Як захистити гроші на банківських рахунках під час війни: інструкція від Держспецзв'язку та НБУ

Державна служба спеціального зв'язку, Національний банк і Кіберполіція надали рекомендації, як українцям слід захищати гроші на банківських рахунках під час війни. Інструкцію опубліковано в офіційному Телеграм-каналі Держспецзв'язку.

Фахівці зазначають, що у воєнний час зловмисники почали спекулювати на тему надання державної допомоги громадянам, які постраждали від бойових дій. Крім того, виманюють гроші під виглядом допомоги українській армії чи постраждалим людям. Шахраї обманом отримують дані банківських карток, із яких знімають усі кошти. З 24 лютого Кіберполіція впіймала близько 500 підозрюваних в онлайн-шахрайстві.

Інструкція із захисту банківських рахунків:

• Встановити додаток банку для контролю витрат і списань;
• Підключити послугу SMS-банкінгу для отримання повідомлень про операції за рахунком;
• Для входу використовувати двофакторну авторизацію або біометричний захист;
• Поставити PIN на SIM-карту з фінансовим номером, використовуючи складні комбінації цифр (не варто ставити дату народження);
• Встановити антивірусну програму на комп'ютер і смартфон;
• Нікому не розголошувати конфіденційні дані, такі як PIN-код, логін, пароль, CVV, фінансовий номер телефону, коди та паролі, які надсилає банк;
• Не зберігати паролі та коди на смартфоні або в мессендерах;
• Використовувати різні паролі та PIN-коди;
• Встановити ліміт для оплати в інтернеті;
• Заборонити віддалений перевипуск SIM-картки мобільним операторам;
• Регулярно оновлювати мобільні програми, необхідні для безпеки.

Як обманюють українців: найпопулярніші схеми

Представники профільних відомств розповіли про найпоширеніші схеми шахрайства та пояснили, що треба робити, щоб не потрапити на прийоми злочинців, але й не втрати можливість допомогти нужденним під час війни.

Перший сценарій: знайомий просить надіслати гроші в повідомленнях соціальної мережі чи месенджері. У такому разі слід зв'язатися з людиною для уточнення через інший канал зв'язку, наприклад, зателефонувати або написати на електронну пошту. Якщо він не надсилав повідомлення, то розповісти про злом, порадити змінити пароль і налаштувати двофакторну автентифікацію.

Другий сценарій: у месенджері, соціальній мережі або на email надійшло повідомлення про надання фінансової допомоги від імені держустанови або банку (можливо, і відкрита публікація), яке містить посилання на чат-бот або сайт, де можна дізнатися додаткову інформацію. У жодному разі не можна переходити за такими посиланнями, які, швидше за все, є фішинговими, не варто також розголошувати конфіденційну інформацію, таку як дані картки або пароль від онлайн-банкінгу. Якщо ж такі відомості вже розкриті, необхідно звернутися до банку та заблокувати картку.

Третій сценарій: евакуаційний рейс, на який записують лише за передоплатою. Всю інформацію про евакуаційні заходи потрібно перевіряти на офіційних ресурсах і за можливості вибирати оплату після поїздки.

Четвертий сценарій: продаж неіснуючих товарів в інтернеті за передоплатою. Потрібно перевіряти онлайн-магазини та віртуальні торгові майданчики, а також їхні назви та вебадресу (злочинці можуть змінити один або кілька символів, зберігши візуальну схожість), за можливості оплачувати лише після отримання та перевірки. Завести віртуальну картку для онлайн-шопінгу та переводити на неї лише суму, необхідну для оплати бажаної речі. Не розголошувати PIN-код і CVV від картки. Не переходьте на сторонні платформи для обговорення деталей покупки.

П'ятий сценарій: шахрайство псевдопокупців. Зловмисники питає реквізити картки й обіцяє відправити гроші в певний час. Саме в цей час його спільник дзвонить від імені служби безпеки банку та нібито для зарахування коштів просить запровадити код активації, а насправді називає реквізити підконтрольних рахунків, куди жертва через незнання відправляє власні накопичення.

Раніше писали, як безпечно користуватися смартфоном в окупації чи зоні бойових дій. Необхідно виявляти обережність, адже окупанти можуть перевіряти фотографії чи повідомлення в гаджетах українців.

РНБО представила інструкцію щодо використання месенджерів під час війни. Прості правила дозволять користувачам зберегти конфіденційність і безпечно спілкуватися з близькими людьми.