Термінатори без "мозків": чому армія роботів Шойгу не допоможе Росії

Російській "армії роботів", якою хвалився міністр оборони Сергій Шойгу, загрожує провал через брак чипів. Фокус розбирався, чому побутова чи промислова електроніка не зможе замінити військову.

"Прийшов зараз штучний інтелект, з'явилися вже не просто експериментальні зразки, а почалося вже серійне виробництво бойових роботів. Їх можна показувати у фантастичних фільмах, вони здатні самостійно воювати", — заявив Сергій Шойгу в ефірі радіостанції "Говорить Москва" у травні 2021 року.

Пізніше, в жовтні, військовий експерт та головний редактор російського журналу "Арсенал Вітчизни" Віктор Мураховський також "лякав" англомовну аудиторію російською армією роботів. Він заявив виданню Russia Beyond, що Росія має найбільшу кількість наземних і водних безпілотних машин, хоча відстає у виробництві повітряних дронів. Торік під час військових навчань "Захід-2021" продемонстровано можливості авіаційних та наземних роботехнологічних комплексів, включаючи безпілотні літаки "Форпост", "Ластівка", "Иноходець", а також бойових роботів "Уран-9" та "Нерехта". А щодо "інших роботів", то стверджувалося, що вони перебувають у розробці.

"Прагнення надолужити втрачене в цій галузі, що призвело до створення широкої базової лінійки комплексів БПЛА, спричинило значні фінансові та тимчасові витрати, що стало уроком для Росії, тому зараз вона віддає пріоритет безпілотним розробкам", — заявив російський експерт у галузі безпілотної авіації Денис Федутінов.

Після вторгнення в Україну проти Росії запровадили безпрецедентні санкції, які також вдарили у сфері електроніки. Виявилося, що ця галузь надто залежить від імпортних технологій. Група Conflict Armament Research з'ясувала, що збиті в Україні військові безпілотники РФ утримували електроніку лише іноземного виробництва. Як заявила міністр торгівлі США Джина Раймондо через дефіцит мікросхем РФ змушена використовувати у військовій техніці чипи з холодильників, посудомийних машин та іншого промислового обладнання — українські фахівці знайшли їх під час розбирання трофейних танків. За словами чиновниці, з кінця лютого постачання американських технологій до Росії скоротили на 70%. Вона також отримала дані про те, що російські танкові заводи зупинили виробництво через дефіцит деталей для комплектування.

У коментарі Фокусу кандидат фізико-математичних наук Олексій Парновський сказав, що впровадження промислової мікроелектроніки в бойовій техніці РФ цілком можливе. На російські безпілотники "Орлан" замість спеціалізованої камери встановлюють фотоапарати Canon, тому в інших сферах можуть замінювати військові технології комерційними.

"Теоретично використання комерційних чипів можливе. У світі загальний дефіцит чипів — спочатку пандемія Covid, тепер війна в Україні, от і виникають різні теорії щодо можливості застосовувати "побутові" чипи у військових цілях. Я сумніваюся, що такі чипи встановлюють, але й не відкидаю такої можливості", — висловився експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун.

Військової техніки доводиться працювати в суворіших умовах, ніж комерційної, тому й вимоги до деталей підвищені, наприклад, в електронних системах застосовуються чипи військового класу (military grade). Американський стандарт MIL-STD-810 встановлює вимоги щодо захисту бойової техніки від таких зовнішніх загроз:

• високий та низький тиск;
• температура;
• дощ (зокрема крижаний);
• вологість;
• поточна вода;
• грибки;
• корозія;
• пісок та пил;
• піротехнічний удар (вибух у атмосфері);
• сонячні промені (радіація);
• прискорення;
• вібрація від стрілянини;
• механічні удари;
• поштовхи під час транспортування;
• звукові хвилі.

Звідси випливає, що чипи потреб армії мають бути вологостійкими, міцними, герметичними, добре переносити стрибки температури тощо. Як пише російське видання New Defence Order Strategy, якість електроніки багато в чому залежить від якості сировини, матеріалів та деталей. І з цим російський ВПК має великі проблеми, адже з 1990-х років у Росії для виробництва мікросхем для військової техніки широко застосовується матеріал DE-104ML (FR-4) Isola. Це армований склотканиною фторопласт, фанерований з обох боків мідною електролітичною гальваностійкою фольгою. Дослідження показали, що він за своїми характеристиками не підходить для використання у спецтехніці, навіть виробник рекомендує його лише для застосування для побутових пристроїв. Такі плати не проходять тест на міграцію міді, стандартний для закордонних військових технологій, а також мають критично високе вологопоглинання, що робить їх непридатними для встановлення на кораблях. "Завдяки" цим невідповідностям, мікросхеми неодноразово відмовляли й вся електронна "начинка" виходила з ладу.

Ще один цікавий момент: у 2018 році інвестиційний фонд "Cerberus Capital" із США купив компанію Isola — основного постачальника DE-104ML для Росії. Матеріал входить до списку стратегічних продуктів, тому на нього поширюються антиросійські санкції.

"Потенційний противник знає, який базовий матеріал застосовується у РФ для військових цілей, він же цей базовий матеріал для нас виготовляє. Водночас поставляється і застосовується базовий матеріал навіть за вимогами стандарту, за яким його випускають, не відповідає за застосовністю жорстких умов експлуатації техніки спеціального призначення. Попри всі невідповідності, DE-104 застосовується до цього дня на підставі раніше виданих дозволів", — зазначили автори статті, опублікованої на сайті New Defence Order Strategy.

Раніше писали, чому Росія не зможе налагодити власне виробництво чипів, як у Китаї. За словами експерта, жодна країна світу не потягне повний цикл виробництва процесорів на самоті, а росіяни для цього не мають ні відповідного обладнання, ні матеріалів, ні часу.