Яка вона — нова фізична культура в Україні? Нотатки з конференції "Інновації тіловиховання 2.0"

6 вересня відбулася міжнародна онлайн-конференція "Інновації тіловиховання 2.0". Вона зібрала 28 спікерів з України, Великої Британії, Іспанії, Швейцарії, Фінляндії та Білорусі — як освітян, так і представників влади, активістів, тренерів та олімпійських чемпіонів. Усі вони поділилися власним досвідом та обговорили, як мають змінитися і вже змінюються підходи до викладання фізичної культури, щоб уроки ставали водночас корисними, цікавими, сучасними та інклюзивними. Усі доповіді супроводжувалися перекладом жестовою мовою від ГО "Відчуй", що значно розширило коло слухачів.

Ділимося головними інсайтами конференції.

Зміни в освіті — задача не тільки освітян

Організаторами конференції виступили Міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation, Інститут модернізації змісту освіти та Всеукраїнський центр фізичного здоров"я населення "Спорт для всіх". Усі ці організації системно розвивають український спорт та освіту.

Програмі "Нова фізична культура" від Parimatch Foundation уже два роки, за цей час вона охопила понад 35 тисяч українських вчителів. На освітньому порталі Prometheus кожен охочий може пройти безкоштовний онлайн-курс "Нова фізична культура", проводяться офлайнові тренінги у різних містах України.

Тему інклюзії у фонді називають своєю ключовою і проводять системну роботу над тим, щоб спорт та фізична культура були доступні кожній без винятку дитині. А щоб відзначити вчителів, які використовують інноваційні методики викладання, Parimatch Foundation уже другий рік поспіль проводить Конкурс проєктів учителів-новаторів. "Інновації тіловиховання 2.0" — друга конференція, яка вже стає щорічною.

"Діяльність Parimatch Foundation тісно пов'язана з учителями фізичної культури.

Ми ніколи не називаємо вчителів своїми благоотримувачами, попри те, що створюємо для них багато корисних продуктів. Все-таки благоотримувачами залишаються діти — майбутнє нашої держави. А вчителів ми вважаємо своїми партнерами та частиною команди. Тільки разом з ними ми зможемо популяризувати фізичну культуру та спорт серед молоді", — зазначає Катерина Білоруська, президентка міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation.

Локації для занять спортом незабаром з'являться у кожній громаді

Які перешкоди найчастіше стають на шляху до занять спортом? Про це замислилися в Офісі Президента України, коли почали готувати програму "Здорова країна". Виявилося, що основні сумніви — "не знаю де, не маю часу, не знаю як". І з ними можна працювати! Директор Всеукраїнського центру фізичного здоров"я населення "Спорт для всіх" Ігор Валицький на конференції розповів про програму президента України "Здорова країна" і старт соціального проєкту "Активні парки — локації здорової України":

"Це по суті вітрина масового спорту та фізичної культури. На даний момент по всій території України розпочали роботу близько 300 таких локацій, до кінця року їх має бути близько 1000. А далі — активний парк у кожній громаді, куди людина зможе прийти для тренувань, відсканувати QR-код і побачити відео тренування від спортсменів, лідерів думок".

Українці зможуть приходити у парки і займатися у будь-який час. Комплекси вправ розроблені експертами і допоможуть гармонійно розвивати організм. А в кожній громаді працюватиме координатор програми "Активні парки", робота якого полягатиме в залученні населення до фізичної активності, популяризації здорового способу життя, організації фізично-оздоровчих заходів у кожній громаді.

Як МОН розвиває фізичне виховання та спорт серед учнівської молоді

Вадим Стеценко, Голова Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України, розповів про два пріоритетні та рівноцінні напрями роботи його комітету.

Для залучення учнівської молоді до рухової активності МОН пропонує практикувати рухову активність на уроках із різних предметів. Це можуть бути квест-уроки, уроки-змагання, рухливі перерви та хвилинки. Також Комітет затвердив використання більш ніж 40 модулів із різних видів спорту на уроках фізкультури та нові формати проведення спортивних заходів. Так з"явилися Challenge Fest, бігові заходи з Run Ukraine, всеукраїнський фізкультурно-оздоровчий проєкт "Рух — це здорово" та інноваційні естафети Cool Games. Навіть змагання з кіберспорту відтепер обов"язково поєднуються з руховою активністю.

Учнівський спорт є другим пріоритетним напрямом роботи Комітету. Спільно зі своїм стратегічним партнером — Всеукраїнською федерацією учнівського спорту — та федераціями з різних видів спорту МОН проводить всеукраїнські змагання: зимові, літні гімназіади, всеукраїнський Combat Games, всеукраїнський Beach Games, шкільні ліги та чемпіонати України. Також Україна проводить всесвітні Cool Games, всесвітній кіберспорт Games у поєднанні з руховою активністю і має амбіції на проведення всесвітніх шкільних ігор для дітей віком до 15 років у 2023 році.

Натякнув Вадим Стеценко і на нову освітню платформу, яка має запуститися найближчим часом:

"Дякуючи Parimatch Foundation зараз ми відпрацьовуємо освітню платформу з фізичної культури, на якій будуть розміщені актуальні для вчителів матеріали. Це й інноваційні підходи, і відеоприклади використання інновацій на уроках, і модулі рухової активності на інших предметах, календарний план спортивних заходів, результатів міжнародних змагань, а також результати всеукраїнських змагань. Очікуємо на запуск цієї платформи вже на початку жовтня".

Соціальна роль спорту

Про спорт як соціальне явище говорили з українськими та міжнародними експертами, виступи яких супроводжувалися синхронним перекладом українською та мовою жестів. Тренер із соціального футболу, символ кампанії УЄФА #EqualGame (Рівна Гра), співавтор та один із лекторів онлайн-курсу "Нова фізична культура" Олександр Фомічов, засновник глобальної платформи футбольного сторітелінгу Goal Click Метью Баррет та директорка зі сталого розвитку баскетболу Євроліги Абігейл Мартін Мальдонадо говорили про те, як футбол допомагає у просуванні прав людини, ідей толерантності, освіти та здоров"я.

Олександр Фомічов дав пораду щодо роботи зі спортсменами-лідерами думок — прислухатися до думки учнів щодо того, хто є для них авторитетом, і запрошувати саме таких людей.

"Візьмемо за приклад програму One Team, яку запустила баскетбольна Євроліга. Діти самі визначають, наприклад, хто для них є зіркою, а хто ні, і немає такого, що щоразу до них приходять нові люди. Не запрошуйте поговорити з учнями спортсменів локальних команд, про яких вони не знають — це виглядатиме штучно. Деякі зірки соціального спорту можуть бути зірками лише для нас, дорослих, а для дітей ця зустріч не матиме цінності. Дозвольте дітям самостійно визначитися зі своїми кумирами і відчувати, що їхня думка важлива".

Роль тренера у спорті високих досягнень

Про роль тренера в житті спортсмена говорили на панельній дискусії "Олімпійська медаль — перемога тренера чи спортсмена?" із головним тренером національної збірної команди України з греко-римської боротьби Володимиром Шацьких, засновником спортивного карате в Україні та спортивним психологом Олександром Негатуровим і срібною призеркою Олімпійських ігор 2020 року Анжелікою Терлю́гою. Усі учасники дискусії одностайні в тому, що перемога спортсмена — результат командної роботи з тренером, який не лише навчає, а й мотивує, надає моральну підтримку і часто знає про юного спортсмена більше, ніж його батьки. І, як це не дивно, на змаганнях психологічне навантаження тренера навіть сильніше, ніж у його учня. У свою чергу перемога спортсмена — це реалізація тренера. Анжеліка Терлюга згадала слова свого тренера після перемоги в Токіо:

"Тренер сказав мені: "Ти — це я там. Тільки я свого часу не дійшов до такого рівня. Але завдяки тому, що я вклав у вас цю енергію, ці сили і бачу, на якому рівні виступаєте ви, я реалізуюся разом із вами"".

Інклюзивна освіта: зростання у 10 разів порівняно з 2017 роком

Державна експертка Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН Лариса Самсонова розповідала про поширення інклюзивної освіти в Україні. Успіхи вражають: у 20216-2017 році йшлося про 2500 учнів, а в минулому 2020-2021 році — уже про 25078. Точних даних про новий навчальний рік ще немає, але йдеться про приблизно 32000 дітей. І позиція Лариси Самсонової однозначна: незалежно від діагнозу, 100% учнів мають брати участь в уроках фізкультури. Вона дала практичні поради, як зацікавити уроком фізкультури дітей з особливими освітніми потребами.

• Найголовніше — комунікація. Учні з особливими освітніми потребами — особистості. Треба з ними спілкуватися на рівних, без позиції меншовартості щодо них. Важливо ставити чіткі завдання, ділити їх на маленькі кроки і хвалити дитину на кожному етапі.
• Бути позитивними. Коли вчитель ділиться позитивними емоціями, дитина відповідає на це довірою, увагою та розумінням, що вона все робить правильно. Це особливо ефективно з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку.
• Обов'язкове включення. Це один із важливих елементів інклюзивної освіти, про який не можна забувати на жодному уроці. Знайти завдання потрібно кожному учневі. Навіть якщо це завдання — не брати безпосередню участь у грі, а допомагати вчителю з інвентарем.

Інклюзія — це не про освіту, це про соціум

Національна тренерка з інклюзивного навчання Олена Воротинцева каже: досі існують певні стереотипи, що інклюзія — це тільки про освіту, хоча насправді йдеться про соціум. Соціальна інклюзія завжди є одним із найголовніших питань цивілізованого суспільства, і зараз, на щастя, все голосніше звучить голос людей з інвалідністю в усіх сферах. Олена Воротинцева каже, що одним із головних бар'єрів на шляху до впровадження інклюзивного навчання є розгубленість педагогів, їхня невпевненість у власних силах і побоювання, що діти з особливими освітніми потребами обов'язково мають поведінкові порушення.

Кілька порад педагогам, які починають працювати з інклюзивними класами:

• переглядати освітні цілі, які зазначені в програмі, і підлаштовувати їх під потреби та можливості дитини з особливими освітніми потребами;
• звертатися по допомогу та експертні поради в ресурсні центри підтримки інклюзивної освіти;
• уважно читати висновок про комплексну оцінку розвитку дитини;
• не боятися, а експериментувати.

"Набагато важче працювати з дитиною, яка знаходиться під гіперопікою батьків, ніж з дитиною, яка має особливі освітні потреби. Тому не треба накручувати себе, що буде важко. Треба пробувати!"

Директор Українського державного центру позашкільної освіти Геннадій Шкура говорив про позашкільну та гурткову роботу в контексті інклюзивного фізичного виховання і підтвердив, що соціалізація — головна мета, яку переслідують і в позашкільній роботі також. І нагадав, що головне — бажання дитини, а не бажання чи навіть можливості адміністрації закладу освіти.

"Я наголошую і звертаю вашу увагу, що головне — бажання дитини. І законодавство регламентує це так, що якщо в дитини є бажання, заклад освіти зобов'язаний його реалізувати".

Це регламентовано у законах України про освіту, про повну загальну середню освіту і позашкільну освіту. Корисними ресурсами, щоб знати права дитини, є сайти Міністерства освіти і науки України та сайт Інклюзивно-ресурсних центрів.

"Від нас із вами потрібно одне — бажання цим займатися. Все інше — нюанси, які ми здатні подолати. Разом ми зробимо світ кращим!"

Сучасна школа — практичний досвід

Власними практиками викладання у сучасній школі поділилися вчителі. Василь Леськів, учитель фізичного виховання та директор інклюзивної ДЮСШ "Шанс", дав поради, як мотивувати учнів, розмовляти з адміністрацією школи та батьками.

1. Проводити роботу з учнями, керівництвом та батьками, щоб пояснити: урок фізкультури так само важливий, як фізика та англійська мова.
2. На уроці мотивувати всіх і працювати навіть із дітьми, які принесли довідку про звільнення з уроку. Приміром, петанк — вид спорту, де треба лише ходити, а грати можна навіть з однією зламаною рукою.
3. Тримати контакт з учнями та їхніми батьками у соцмережах, подавати приклад активного образу життя.
4. Рекомендувати влаштовувати "спортивні" святкування днів народжень і додати у святкування активностей замість торту та коли.

Директор спортивної школи "Академія спорту А+" Олексій Мартиненко розповів про успіхи своєї приватної спортивної школи, яка працює за десятьма спортивними напрямами, і вже з трирічного віку прищеплює дітям любов до спорту та регулярно влаштовує змагання, без яких неможливі результати.

"Не треба просто тренувати дітей: долучайтеся до цікавих проєктів. Наприклад, якщо у вас є секція з футболу, то чому б не звернутися до професійної футбольної команди. Запросити ексгравця збірної України з футболу на свій футбольний табір — ініціатива, яка не коштуватиме вам жодної гривні, але зарядить дітей так, що вони вилітатимуть із тренування на крилах. Такими маленькими кроками ми можемо закласти в дітях любов до професійного спорту".

Академічна директорка DEC life school Світлана Булгакова поділилася практиками, які не потребують жодних матеріальних ресурсів і можуть бути легко впроваджені у кожному навчальному закладі.

1. Йога. Це не лише про складні пози й особливу гнучкість. Йога — це про здоров'я, рівновагу тіла, розуму та душі.
2. Практики уважності майндфулнес. Наприклад, хвилинка тиші на початку уроку. Це допомагає дітям сконцентруватися, бути включеними.
3. Концентрація на диханні. Одну хвилину уроку грати у "кульку": ставити руки подібно кульці й дихати в ритмі того, як кулька надувається та здувається. Це концентрація уваги, щоб повернутися в момент тут і зараз.
4. Тихе споглядання. Протягом 5 хвилин перерви просто дивитися з дітьми у вікно, щоб прийти у стан "тут і зараз".

Це лише короткі тези виступів окремих спікерів конференції. Експерти-учасники шість годин говорили про інноваційні методики викладання. Хочете почути усі доповіді з конференції "Інновації тіловиховання 2.0"? Вони доступні для всіх охочих на YouTube-сторінці Фонду Parimatch Foundation.