Розділи
Матеріали

Не можуть повторити: чому Росії не вдасться налагодити виробництво чипів, як у Китаї

Фото: Getty Images | Мікросхема на чипі

Китайці вже сім років намагаються забезпечити промисловість власними мікросхемами, адже їх не стримують ні такі жорсткі санкції, ні відсутність бюджетів.

Унаслідок санкцій Росія виявилася відрізана від іноземних фабрик, технологій і компонентів для створення мікроелектроніки. Експерти пояснили виданню "КоммерсантЪ", чому зараз країна не зможе налагодити виробництво власних мікросхем.

Після набуття чинності економічних санкцій у відповідь на вторгнення в Україну влада Росії заговорила про імпортозаміщення та локальне виробництво чипів. Росіянам доведеться налагоджувати їх в умовах найжорстокішої технологічної ізоляції. Здавалося б, РФ може піти стопами КНР, проте там, у набагато кращих економічних умовах, процес зайняв багато часу та вимагав величезних бюджетів.

Чому Росія досі не налагодила власне виробництво чипів

Партнер департаменту управління ризиками "Делойт" у СНД Сергій Кудряшов розповів, що Росія не змогла вчасно налагодити випуск власної електроніки через відсутність адекватної державної політики. До 2020 року не було програми, яка передбачала б цілі, обсяги та технології виробництва мікросхем.

Інше джерело додало, що представники галузі неодноразово зверталися до уряду за фінансовою підтримкою, щоб модернізувати або побудувати нові підприємства, але влада зосередилася на фінансуванні дизайн-центрів, які розробляють процесори. Тепер, без доступу до зарубіжних технологій і готових компонентів, ці центри проектуватимуть продукцію виключно "в стіл".

Інвестиції в мікроелектроніку в РФ
Фото: КоммерсантЪ

Перша, і поки що єдина, спроба запустити в РФ завод із виробництва напівпровідників була зроблена у 2004 році, майже 18 років тому, проте підприємство під назвою "Ангстрем-Т" так і не запрацювало. У 2008 році уряд почав розробляти комплексну стратегію розвитку та вкладати гроші в мікроелектроніку, але профільні фабрики досі не з'явилися.

У 2020 році уряд оприлюднив "Стратегію розвитку електронної промисловості РФ до 2030 року" та розпочав її виконання у 2022 році, за кілька днів до вторгнення в Україну. До санкцій плани мали надто оптимістичний вигляд: за 10 років РФ хотіла з нуля пройти шлях, який у світового лідера з виробництва електроніки Тайваню зайняв близько 30 років. Там програму запустили ще 1973 року, виділяючи десятки мільйонів доларів.

Чи зможе Росія повторити шлях Китаю у сфері виробництва процесорів

Китай вирішив налагодити випуск напівпровідників у 2015 році в межах програми імпортозаміщення Made in China 2025. Згідно з планом, за три роки частка власних комплектуючих у китайській техніці має становити 70%.

Як і у випадку з РФ, приводом стали економічні санкції, введені США у 2017-2019 роках, унаслідок яких виробники смартфонів втратили доступ до каналів поставок. У межах цієї програми за 7 років держава вже інвестувала $1,4 трлн, а також залучила понад 3 тисячі інженерів із Тайваню. У результаті зараз частка ринку мікросхем, займана КНР, становить лише 4%.

Чиновники та представники галузі в коментарі "Комерсанту" одностайно заявили, що Росія не зможе в короткий термін повторити досягнення Китаю, і тим більше Тайваню. Для цього країні необхідно переглянути всі плани розвитку мікроелектроніки та повністю переписати нормативну базу. Над концепцією нової державної програми працюють 22 робочі групи, а її реалізація оцінюється в 0,6-1 трлн руб.

Виробники напівпровідників у світі
Фото: КоммерсантЪ

"Із об'єктивних причин у короткий термін виконати завдання з комплексного розвитку галузі, від матеріалів і обладнання до заводів і кінцевих виробів, неможливо. Якщо говорити про станкобудування, то тут потрібно йти шляхом Китаю та частково зайнятися відтворенням зарубіжних технологічних ідей, використовуючи пострадянську наукову школу", — заявив ексдиректор "Роселектроніки" та додав, що Росії доведеться співпрацювати з країнами, які зможуть постачати матеріали.

25 лютого, наступного дня після вторгнення в Україну, щодо Росії запровадили нові санкції. Зокрема, обмеження Мінторгу США зачепили експорт напівпровідників, комп'ютерів, телеком-обладнання, лазерів, датчиків і обладнання для інформаційної безпеки. Тайваньська компанія TSMC, найбільший у світі виробник напівпровідників, припинила співпрацю з РФ, адже саме її фабрики випускали російські процесори "Байкал", "Ельбрус" і "Скіф".

4 березня США запровадили санкції проти російських компаній "Байкал Електронікс", "МЦСТ" (процесори "Ельбрус"), НТЦ "Модуль" (обчислювачі "Нейро-Б"), МТЦ "Елвіс" (мобільні процесори "Скіф"). Із того дня іноземні компанії, які використовують американські технології, не мають права співпрацювати зі згаданими підприємствами без дозволу Мінпромторгу, який поки що їх не видає. У результаті російські дизайн-центри не можуть замовляти виробництво чипів у Кореї та Тайваню.

Нещодавно експерт розповів, що Росія може самостійно виробляти процесори лише за рівень 1980-х років. Економіка галузі дуже складна, адже потребує розгалуженої інфраструктури та широкого ринку збуту.

Раніше писали, що КНР належить лише 4% ринку мікросхем. Більшість чипів розробляється та випускається в США.