"Фізично не можна відрізнити": військовий пояснив, як і чому ЗСУ глушать свої ж дрони

Напередодні український військовослужбовець Олександр Карпюк (Serg Marco) заявив про великі втрати дронів через "дружній вогонь" сил протиповітряної оборони (ППО) і радіоелектронної боротьби (РЕБ), які сягають мільйонів доларів. Військовий експерт зі зв'язку та безпілотних технологій Сергій Безкрестнов із позивним "Флеш" у коментарі Фокусу підтвердив наявність такої проблеми і розповів, як її можна усунути.

За його словами, дружній вогонь — це одна з основних причин падіння безпілотників Сил оборони України, і на фронті всі про це знають. Велика проблема полягає в тому, що багато військових не координують свою діяльність з операторами засобів РЕБ та іншими підрозділами. За час війни були випадки, коли дружнім вогнем атакували навіть пілотовану авіацію.

"Взаємодія та організаційний процес безумовно є, але її, звісно, треба покращувати, щоб наші безпілотники не ставали об'єктами власної атаки. Найчастіше причиною їхнього падіння є засоби "окопного" РЕБ, якийсь підрозділ, не розібравшись, може з антидронової рушниці атакувати свій власний БПЛА, прийнявши його за ворожий. Ось, наприклад, є окремий підрозділ, який за свої гроші купив антидронову рушницю, і в їхні плани, на жаль, не входить за кожним дроном звертатися до штабу і з'ясовувати — наш чи не наш. Ми не говоримо про "великий" РЕБ, встановлений на машинах, тому що він добре організований. Оператори таких комплексів взаємодіють через командування з пілотами і дають їм "коридори"", — пояснив Сергій Бескрестнов.

В Україні є технології, які дають змогу розрізняти свої та російські апарати, але військові не можуть визначити напевно, якщо в небі летять одночасно кілька безпілотників. На менш жвавих ділянках фронту, наприклад, на кордонах Чернігівської та Сумської області, відрізнити їх набагато простіше, а там, де тривають активні бої, і між позиціями снують, часом, кілька сотень дронів — усе набагато складніше.

"У такому разі фізично неможливо точно визначити приналежність БПЛА в конкретному місці. Навіть якщо ми поставимо на всі дрони якісь маячки або датчики, однаково знайдуться підрозділи, які цього не зроблять із тієї чи іншої причини", — додав Сергій Флеш.

За його інформацією, фрагменти систем на базі програмного забезпечення для спільної координації ППО, РЕБ і безпілотної авіації в Україні вже є, але подробиці розробок військові не афішують. Кожен дрон, летячи в повітрі, передає свій ID (номер) — це передбачено протоколами абсолютно всіх комерційних апаратів: Mavic, Autel, а отже, теж може стати основною для реалізації систем "свій-чужий".

У ЗС РФ ситуація, наприклад, із FPV-дронамі дещо інакша. Російські крилаті БПЛА літають на тих самих частотах, що й FPV-дрони, тож росіяни ці частоти не глушать апаратним РЕБ, і координація їм потрібна менше. А от коли українські РЕБ пригнічують частоти безпілотників "Орлан", які збігаються з частотами українських FPV-коптерів, за відсутності взаємодії, наші пілоти страждають і можуть втратити дрони.

"Найголовніший спосіб знизити втрати дронів через дружній вогонь — змусити абсолютно всі підрозділи взаємодіяти один з одним. Навіть найдрібніші, якщо вони користуються окопним РЕБ. До речі, давно пора розробити і довести до підрозділів чіткі процедури використання "окопного РЕБ". Інакше на нас рано чи пізно чекає хаос із саморобними РЕБ куполами і рушницями", — підсумував Сергій Бескрестнов.

Раніше писали, що Україна вироблятиме десятки тисяч дронів на місяць уже до кінця 2023 року. Як заявив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, випуск безпілотників значно збільшився порівняно з минулим роком. Зараз ця сфера в Україні розвивається навіть швидше, ніж виробництво зброї та боєприпасів.