Аналізують, малюють, пишуть та спілкуються. Як нейромережі та чат-боти змінюють наш світ

Нейромережі та чат-боти у прямому розумінні цього слова заполонили інтернет. У чат-ботів беруть "інтерв'ю" на різні теми, просять підказати рецепт найкращих сирників, а іноді просто базікають. Нейромережам дають завдання складніше: намалювати картину, написати музику або обробити та проаналізувати масив даних. Про те, чим є ці дві технології, йдеться в матеріалі Фокусу.

Як з'явилися нейромережі та чат-боти

У цих двох "ІТ-героїв" нашого часу є багато спільного, але є велика різниця. Втім, про це трохи згодом. А поки повернемося до розпалу Другої світової, коли бої йшли не лише на полях битв, а й у лабораторіях дослідників, які вперше почали вивчати можливість створення алгоритмів машинного навчання, що імітують роботу людського мозку. Одними з піонерів у цій галузі були Воррен МакКаллох та Волтер Піттс, які опублікували в 1943 році основну статтю, в якій запропонували концепцію штучних нейронів та ідею нейронної мережі.

Вже в 1950-х роках такі дослідники, як Френк Розенблатт та Бернард Відроу, почали експериментувати із простою архітектурою нейронних мереж. Ці ранні нейромережі вже тоді могли виконувати прості завдання, такі як розпізнавання зображень та розпізнавання образів.

Здавалося б, ще кілька кроків і майбутнє, про яке писали фантасти, нарешті настане. Однак усе вперлося в обмеженість технологій на той час, брак обчислювальних потужностей і систем зберігання даних.

Історія чат-ботів дещо інша і з'явилися вони пізніше нейромережі. Вважається, що першим чат-ботом була Еліза, яку у 1966 році розробив професор МТІ Джозеф Вейценбаум. Це була віртуальна співрозмовниця, яка відповідала на ймовірні питання дуже шаблонно (як сьогоднішні чати підтримки на сайтах), але людей того часу це шокувало: комп'ютер з ними спілкувався!

Чат-боти дожили до наших днів як прості віртуальні помічники. Але з розвитком обробки природної мови (NLP) та машинного навчання чат-боти стали просунутішими і тепер можуть краще розуміти складнішу людську мову та контекст. Це призвело до розробки роботів на основі нейронних мереж, які можуть навчатися на даних і з часом покращувати свою продуктивність.

Друге дихання чат-ботам і нейромережам дали хмарні технології, продуктивність процесорів і величезні масиви для зберігання даних. Тепер без чат-ботів та нейромереж неможливо уявити сьогоднішній світ ІТ.

Нейромережі та чат-боти: схожості та відмінності

Обидві ці технології здаються нам "жахливо розумними" і мають спільну рису: і чат-боти, і нейронні мережі створені для імітації роботи людського мозку. Вони засновані на ідеї створення алгоритмів машинного навчання, які можуть "розуміти" дані та згодом покращувати свої результати.

А основна їхня відмінність – у застосуванні. Ці два інструменти потрібні для різних завдань. Нейромережі призначені для розпізнавання зображень або мовного перекладу шляхом обробки та аналізу великих обсягів даних, а чат-боти служать для імітації спілкування з користувачами. Хоча обидві технології використовують схожі методи, такі як машинне навчання та обробка природної мови, їхня кінцева ціль, як ви розумієте, відрізняється.

Найпопулярніші чат-бот і нейромережа

Ми не можемо скласти хіт-парад популярності з однієї простої причини: чат-ботів (як шаблонних, так і заснованих на нейромережах) просто безліч. А нейромережі – це серйозний бізнес, і корпорації на кшталт Google або Microsoft не поспішають викладати у вільний доступ свої розробки. Але, все ж таки, найпопулярніші ми можемо назвати.

ChatGPT (Generative Pre-trained Transformer) — найвідоміша у всьому світі розробка компанії OpenAI, яка запустила свого чат-бота в листопаді 2022 року. І лише за кілька місяців він став настільки відомим, що викликав шквал як позитивних, так і негативних відгуків. До речі, в OpenAI колись працював сам Ілон Маск, але пішов звідти, щоб не було конфлікту інтересів між чат-ботом та його системою автопілотування Tesla.

ChatGPT вміє не лише давати осмислені відповіді на задану тему, а й уміє писати статті, складати вірші та навіть пісні. До речі, Фокус теж просив ChatGPT написати статтю про Євромайдан.

Однак цей чат-бот з кожним днем все відоміший завдяки курйозам і скандалам. Наприклад, у США вчителі та викладачі скаржаться, що не можуть відрізнити авторський матеріал учнів (твори та есе) від згенерованого чат-ботом тексту. Хакери хвалиться тим, що взагалі використовують ChatGPT для створення вірусів та троянів.

ChatGPT доступний у всьому світі для вільного використання, але в підсанкційних країнах зареєструватися на сайті чат-бота не вийде: Україна також опинилася у списку заблокованих країн. Розробники пояснюють, що не можуть відрізнити український трафік від трафіку з Криму чи ОРДЛО, а тому просто забанили всю нашу країну цілком. Мабуть геніям з OpenAI ліньки запитати своїх колег із великих корпорацій, як їм вдається розрізняти український трафік по регіонах.

І все ж вихід є, але він не простий. Прийдеться "завантажити" пару робочих покрокових інструкцій і приготувати трохи грошей. Одним VPN справа не обмежитися – потрібно буде орендувати номер у Великій Британії, на який реєструвати фейковий аккаунт Google та отримувати підтвердження в СМС. Після чого за цим же підставним номером і під британським VPN реєструватися через обліковий запис Google на самому сайті самого чат-бота. Ключова складність в тому, що ваш обліковий запис повинен бути зареєстрований за британським IP на британський мобільний номер.

Бонус: якщо вам ліньки займатися складними процедурами "злому" ChatGPT, то можете підняти собі настрій за допомогою абсолютно безкоштовного і такого ж марного чат-бота ruGPT-3 від російського "Сбербанку". Там спробували скопіювати ChatGPT, але вийшло настільки жахливо, що… Загалом спробуйте самі, якщо захочете посміятися і зрозуміти все про рівень російського ІТ.

Що стосується нейромереж, то найпопулярнішою і найрозкрученішою є DALL-E все від тієї ж компанії OpenAI. Як і у випадку з ChatGPT, потрібно буде пройти складну процедуру реєстрації через підставний телефонний номер та IP. Це стосується першої реєстрації, але якщо ви вже верифікувалися з обліком Google на сайті чат-бота ChatGPT, то вона підійде і для DALL-E, просто не забудьте про всяк випадок увімкнути англійську VPN.

DALL-E дуже добре генерує зображення на запит користувача. Головне тут — точний і зрозумілий запит із вступними даними. Ми попросили згенерувати нейромережу "Обкладинку журналу Фокус, яка відображає захист України від російської агресії". Нейромережа видала цікавий результат.

Загалом ми хотіли попросити нейромережу створити обкладинку журналу з портретом Володимира Зеленського, але отримали відмову, адже крім звичної заборони на наготу та насильство, DALL-E не генеруватиме все, що пов'язано з конкретними політиками, щоб уникнути створення фейків тощо.

Відмінно справляється DALL-E з малюнками та фото на замовлення користувача. Знову ж таки, головне підібрати потрібний контекст і стиль і зробити сформулювати конкретне та зрозуміле завдання. Як вам "Єнот зі зброєю у стилі Cyberpunk 2077"?

Ви вражені і готуєтеся пройти "сім кіл пекла", щоб зареєструватися на сайті OpenAI? Поспішаємо вас засмутити: навіть якщо вдасться, то надалі вам доведеться поповнювати віртуальний рахунок для можливості генерувати зображення. Безкоштовні кредити, які дає нейромережа під час реєстрації, швидко закінчаться і тоді настане час платити справжніми грошима. Так-так, крута нейромережа безкоштовно не працює.

Але не засмучуйтесь. Ентузіасти готові прийти до вас на допомогу і дадуть повний безкоштовний доступ до "DALL-E для бідних" — нейромережі Crayon. Її розробили Борис Дайма та Педро Куенко як відповідь на елітну дуже розкручену серед професіоналів DALL-E. Нейромережа Crayon так само вміє непогано малювати, правда потрібно скласти зовсім чіткий запит з параметрами необхідного і перебрати безліч варіантів. Інакше може вийти так, як вийшло з авторством статті. Я попросив намалювати обкладинку журналу Фокус з портретом Зеленського і результат більш ніж креативний.

Чим допоможуть нейромережі та чат-боти в майбутньому

Головне питання, яке хвилює багатьох: а чи не позбавить нас штучний інтелект хліба щоденного? Звичайно ні, адже для їхнього розвитку та підтримки потрібні саме ми з вами. І нейромережі та чат-боти базуються на масиві інформації, яку виробляють люди. Без них вони просто не зможуть розвиватися. Та й розв'язувати суто людські питання, побудовані на тонких соціальних нюансах та емпатії, їм теж не під силу.

Крім того, обидві ці технології не зможуть існувати без розвитку комп'ютерних систем та зростання обчислювальної потужності. А у цій сфері без людей ніяк не обійтися. Не обійдуться нейромережі та чат-боти без знань психологів, соціологів та лінгвістів.

А ось надійними помічниками вони точно стануть. Наприклад, чат-боти можуть заощадити час представникам служби підтримки. Вони опрацюють основні запити клієнтів та підключать спеціаліста у складних ситуаціях. Стануть в пригоді вони і в торгівлі, даючи рекомендації про продукти і товари.

Крім того, чат-боти можуть виконувати такі завдання, як введення та обробка даних (наприклад, заповнення різних документів), вивільняючи людей, щоб вони могли зосередитися на складніших завданнях.

Нейромережі і зараз, і в майбутньому переважно служитимуть для аналізу та обробки даних, зокрема рукописних, графічних та голосових. В ідеалі нейромережі можуть замінити фармацевтів, перекладачів, водіїв і навіть музикантів. Але до цього їм потрібно пройти довгий шлях, який триватиме чимало років.

Нікуди не подітися від військової сфери, в якій таланти ШІ будуть дуже потрібні. Нейронні мережі можна використовувати, наприклад, для ідентифікації цілей та прийняття рішень на полі бою. Їх також можна застосувати для розпізнавання зображень та мовлення, які важливі для збору розвідданих та виявлення загроз. Нейромережі вже скоро хочуть навчити керувати навіть роями дронів, про що ми писали. Чат-боти можуть надавати інформацію солдатам у польових умовах та допоможуть у комунікації між підрозділами.

І все ж, як людство має ставитися до нейромереж та чат-ботів? Боятися чи розвивати ці технології? Фахівці не можуть однозначно відповісти на це питання, тому що, з одного боку, розробки на основі ШІ можуть принести велику користь суспільству, а з іншого без негативних нюансів теж не обходиться. Але експерти сходяться в одному: ми повинні розвивати ці технології етично та відповідально з урахуванням їхнього потенційного впливу на суспільство, та розвивати їх так, щоб максимізувати користь та звести до мінімуму ризики.