Дивом вижила в концтаборі: фронтмен гурту Kiss зробив несподіване зізнання про матір

Про це пише Washington Post.

Лідер гурту Kiss Джин Сіммонс вшанував пам'ять людини, яка допомогла звільнити концентраційний табір, де утримували його матір. Зізнання він зробив на честь Національного дня пам'яті США, коли віддають данину поваги всім американським військовим і ветеранам.

Сіммонс запросив Гарольда "Гела" Урбана, 100-річного ветерана, який під час зустрічі пожартував про сценічний образ рок-музиканта.

"Це він висовує язик? Не зовсім моя музика. Мені подобаються Бінг Кросбі та Лоуренс Велк", — пожартував Гел.

Джин Сіммонс розповів дивовижну історію своєї сім'ї і те, як він пов'язаний з ветераном Другої світової війни. Хел Урбан був серед тих, хто звільняв концтабір Равенсбрюк, найбільший жіночий концтабір у нацистській Німеччині, відомий також, як Пекло для жінок. Він розташовувався за 90 км на північ від Берліна, поруч з однойменним селом. Кількість зареєстрованих ув'язнених за час існування табору становила понад 130 тисяч осіб. Мати фронтмена гурту Kiss, будучи підлітком, утримувалася в цьому таборі.

Сам Джин Сіммонс тільки нещодавно дізнався про її долю.

"Моя мати потрапила в концентраційний табір, коли їй було 14 років", — сказав він.

Флора Кляйн мало розповідала про своє життя в Равенсбрюку, пересильному таборі, і Маутгаузені, де їй було 19 років. Вона була останньою, хто вижив зі своєї сім'ї на момент звільнення табору 5 травня 1945 року. Вона виїхала до Ізраїлю, а потім емігрувала до США і жила в Квінсі, Нью-Йорк.

"Якби не такі сміливці, як ви. Мене б тут не було. Моєї матері б тут не було. Мільйони людей не вижили б", — сказав Сіммонс ветерану.

Хел Урбан отримав поранення в битві в Арденнах, а потім його відправили назад на лінію фронту.

На напівгусеничному бронетранспортері М3, оснащеному кулеметом 50-го калібру, готовим уражати літаки, Урбан чергував на блокпосту під час визволення Маутгаузена.

"Усіма концентраційними таборами керували СС. Це були фанатики. Знаєте, багато хто з них не хотів здаватися", — він розповів, що на другий день він вирушив у концентраційний табір.

"Там був хаос. Люди бігали всюди. Деякі плакали, деякі кричали... худі та слабкі", — сказав Урбан. Йому і його товаришам довелося поховати приблизно 500 тіл, які нацисти, що відступали, намагалися спалити.

Неможливо дізнатися, чи зустрічався він із матір'ю Сіммонса, чи бачив її, хоча вони обидва, безсумнівно, перебували там в один і той самий час.

Урбан демобілізувався напередодні Нового року 1945 року, його переслідували безперервні кошмари. Він став фермером, батьком дев'яти дітей і вирощував сою в Іллінойсі.

"Наш психолог сказав, що коли починаєш заводити сім'ю, кошмари якось йдуть. А потім, коли діти виростають, психолог каже, що кошмари починають повертатися. Так і було", — зізнався ветеран.

Нагадаємо, американський ветеран із Толедо, штат Техас, 40 років шукав свого побратима, з яким служив наприкінці 1970-х років. Зустріч військових у відставці вдалося організувати завдяки сучасним технологіям.

А в березні у 105 років помер останній ветеран Другої світової війни, який брав участь у Битві за Британію. У 1940 році Джон "Педді" Гемінґвей був одним із тих видатних пілотів, які стояли між Британією і вторгненням нацистів.