Корупція в ПАРЄ. Коли парламентська асамблея наведе лад у себе вдома

Для корупційної спокуси не існує кордонів. В цьому ми ще раз переконались на прикладі доповіді про масштабні зловживання в ПАРЄ.

15 травня буде чергове засідання регламентного комітету, де остаточно заслухають докази щодо всіх фігурантів корупційного скандалу. Зокрема, розглянуть механізм застосування проти делегатів можливих "санкцій".

Нагадаю, не так давно зовнішня слідча група встановила, що місії зі спостереження за виборами в Азербайджані публікували упереджені звіти, які не відображали реальність і формувались на користь азербайджанського уряду.

У звіті обсягом 200 сторінок, який опублікували 22 квітня та над яким працювали з червня минулого року, фігурують прізвища делегатів різних країн. В цьому і полягає масштабність – корупція не обмежилась однією національною делегацією. Баку втягнуло в цю історію такі держави як Велика Британія, Італія, Іспанія та ін. Але давайте згадаємо, з чого все розпочалось.

Перші звинувачення пролунали ще в 2012 році. Саме тоді активісти німецької громадської організації "Європейська ініціатива стабільності" (ESI) опублікували свою доповідь про факти корупції в ПАРЄ.

В дослідженні йшлось, що західні політики отримували "щедрі дари" від представників азербайджанської влади в обмін на схвальні доповіді про стан демократії в цій країні. Коштовності, килими, напої та чорна ікра підносились як "данина східній традиції".

За даними джерел ESI, Азербайджан має в ПАРЄ групу з 10-12 "друзів" і 3-4 особи в секретаріаті, які чотири рази на рік отримують в якості подарунку не менше півкілограма чорної ікри (вартість більше 1300 євро за кілограм).

Що цікаво, у доповіді згадувалось прізвище уже екс-президента ПАРЄ Педра Аграмунта. Вказувалось, що він разом з іншими депутатами ПАРЄ (Едуард Літнер, Пауль Вілле, Хакі Кескін) оцінив референдум у вересні 2016-го року в Азербайджані, який зняв обмеження на кількість термінів для президента Ільхама Алієва, як "прогрес демократії".

Масла у вогонь долила минулорічна скандальна поїздка пана Аграмунта до Сирії на російському літаку. Джерело фінансування цієї поїздки було незрозумілим. Це все дуже логічно вписалось в лінію "ікряної дипломатії" і закінчилось для самого Педро відставкою.

Зауважу, що 80% нинішньої української делегації в Асамблеї є членами ЄНП (та ж "Батьківщина"). Свого часу наші делегати одноголосно підтримали Аграмунта в якості кандидата на президента ПАРЄ. Це теж наштовхує на роздуми.

Таким чином після оприлюднення усіх цих фактів ПАРЄ та Комітет міністрів РЄ погодилися створити зовнішню слідчу групу.

В результаті маємо нинішнє підтвердження, що корупція у стінах ПАРЄ – це не вигадка, а реальний виклик.

Регламентний комітет закликав найбільш одіозних фігурантів звіту "негайно призупинити свою діяльність в асамблеї".

Представництво в ПАРЄ – це квота держав. Тому ПАРЄ не може звільнити когось із делегатів. Логічно, що самі країни, представники яких фігурують у звіті, мали б відізвати свої кандидатури і надалі делегувати винятково осіб з бездоганною репутацією та високими моральними якостями. Швидше за все "санкції" цим і обмежаться. Це по-перше.

По-друге, в ПАРЄ немає функції кримінального провадження. Вона не підмінює собою прокуратуру, яка існує в тій чи іншій державі.

По-третє, ПАРЄ знаходиться на території Франції. Якщо є очевидні факти правопорушень з боку окремих делегатів, то місцева прокуратура також має підстави для розслідування. Однак поки що інформації про таке розслідування немає. Чому? Це ще одне питання, на яке б хотілось почути відповідь.

Та й пригадаймо "санкції" проти Аграмунта? Нема чого пригадувати? Звісно, адже їх не було. Його країна не відкликала. Був президентом, а став звичайним членом іспанської делегації.

Тому розмови про жорсткі дії з боку ПАРЄ виглядають доволі популістичними.

Хоча вся ця ситуація, безперечно, потягне за собою серйозні зміни в регламенті ПАРЄ. Будуть жорсткіші правила процедури. Йдеться про більшу прозорість, посилення критерій вимог до доповідача, зміну процедури його призначення тощо.

Варто розуміти, що одна з основних функцій ПАРЄ – моніторинг функціонування демократичних інституцій.

Чи може належно оцінювати ситуацію з дотриманням прав людини чи розвитком демократії орган, у якому вибухають подібні корупційні скандали? Малоймовірно.

Не забуваймо і про російський чинник. Москва зацікавлена в тотальній дискредитації західних інституцій. Немає репутації – немає правил. Відповідно – роби, чого душа бажає.

Переконаний, що ПАРЄ потребує якісного оновлення. Але кричати, що "все пропало" також не варто. Адже альтернативи на сьогоднішній день немає. Це дуже важлива платформа для діалогу і вирішення низки питань у протистоянні з Росією.

Україна – перша, хто має бути зацікавлена у тому, аби асамблея якомога скоріше спромоглась виконати домашнє завдання - навести лад у себе вдома. Лише у такому випадку зможе і надалі здійснювати моніторинг на території нашої країни, а її резолюції будуть надійним аргументом у відстоюванні наших національних інтересів.