Жертви, відьми, у кращому випадку батраки. Як показують українців у зарубіжному кіно

У нашому титулованому фільмі "Атлантида" (2019) Україна у 2025 році перемогла у війні на Донбасі, і хоча територія ОРДЛО перетворилася в пустелю, там є надія на світле майбутнє. Західні кінематографісти в прогнозах щодо України набагато жорсткіші.

Антиутопії

На першому місці з похмурості — британський рейтинговий серіал "Роки" (2019), який транслювався BBC і HBO. Його рейтинг на Rotten Tomatoes — 96% від кінокритиків і 98% від глядачів. Тобто картина викликала шквальний захват. Але чим захопилася публіка?

Жанр "Років" — соціальна фантастика, форма подачі в стилі британського документального театру: демонструється життя великої родини на фоні теленовин, де хроніка світових подій показана як низка переворотів, війн та інших соціальних катаклізмів.

Дія охоплює період з 2019 по 2034 роки. З Україною вони "розправилися" у 2022-му. Тут відбувся державний переворот для "наведення порядку" — на телеекрані миготять кадри майданної хроніки. Сценаристи серіалу натякають, що у 2014 році в Україні стався прозахідний політичний поворот, а у 2022-му трапився просхідний. У результаті політики, які захопили владу, попросили РФ ввести війська, і населення лояльно поставилося до російських "миротворців". На референдумі 97% українців підтримали Росію (механізм явно списаний з кримського варіанту) і тільки 3% — "прихильники демократії". Багато з них емігрують до Британії, яка їм не сильно рада, оскільки в політиці там переважають праві, а значить, британці проти емігрантів.

У британському таборі для біженців опиняється українець Віктор. Він гей — нова українська влада до таких людей нетерпима. В Англії Віктор заводить роман з британцем (з прагматичних міркувань у тому числі), який заради нього жертвує життям.

В іншому американському фільмі, фантастичному бойовику "Смертельна зона" (2021) від Netflix, час дії — 2036 рік, але ситуація з Україною, як і в серіалі "Роки", не краща. Тут йдуть активні бойові дії, тільки "миротворцями" виступають американці. Країна поділена на три частини: українську, проросійську (територія Червоних), а в центрі — демілітаризована зона.

Командир Червоних, Коваль, загрожує Балканам, а голова українського Опору "Єдність", харизматична дівчина Софія, звинувачує американців у подвійних стандартах: "Ця війна вигідна для США. Росія хоче повернути свою колишню територію. США хоче дестабілізувати Росію, їм потрібен конфлікт у нашій країні. Тільки Опір хоче миру".

У цьому серіалі розповідається, що Україна зберегла третину ядерного потенціалу. Тобто на Заході нас сприймають як небезпечну пострадянську країну з ядерними боєголовками. Напевно, тому в одному відомому голлівудському фільмі наші люди — торговці зброєю.

Досвідчений брехун

Мабуть, "Збройний барон" (2006) — один з кращих трилерів з Ніколасом Кейджем, де він грає вихідця з України Юрія Орлова. Його батьки, українські євреї, у 1970-і емігрували з Одеси з дітьми в США. У Юрія є молодший брат Віталій, якого зіграв Джаред Лето.

Юрій стає напівлегальним торговцем зброєю. Він заповзятливий і брехливий, знаходить лазівки для контрабанди зброї в країни третього світу, які загрузли в громадянських війнах. Після розвалу СРСР він переконує піти на злочин родича з України генерала Орлова — збувати автомати і ракети за кордон. По суті, Юрій, роззброюючи свою колишню батьківщину, постачає танками і вертольотами міжнародних терористів. На брехні він вибудував і особисте життя: його дружина довго вважала, що він займається міжнародними перевезеннями.

Молодший брат Віталій — наркоман. У "відрив" він йде тому, що йому не подобається справа, якою змушений займатися з братиком. В одному з епізодів Віталій виклав доріжку з кокаїну у вигляді кордонів України як нагадування про їхні корені. Віталій — свого роду совість брата. У фіналі картини він відмовляється укладати угоду з африканським кривавим царем, вказуючи таким чином, що той з їхньою допомогою вбʼє десятки дітей і жінок.

Юрія не можуть заарештувати і засудити, бо в нього є "звʼязки". Дивлячись на цього героя, згадуєш багатьох персонажів української політики і чиновників вищого ешелону, які "брешуть як дихають", але виходять сухими з води. Словом, Юрій Орлов — життєвий персонаж!

Гоголь по-бразильськи

У бразильському фентезійному серіалі з елементами хорору "Бездушні" (Desalma), що вийшов у кінці 2020 року, зображене ціле місто, де живуть українці, який називається Бріджид. У Бразилії дійсно чимало українських емігрантів.

Поворотний епізод фільму — смерть дівчини Галини 30 років тому під час святкування Івана Купала. У її вбивстві звинуватили місцевого хлопця Олексія, який безрезультатно до неї сватався. Після цього свято заборонили, але жителі містечка планують його відновити.

З етнографічної точки зору цікаві українські деталі побуту і характерів бріджитців. Розводячи поголівʼя свиней, ті примовляють: "Наші предки все терпіли: Росію, Чорнобиль і дві світові війни". Бріджитці їдять борщ, який нагадує бурякову пасту, — вони явно забули туди покласти капусту і картоплю. У шинку танцюють козаки в шароварах. Хлопець хвалиться перед дівчиною: "Я краще всіх у місті танцюю гопак". Незважаючи на наявність сучасних смартфонів, місцеві дівчата мріють стати… відьмами. Персонажів хвилюють віночки, вишиванки і переселення душ, які часом вселяються помилково не в ті тіла.

Зловісно, як заклинання, звучить через весь фільм народна пісня: "Маруся раз, два, три калина".

У серіалі нагнітається похмура містична атмосфера в дусі повісті Миколи Гоголя "Страшна помста". Або, якщо брати кіно, це схоже на російські фільми, зняті за гоголівським мотивами: "Вій 1,2" (2014 року, 2019) і кінотрилогія "Гоголь" (2017, 2018), спродюсована нашим колишнім співвітчизником Олександром Цекалом. Однак у бразильців немає яскравих візуальних ефектів, а непогана атмосфера серіалу зводиться нанівець занадто затягнутим сюжетом: набридає повертатися кожну серію до епізоду тридцятирічної давності.

Польські Роксолани

А ось поляки бачать українок героїнями комедій. У серіалі "Дівчата зі Львова" (в українському варіанті "Наші пані у Варшаві", 2015) чотири симпатичних львівʼянки, втративши на батьківщині роботу, відправляються на заробітки до сусідньої Польщі, де їх чекає маса пригод. Наприклад, кімнату вони знімають у людини, яка не в ладах із законом.

На жаль, автори не залучили до зйомок жодної вітчизняної акторки — після безлічі проб жодна з них не змогла впоратися з польським акцентом, чого не скажеш про Ольгу Сумську, яка таки знялася в ролі другого плану (теж заробітчанки) в популярному польському серіалі "Блондинка" (9 сезонів, 2010-2020). Сумська зіграла масажистку. Щоб вимова акторки була автентичною, до неї приїжджала українка, яка давно живе в Польщі, з якою вони разом відпрацьовували текст героїні серіалу.

Роксоланський карʼєрний запал Сумської не пропав і в польській ролі: її героїня так хвацько робила масаж, що стала дружиною мера. Заодно поляки згадали містичні властивості, властиві українкам: у новому сезоні її руда Оксана вже не робить масаж, а влаштовує екстрасенсорні сеанси, що притаманно другій половинці громадянства.