У Росії з часів СРСР так і не навчилися робити бойові дрони: у чому причини

Російські інженери представили 170 розробок у сфері безпілотних технологій на виставці "Аеронет-35" у Москві, проте практично всі з них приречені на провал. Аналітик сайту "Независимое военное обозрение" Олександр Ширококрад пояснив, чому Росії ніяк не вдасться стати передовою державою у цій галузі.

За його словами, зі 170 виробів лише 4-5 знаходяться на стадії виробництва, решта, у кращому випадку, — досвідчені моделі. Історія показує, що росіяни ще з радянських часів експериментують з БПЛА, але лише одиниці сходять із заводських конвеєрів і реально застосовуються.

На виставці не було навіть перспективного БПЛА С-70 "Мисливець", який розробляють з 2012 року й прототип якого проходить заводські випробування, а в 2023 році його планують запустити в серійне виробництво.

"Нам потрібні не 170 проєктів, а лише дюжина. Але ті, що можуть бути запущені у виробництво протягом кількох місяців", — обурився аналітик.

Розробки безпілотників велися за часів СРСР: бомбардувальники БМ-1 і ТБ-3 спочатку замислювалися як радіокеровані, а літаку РД-1 ("Рекорд дальності") пророкували долю дрона-камікадзе. У 1941 році безпілотними зробили сотні торпедних катерів, але відмовилися від цієї ідеї через недосконалість систем управління. Пізніше, вже після Другої світової війни, Радянський Союз вів розробки на одному рівні зі США, але літальні безпілотники так і не набули широкого поширення.

У 1986 році в СРСР розробляли два аналоги американського БПЛА RQ-4 Global Hawk, які з 2014 грають важливу роль у війні на території України. Радянські інженери з КБ Мясищева конструювали М-62 "Орел", а в КБ Сухого готували модель С-62 "Ромб", але в 1990-х роках проєкти закрили через брак фінансування. З 1993 року на виставках "МАКС" російські підприємства демонстрували десятки різних БПЛА, але практично всі вони так і залишалися моделями для стендів.

Єдиним більш-менш успішним радянським проєктом можна вважати БПЛА дивізійної ланки під назвою "Бджола", яку почали проєктувати в 1982 році. До 1991 року випустили 50 одиниць, а травні 1995-го БПЛА використовували у бойових діях на Північному Кавказі. Вага "Бджоли" складає 138 кг, крейсерська швидкість — 180 км/год.

У 2016 році у ЗМІ з'явилася інформація про оснащення танків Т-14 "Армата" квадрокоптерами "Птеродактиль". Передбачається, що він здатний підніматися на висоту 90 км і передавати інформацію у бойову машину через силовий кабель, захищений від перешкод. "Птеродактиль" обіцяли передати ЗС РФ для випробувань у 2017 році, але досі про нього нічого не чути.

9 травня 2018 року на параді в Росії представили безпілотний гелікоптер "Катран". Зважаючи на все, це аналог австрійського БПЛА S-100. "Нібито "Катран" пройшов випробування на російському кораблі, але теж кудись подівся", — зазначив аналітик.

Ситуацію з безпілотниками в Росії добре ілюструє історія з дроном "Добриня" від концерну "Алмаз-Антей". Розробники нещодавно представили квадрокоптер із казковою назвою, якому нібито не страшні дощі та морози, а також пообіцяли випускати по тисячі таких апаратів на місяць для потреб російської армії. Пізніше з'ясувалося, що співробітники концерну взяли китайські квадрокоптери, начепили на нього свої корпуси з назвою та вирішили продавати ЗС РФ у чотири рази дорожче.