Драйв вогняного жаху! Як був народжений найпопулярніший у світі гітарний риф

У багатьох музичних магазинах під час купівлі електрогітари заборонено грати знаменитий гітарний риф зі Smoke on the Water британського гурту Deep Purple — тому, що вже задовбали. Але гітаристи-аматори і професіонали не можуть ніяк заспокоїться: у Книзі рекордів Гіннесса весь час оновлюються рекорди — в різних країнах, з різною кількістю гітаристів-фанатів (від 1200 до 6000), які зіграли цей трек одночасно. 1971 року соло-гітарист колективу Річі Блекмор вигадав той самий риф, а назва пісні наснилася в нічному кошмарі басисту Роджеру Гловеру. Чому в кошмарі? Тому, що на написання цього треку музикантів надихнуло реальне лихо — пожежа.Фокус розповість обставини появи рок-шедевра гурту Deep Purple.

У чому фішка стилю гурту, який слухають із 1968 року? У музиці "темно-пурпурних" завжди присутня тема наступу якоїсь нещадної, тотальної сили. Запальність їхній музиці надає гітара Річі Блекмора, а містичність і похмуру величність — синтезатор Джона Лорда, який в юності грав у церкві на органі. До речі, вокаліст Ян Гіллан крім участі в цьому рок-колективі прославився ще й виконанням партії Ісуса в класичній рок-опері "Ісус Христос — суперзірка" (1971 рік).

У багатьох композиціях Deep Purple наскрізною ниткою йде тема вогню, бурі, апокаліпсису. "Червоне небо... Люди кажуть, що ця жінка проклята, вона запалює полум'я помахом руки" ("Гори!", Burn). "Прокотись на веселці, розколи небо. Мчить буревісник — час помирати..." ("Буревісник", Stormbringer). "Ти гориш у височині над усім...." ("Комета", Fireball). І на обкладинках альбомів у них — то комета, що розсипає іскри, то вогненний Пегас у центрі смерчу, то запалені свічки... на головах учасників. Загалом, вони такі — вогнепоклонники і буревісники.

Саме в ряду таких пісень композицій і стоїть легендарний хіт Smoke On The Water ("Дим над водою"). Причому найвідоміша пісня Deep Purple була написана під враженням від реального лиха — пожежі.

Smoke On The Water — Хіт, народжений пожежею

У 1971 році гурт поїхав до Швейцарії записувати новий альбом. Deep Purple домовилися з Rolling Stones про використання їхньої пересувної студії Mobile, яку зібралися встановити біля концертного залу "Казино". А там під час концерту Френка Заппи сталася пожежа, спричинена ракетницею, з якої вистрілив у стелю один із глядачів. "Перпли" дивилися, немов зачаровані, на клуби диму, що струменіли Женевським озером. Соліст Ян Гіллан тут же накидав на серветці текст.

А Роджеру Гловеру під враженням від пожежі наснився кошмарний сон. Він так описав його: "Я був один у ліжку. У той містичний час між глибоким сном і пробудженням я почув власний голос: "Дим над водою, вогонь у небі..." Я прокинувся і запитав себе, чи справді я це вимовив, і вирішив, що так і було. Я гарненько обміркував ці слова й усвідомив, що це може бути потенційною назвою для пісні". Знаменитий музичний програш придумав гітарист Річі Блекмор уже на репетиції — і шедевр був готовий.

Deep Purple грають із вогником

Але ці вогнепоклонники й самі влаштовували пожежі. На початку 70-х на фестивалі у США Deep Purple мали завершувати концертну програму — це завжди почесно. Але рок-гурт Yes, який мав співати перед ними, запізнився. Гітарист Річі Блекмор побачив у цьому підступи конкурентів. Коли він помітив, що Yes зібралися співати після їхнього виступу, зажадав у організаторів дві каністри бензину, облив колонки і підпалив. Вибухова хвиля ледь не збила музикантів із ніг.

А Річі продовжував грати на гітарі, бурмочучи: "Ми будемо виступати останніми". Deep Purple зрештою заплатила штраф, що дорівнює гонорару, але зате відео з вогненним фіналом побило рекорди продажів.

Буйний Річі майже те саме зробив під час американського туру 1973 року: його розлютив телеоператор, який став впритул знімати його електрогітару: спочатку Блекмор розбив інструментом камеру, а потім традиційно підпалив колонки...

У музиці Deep Purple є якась загадка. Всі учасники то йшли з гурту, то приходили, то сварилися, то мирилися. Але кожен з них в інших колективах, зокрема і своїх, грав зовсім іншу музику — позбавлену цієї похмурої апокаліпсичності. Зокрема і найвідоміший з таких проєктів — гурт Rainbow, створений Блекмором 1975 року (що видно і за набагато феєричнішою назвою — "Радуга"). Але щойно після довгих років розлуки учасники збиралися разом, вони одразу ж видавали щось сильне і зловісне, ніби послання грізного божества.

Так і сталося 1984 року: Гіллан, Лорд, Пейс, Гловер і Блекмор створили разом успішний альбом Perfect Strangers. Цитуємо похмуру заголовну пісню "Perfect Strangers": "З'являються примари. Усе твоє життя — тіні іншого дня... Голоси епох у твоїй голові ниють глибокої ночі". Попри похмурість, "призраки" на YouTube набрали 124 млн переглядів, а гітарний риф із цієї композиції — другий за впізнаваністю в гурту після "Диму..."

В одному з інтерв'ю Роджер Гловер натякав, що йдеться про реінкарнацію: ми не пам'ятаємо своїх втілень, рухомі фатумом-роком. "Нитка срібла, що простягнулася з неба, торкається всього, що ти бачиш. Голос століть у нашій пам'яті посипає попелом померлих у ночі".

Той самий фатум діє в їхньому ранньому шедеврі Child In Time 1969 року ("Дитя часу"): "Бачиш, як сліпий розстрілює світ. Його кулі не знають промаху. Якщо ти грішив, а здається мені, так і є, то тебе не зачепить, тебе не зачепить свинець, що летить. Тож заплющ очі, схили голову і чекай на шалену кулю".

Формула Deep Purple: вогненний фатум — випробування людини — прийняття долі.

Пішов із блондинкою

Блекмор у 90-ті втомився буянити, закохавшись у красиву блондинку Кендіс Найт. Він створив із нею фолкгурт Blackmore's Night, де більше грав на акустиці, а його програші нагадували не апокаліптичні завивання, а серенади. І видно, що мужик зараз цілком щасливий. Та й члени колективу, що залишилися, стали грати більш інтелектуальну і спокійну музику, без надриву. Така вона і на їхньому 20-му альбомі InFinite ("Нескінченність") 2017 року. На обкладинці вже засніжений океан, лід якого розбиває кораблик з учасниками Deep Purple. За останні роки з гуртом відбулася трансформація: з монстрів харду, такого собі "гурту містичного жаху", вони перемістилися в діапазон прог-року або навіть ф'южн — не потужно-грозових, а інтелігентно зламаних пасажів.

Свій, як кажуть, крайній альбом — 22й — Deep Purple випустили 2021 року. Платівка повністю складається з кавер-версій, але записаних у їхньому незрівнянному стилі. Рок-старики-розбійники продовжують з успіхом гастролювати і, до речі, кілька разів бували в Україні. Чи треба говорити, що жоден їхній концерт не обходиться без Smoke on the Water. Я не раз чув його в їхньому виконанні — у концертній версії він спокійніший і набагато довший — це вже така собі медитація на задану тему, вона вже більше не стільки зловісна, як просто красива. У своїй рок-бурі Deep Purple явно знайшли спокій.