистими тротуарами, ховається темний бік Великого яблука. Видання зазначає, що складна мережа занедбаних тунелів метро проходить глибоко під землею, і це не тільки місце проживання щурів. У тіні під землею мешкає таємна спільнота, що отримала назву "люди-кроти". Їхній спосіб життя настільки потайний, що ходять чутки про те, що їхні очі пристосувалися до постійної темряви та що вони навіть розмовляють власною мовою.

40-річна Стефані Садорра, раніше відома, як актриса фільмів для дорослих під псевдонімом Дженні Лі, була знайдена в тунелі без тепла, світла і води. Її випадково виявила знімальна група голландського телебачення.

"Раніше я була такою сексуальною. Але я щаслива, у мене є все, що мені потрібно. Люди тут більш терпимі", — розповіла вона.

Аналогічна історія відбувається зараз і в США. Багато найбільших міст країни приймають "людей-кротів" у своїх тунелях. Режисер і ютубер Ерік Свонсон вирушив у підземну подорож, щоб познайомитися з "людьми-кротами" в Нью-Йорку і з'ясувати більше про їхнє життя.

Він спустився в тунель Свободи у Вест-Сайді Мангеттену, нору довжиною 2,6 милі (трохи більше ніж 4 км), де вирішила влаштуватися одна з груп "людей-кротів". Уперше блогер зустрівся і взяв інтерв'ю у Волтера, який пробув під землею два десятиліття, ще 2008 року, але досі чекав, щоб опублікувати відзнятий матеріал.

Спочатку герой його ролика працював у кількох барах і займався охороною, але коли він почав пити, його життя пішло під укіс. Після кількох років бездомного життя Волтер і його брат знайшли спільноту підземних мешканців і вирішили зробити собі дім.

"Я прожив тут понад 20 років. Це було наприкінці 1989 — початку 1990 року. Зараз усе зовсім не так як було. Стіни потекли, було холодно, як у крижаній коробці. У ті часи все було непросто. Було багато людей, вони билися як кішки з собаками, і нікому не можна було довіряти", — розповів він Еріку.

Зрештою, ситуація стала спокійнішою після того, як влада вигнала більшість людей приблизно 1995 року, і більшість із них не повернулася. Волтер тим часом непомітно сховався і перечекав бурю.

На кадрах він показав Еріку своє підземне житло: обладнану ванну кімнату, кухню, вітальню і спальню. Не маючи змоги працювати у звичайному режимі "дев'ять на п'ять" і не маючи права на отримання соціальної допомоги, Волтер займався продажем книжок на вулиці, знаходив запчастини у смітті та лагодив комп'ютери.

Але життя Волтера пішло під укіс, коли активність Amtrak знову зросла, і поїзди стали проходити прямо поруч із його будинком. Тим часом будівельники продовжували ремонтувати тунелі й час від часу зустрічали Волтера. На жаль, за словами Еріка, Волтер загинув, потрапивши під поїзд 2012 року. З поваги до нього кінематографіст чекав десятиліття після його смерті, щоб почати публікувати кадри з його життя.

Раніше Фокус повідомляв, що жінка знайшла в орендованій квартирі схованку з коштовностями. Незабаром після переїзду в нову орендовану квартиру Цзян Цзінпін вирішила провести генеральне прибирання, під час якого виявила захований за шафою сейф.

Також стало відомо, що в Британії чоловік позбувся частини будинку через потенційно смертельну алергію. Крістофер Голдман змушений носити із собою епінефрин, користуватися браслетом для екстреного зв'язку та жити всього в трьох кімнатах свого будинку. Через укуси кліщів у чоловіка виявили рідкісний синдром.