Не можуть повторити: чому Росії не вдасться налагодити виробництво чипів, як у Китаї
Китайці вже сім років намагаються забезпечити промисловість власними мікросхемами, адже їх не стримують ні такі жорсткі санкції, ні відсутність бюджетів.
Унаслідок санкцій Росія виявилася відрізана від іноземних фабрик, технологій і компонентів для створення мікроелектроніки. Експерти пояснили виданню "КоммерсантЪ", чому зараз країна не зможе налагодити виробництво власних мікросхем.
Після набуття чинності економічних санкцій у відповідь на вторгнення в Україну влада Росії заговорила про імпортозаміщення та локальне виробництво чипів. Росіянам доведеться налагоджувати їх в умовах найжорстокішої технологічної ізоляції. Здавалося б, РФ може піти стопами КНР, проте там, у набагато кращих економічних умовах, процес зайняв багато часу та вимагав величезних бюджетів.
Чому Росія досі не налагодила власне виробництво чипів
Партнер департаменту управління ризиками "Делойт" у СНД Сергій Кудряшов розповів, що Росія не змогла вчасно налагодити випуск власної електроніки через відсутність адекватної державної політики. До 2020 року не було програми, яка передбачала б цілі, обсяги та технології виробництва мікросхем.
Інше джерело додало, що представники галузі неодноразово зверталися до уряду за фінансовою підтримкою, щоб модернізувати або побудувати нові підприємства, але влада зосередилася на фінансуванні дизайн-центрів, які розробляють процесори. Тепер, без доступу до зарубіжних технологій і готових компонентів, ці центри проектуватимуть продукцію виключно "в стіл".
Перша, і поки що єдина, спроба запустити в РФ завод із виробництва напівпровідників була зроблена у 2004 році, майже 18 років тому, проте підприємство під назвою "Ангстрем-Т" так і не запрацювало. У 2008 році уряд почав розробляти комплексну стратегію розвитку та вкладати гроші в мікроелектроніку, але профільні фабрики досі не з'явилися.
У 2020 році уряд оприлюднив "Стратегію розвитку електронної промисловості РФ до 2030 року" та розпочав її виконання у 2022 році, за кілька днів до вторгнення в Україну. До санкцій плани мали надто оптимістичний вигляд: за 10 років РФ хотіла з нуля пройти шлях, який у світового лідера з виробництва електроніки Тайваню зайняв близько 30 років. Там програму запустили ще 1973 року, виділяючи десятки мільйонів доларів.
Чи зможе Росія повторити шлях Китаю у сфері виробництва процесорів
Китай вирішив налагодити випуск напівпровідників у 2015 році в межах програми імпортозаміщення Made in China 2025. Згідно з планом, за три роки частка власних комплектуючих у китайській техніці має становити 70%.
Як і у випадку з РФ, приводом стали економічні санкції, введені США у 2017-2019 роках, унаслідок яких виробники смартфонів втратили доступ до каналів поставок. У межах цієї програми за 7 років держава вже інвестувала $1,4 трлн, а також залучила понад 3 тисячі інженерів із Тайваню. У результаті зараз частка ринку мікросхем, займана КНР, становить лише 4%.
Чиновники та представники галузі в коментарі "Комерсанту" одностайно заявили, що Росія не зможе в короткий термін повторити досягнення Китаю, і тим більше Тайваню. Для цього країні необхідно переглянути всі плани розвитку мікроелектроніки та повністю переписати нормативну базу. Над концепцією нової державної програми працюють 22 робочі групи, а її реалізація оцінюється в 0,6-1 трлн руб.
"Із об'єктивних причин у короткий термін виконати завдання з комплексного розвитку галузі, від матеріалів і обладнання до заводів і кінцевих виробів, неможливо. Якщо говорити про станкобудування, то тут потрібно йти шляхом Китаю та частково зайнятися відтворенням зарубіжних технологічних ідей, використовуючи пострадянську наукову школу", — заявив ексдиректор "Роселектроніки" та додав, що Росії доведеться співпрацювати з країнами, які зможуть постачати матеріали.
25 лютого, наступного дня після вторгнення в Україну, щодо Росії запровадили нові санкції. Зокрема, обмеження Мінторгу США зачепили експорт напівпровідників, комп'ютерів, телеком-обладнання, лазерів, датчиків і обладнання для інформаційної безпеки. Тайваньська компанія TSMC, найбільший у світі виробник напівпровідників, припинила співпрацю з РФ, адже саме її фабрики випускали російські процесори "Байкал", "Ельбрус" і "Скіф".
4 березня США запровадили санкції проти російських компаній "Байкал Електронікс", "МЦСТ" (процесори "Ельбрус"), НТЦ "Модуль" (обчислювачі "Нейро-Б"), МТЦ "Елвіс" (мобільні процесори "Скіф"). Із того дня іноземні компанії, які використовують американські технології, не мають права співпрацювати зі згаданими підприємствами без дозволу Мінпромторгу, який поки що їх не видає. У результаті російські дизайн-центри не можуть замовляти виробництво чипів у Кореї та Тайваню.
Нещодавно експерт розповів, що Росія може самостійно виробляти процесори лише за рівень 1980-х років. Економіка галузі дуже складна, адже потребує розгалуженої інфраструктури та широкого ринку збуту.
Раніше писали, що КНР належить лише 4% ринку мікросхем. Більшість чипів розробляється та випускається в США.