Римський профіль. Чому партії-переможці в Італії не можуть сформувати коаліцію

Сільвіо Берлусконі залишається одним з головних гравців на політичній карті Італії

Фото с сайта Sputnik International
Фото с сайта Sputnik International
Related video

Минуло 1,5 місяці від того часу, як в Італії відбулися гучні та по-своєму скандальні парламентські вибори. Вони збурили європейську політичну спільноту тим, що вивели на політичну сцену ЄС абсолютно нові для
традиційних еліт сили. Тріумф "Руху 5 зірок" став чи не головною подією першого кварталу 2018 року для Європи, адже раніше такі політичні сили завжди перебували на маргінесі. Тепер їх підтримала більша частина населення, а вони самі дістали шанс сформувати уряд.

Однак після 1,5 місяців переговорів довгоочікувану багатьма коаліцію так і не сформували, а перемовини досі тривають з перемінним успіхом. У Європі знову заговорили про нові італійські вибори. Але чому партії-переможці не можуть сформувати коаліцію та які варіанти в них зараз на столі? Це питання залишається відкритим.

Офіційно переговори про формування коаліції відбувалися у тристоронньому форматі між основними переможцями на парламентських виборах: регіональною північною партією "Ліга", правоцентристською партією важковаговика Сільвіо Берлусконі "Вперед, Італіє!" та позасистемною право-популістською політичною силою "Рух 5 зірок". Попри певну близькість політичних позицій, ідеологічні розбіжності та затяті торги за ключові посади
паралізували переговори.

Сторони не змогли домовитися про розподіл посад в уряді, дійшли згоди лише щодо спікерів парламенту. Головою верхньої палати став представник "Руху 5 зірок", а нижньої — одна з найвпливовіших соратниць Берлусконі. Однак далі цих домовленостей справа не пішла. Чому? Власне, серед основних причин варто виділити такі:

1. Персональні політичні амбіції лідерів двох партій, які набрали найбільше голосів — Луїджі ді Майо з "Руху 5 зірок" і Маттео Сальвіні з "Ліги". Обидва лідери справедливо вважають, що мають отримати найвищі посади в уряді, оскільки набрали найбільше голосів. І Луїджі ді Майо, і Маттео Сальвіні занадто горді та самовпевнені політики, аби поступитися один одному. Кожен хоче дістати посаду прем"єр-міністра. Так само кожен із них не бажає грати роль "другої скрипки". Це питання загальмувало процес переговорів і дало час опонентам "Руху 5 зірок" паралізувати перемовини вже з інших питань.

2. Конфлікт між "Рухом 5 зірок" та Сільвіо Берлусконі. "Рух" переміг на виборах як позасистемна партія, яка виступає проти чинного істеблішменту і політичної системи в Італії. Партійна ідеологія "Руху"
ґрунтується на ідеях прямої демократії, відкидання самого явища існування парламенту та депутатів, соціальної справедливості та руйнування старої закостенілої політичної системи "договорняків". Берлусконі — ветеран італійської політики та її невід`ємна частина, системний гравець, який має надзвичайно великий вплив у медіа. Крім того, він був особистим ворогом для колишнього лідера та засновника "Руху 5 зірок" Беппе Грілло. А відтак, союз партії з Берлусконі від самого початку був нереальною ідеєю, а більшість членів "Руху" виступали проти цього. Вони й досі вважають, що Берлусконі — найбільш корумпована частина системи, яку треба видалити для оновлення політичного класу.

3. Небажання партії "Ліга" відмежуватися від Берлусконі. Попри заклики "Руху 5 зірок" до своїх партнерів з переговорів з "Ліги"
віддалитися від Берлусконі та викинути його з політичного процесу, Маттео Сальвіні відмовився це зробити. Він усвідомлював, що, покинувши своїх союзників, він зрадить домовленості між ним і
Берлусконі, який є його давнім партнером, і послабить їхній правоцентристський блок, яким вони і йшли на парламентські вибори. А це посилить "Рух 5 зірок", з яким "Ліга" лишиться сам на сам. Оскільки партія Сальвіні теж є частиною італійської традиційної політичної системи, то для них немає гарантій того, що наступним після Берлусконі з політики не викинуть самого Сальвіні та його партію.

4. Перемога партії "Ліга" над "Рухом 5 зірок" на регіональних виборах у місті Моліс. Цей невеликий електоральний успіх закріпив політичні позиції "Ліги" та особисто Маттео Сальвіні та посилив позиції партії на коаліційних переговорах.

Через усі ці проблеми коаліційні переговори зайшли у глухий кут. Тоді в ситуацію втрутився президент Італії Серджіо Маттарелла. Два тижні поспіль він намагався зібрати лідерів партій разом і переконати їх сформувати уряд і дійти компромісу. Утім його зусилля були марними, а діалог завершився безрезультатно. Зневірившись, президент закликав "Рух 5 зірок" об`єднатися з опозицією — лівоцентристами Демократичної партії, які вибори програли. У той же час лідер партії "Вперед, Італіє!" Сільвіо Берлусконі назвав "Рух" загрозою
для Італії і заявив, що правоцентристський альянс має шукати союзу з опозицією — тою самою Демократичною партією.

Відтак зараз уся увага несподівано зосередилася на демократах колишнього прем`єр-міністра Маттео Ренці, які виявилися найбільшими лузерами на виборах

Таким чином, якщо поглянути на загальну ситуацію, Італія має кілька сценаріїв розвитку подій.

Сценарій №1. "Ліга" + "Вперед, Італіє!" + Демократична партія.

Саме цей варіант запропонував Сільвіо Берлусконі. У нього вже є практичний досвід спільної коаліції з демократами. Ще у 2013 році вони разом формували уряд. Утім їхній "роман" тоді виявився нетривалим через ідеологічні розбіжності (одні були лівими, інші — правими) та корупційний скандал навколо самого Берлусконі, внаслідок якого той ненадовго пішов із політики. Перевагами цього сценарію є те, що разом всі три партії отримають достатньо голосів для того, щоби мати керований парламент і голоси для ухвалення ключових рішень. Крім того, старі зв"язки Берлусконі та демократів можуть стати у пригоді, а вже набутий досвід дозволить уникнути певних помилок минулого. До того ж, оскільки сам Берлусконі не може обіймати державні посади через заборону суду, його "токсична" для демократів фігура не буде дратувати Ренці та його команду.

Утім, негативом лишається нестабільність такої коаліції. По-перше, між
командою Сільвіо Берлусконі та Маттео Ренці все ще лишаються напружені стосунки. По-друге, ті самі ідеологічні розбіжності заважатимуть партіям узгоджувати основні законопроекти. По-третє, репутаційні ризики для демократів, пов"язані із союзом із дискредитованим багатьма Сільвіо Берлусконі та радикалами з "Ліги", можуть остаточно поховати Демократичну партію на
багато років. По-четверте, Демократична партія ніколи не була в альянсі
з "Лігою", яку вважає сепаратистською агресивною партією, нездатною керувати державою. Відповідно, альянс між ними під великим питанням.

Сценарій №2. "Ліга" + "Рух 5 зірок".

Цей варіант усе ще залишається на столі у лідера "Ліги" Маттео Сальвіні з минулого тижня, коли "Рух 5 зірок" запропонував йому розділити владу на двох, а Сільвіо Берлусконі та його партію "Вперед, Італіє!" просто викинути за борт. У разі об`єднання цих двох політичних сил, Італія отримає найбільш стабільну коаліцію у контексті ідеологічної близькості та політичних компромісів, але найменш стабільну для інвесторів і банкірів, а також для Євросоюзу. У Брюсселі цю зв"язку вважають найстрашнішою з усіх і називають її дикою
сумішшю, яка здатна підірвати ЄС, оскільки обидві партії позиціонують себе як євроскептичні та націоналістичні.

Поки що "Ліга" на чолі з Маттео Сальвіні відмовляється зраджувати свого партнера Берлусконі. Останній багато років працював із засновником "Ліги" та керівником Сальвіні — Умберто Боссі. Обидва політики по-італійськи поважають один одного. Сальвіні не є великим другом Берлусконі, але змушений прийняти той факт, що обидві партії лояльні одна до одної і працювали разом щонайменше з 1994 року. Але головна причина небажання Сальвіні відмовлятися від Берлусконі — ризик опинитися сам на сам із "Рухом 5 зірок".

Сільвіо Берлусконі та його партія є потужним кадровим резервом, досвідченою командою ветеранів італійської політики, що дуже цінують члени "Ліги". Без підтримки Берлусконі, його партійців і медійного ресурсу Маттео Сальвіні боїться швидко втратити позиції, а
це лише посилить "Рух 5 зірок". Адже, як відомо, разом сили сильніші, а по одному їх переб`ють.

Сценарій №3. "Рух 5 зірок" + Демократична партія.

Цей варіант запропонував президент Італії Серджіо Маттарелла після
провалу останнього раунду коаліційних переговорів. Обидві партії не мають жодних контактів. Понад те, "Рух" послідовно критикував діяльність прем"єр-міністрів Маттео Ренці та Паоло Джентілоні, коли ті очолювали уряд Італії. З 2013 року головними критиками демократів були члени "Руху 5 зірок", а відповідно обидві політичні сили встигли стати ворогами на політичній арені.
Крім того, ідеологічні розбіжності не дозволять обом силам нормально
співіснувати в коаліції. Крім того, у разі формування такої коаліції,
утвориться дуже потужний опозиційний блок, який складатиметься з партії Берлусконі з усіма його медіа та газетами, партії "Ліга" та їхніми союзниками з правого блоку. Така коаліція була найменш стабільна з-поміж усіх.

Сценарій №4. "Ліга" + "Вперед, Італія!" + "Рух 5 зірок".

Канонічний варіант італійської коаліції, який мав бути втілений у життя
одразу після виборів 4 березня. Однак через вищеописані причини переговори поки що провалилися. Якщо конфлікт між Берлусконі та "Рухом 5 зірок" буде вичерпано, тоді цей сценарій стане фаворитом. Реалізувати його можуть відставка Берлусконі та його остаточний вихід з політики на пенсію, згода "Ліги" викинути з переговірного процесу партію "Вперед, Італіє!" або якісь значні поступки "Руху 5 зірок", який переконає їх стерпіти альянс з Берлусконі. Загалом уся проблема цього варіанту криється в одному прізвищі — Берлусконі.

Цього тижня коаліційні переговори в Італії триватимуть. Але цього разу
всі чекають на відповідь Демократичної партії, яка поки що лишається в
опозиції, а також на реакцію Маттео Сальвіні щодо пропозиції Берлусконі приєднатися до демократів або пропозиції Луїджі ді Майо покинути Берлусконі. Часу в основних партій небагато — до 4 травня, коли спливає термін формування коаліційного уряду. Після цього президент Італії буде зобов"язаний розпустити парламент і призначити нові дострокові вибори.

Власне, такий варіант теж є доволі імовірним і вигідним ля політичних сил, насамперед — для "Ліги" на чолі з Маттео Сальвіні та "Руху 5 зірок" на чолі з Луїджі ді Майо. Обидва вони нічого не втратять, а можуть навіть отримати більше голосів. Тому не виключено, що основні партії, якщо не домовляться, тягнутимуть час до перевиборів. Зрештою, "Ліга" однозначно затягуватиме переговори до 29 квітня, коли будуть оголошені результати регіональних виборів ще в одній провінції — Фріулі Венеція-Джулія, де має перемогти саме їхній кандидат. Це посилить позиції "Ліги" на переговорах і може дати їм додатковий стимул вирвати перемогу з рук "Руху 5 зірок".