Збиваються з курсу і падають у полі: як секретна система "Покрова" захищає Україну від ракет

В Україні почала працювати таємна система радіоелектронної боротьби "Покрова", яка бореться з ракетами і безпілотниками, запущеними військами Росії. Фокус розбирався, як вона працює і наскільки українці тепер можуть почуватися в безпеці.

13 січня Повітряне командування "Південь" відзвітувало, що Сили оборони збили 40 повітряних загроз, 3 з яких — БПЛА "Шахед", решта — ракети різних типів. За словами пресслужби, 20 засобів не долетіли до своїх цілей через роботу РЕБ. Це повідомлення викликало багато запитань, адже раніше про подібні випадки не повідомлялося (після теж). Зокрема, виникло питання про те, як саме можна впливати на ракети і чому цього не робили раніше.

Рятівна "Покрова": як працює мережа РЕБ

За словами українського військового, експерта з радіоелектронної боротьби Сергія Бескрестнова з позивним "Флеш", у всьому "винна" нова українська система "Покрова". В ефірі національного телемарафону 25 січня Флеш нагадав, що про цю державну програму вже розповідав Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, а згодом згадувало і Міноборони, хоча подробиці тримали в секреті. Сергій Бескрестнов представив "Покрову" як комплекс заходів і пристроїв, спрямованих на придушення систем супутникової навігації. Вони ефективні насамперед проти ударних безпілотників, але впливають і на ракети.

"Коли ми говоримо про РЕБ, крилаті ракети і безпілотники, то говоримо про дуже тонкий прошарок РЕБ, який впливає на системи супутникової навігації — це GPS, ГЛОНАСС, Beidou. Усі розуміють, що ударні безпілотники, зокрема "Шахеди", літають нашою територією, орієнтуючись на систему супутникової навігації. Якщо сигналів із супутників не буде, то "Шахед" просто не розумітиме, куди йому летіти. Точно така сама ситуація з крилатими ракетами", — пояснив військовий.

Щоб така система працювала, вона має щільно покривати всю територію України, а для цього спеціальні пристрої потрібно рівномірно розмістити сіткою через кожні 30–100 км і централізовано ними керувати. У разі повітряної тривоги мережу РЕБ вмикають по всій країні або в окремих регіонах, щоб пригнічувати сигнали наведення. Тому під час придушення супутникової навігації російська крилата ракета не впаде каменем, а продовжить летіти.

"Вищий пілотаж" технології РЕБ — не просто "засліпити", а змінити напрямок або висоту крилатих ракет чи безпілотників. Крилаті ракети мають вбудовану автономну систему навігації (інерціальну), яка не залежить від супутників, завдяки цьому вони літали і влучали ще до того, як з'явилася супутникова система GPS. Сучасні ж ракети паралельно використовують кілька технологій наведення, а головна з них — інерціальна. Вона сама проводить розрахунки, використовуючи показники різних датчиків.

"Сили оборони, тонко впливаючи засобами РЕБ, можуть відхилити ракету на певну відстань, зокрема й за висотою. У такий спосіб вона впаде в поле, де нікому не зашкодить", — повідомив Сергій Бескрестнов.

Він додав, що Росія працює в тому самому напрямку, закриваючи подібними засобами Москву, Московську область, а потім й інші регіони. Саме з цієї причини останнім часом менше українських дронів долітають до цілей на російській території. Систему, подібну до "Покрови", росіяни застосовують і в Калінінграді, через що країни Європи скаржаться на проблеми з навігацією літаків.

Одкровення Генштабу ЗСУ

Начальник управління радіоелектронної боротьби Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генштабу ЗСУ полковник Андрій Стариков теж розповів цікаві подробиці про "Покрову". За його словами, система допомагає Силам оборони збивати російські ракети і безпілотники, нехай і не безпосередньо. Під впливом засобів РЕБ ракета може отримувати і накопичувати неправдиві дані про місцезнаходження — так, що навіть інерціальна система не зможе точно його визначити. Якщо ж змусити її піднятися вище в небо, то ракета стане більш помітною для систем ППО. Ось тільки впливати на об'єкт радіохвилями необхідно одночасно з трьох боків.

Начальник того самого Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генштабу ЗСУ Іван Павленко в інтерв'ю не став згадувати "Покрову", але визнав, що хороші результати в боротьбі з російськими ракетами багато в чому залежать від РЕБ. Будь-яка високоточна зброя під час впливу на системи її наведення стає менш ефективною.

"Відбуваються різні випадки, залежно від того, який це саме засіб, яка технологія, який програмний код написаний. Це може бути знищення в повітрі — або ця ракета може десь упасти в полі, у нас таких випадків багато", — повідомив представник ЗСУ.

У разі впливу на систему супутникової навігації ракета відхиляється від своєї траєкторії на велику відстань, але все ще залишається небезпечною, адже вона може десь впасти і вибухнути. Тому не варто вважати, що системи РЕБ можуть замінити й перевершити вогневі засоби ППО — вони мають працювати разом і доповнювати одне одного для максимальної ефективності. Тим паче, що покрити всю Україну радіоелектронним захистом поки що не можна. Як заявив Іван Павленко, зараз засобами РЕБ захищають від ракет і дронів лише найважливіші об'єкти і території.

Яким ракетам заважає РЕБ

Різні типи ракет вимагають різного підходу. Як пишуть аналітики видання Defence Express, крилаті ракети, як-от Х-101, використовують великий комплекс систем навігації, в основі якого лежить інерційна, а супутникова лише допомагає їй (підтверджуються слова Сергія Бескрестнова). У них інерціальна система вельми розвинена і використовує гіроскопи, однак вона теж недосконала і накопичує похибку.

Крім супутникової, на крилатих ракетах використовується система TERCOM, яка сканує рельєф із радіовисотоміром, і DSMAC, яка робить знімки поверхні та порівнює їх з еталонними знімками місцевості, прив'язаними до координат. Такі технології теж не ідеальні, оскільки залежать від рівня освітлення, наявності снігу та інших чинників. Якщо відключити тільки систему супутникового наведення, то в 7 випадках із 10 крилаті ракети продовжать летіти до цілі, нехай і з меншою точністю, але 30% можуть збитися в дорозі.

Деякі види ракет покладаються на активні радіолокаційні головки, що забезпечують самонаведення на ціль. Наприклад, будь-які російські протикорабельні: Х-22 (крім версій тільки з пасивною радіолокаційною голівкою та інерціальною системою), Х-35, "Онікс", П-35. На більшій частині шляху ракета використовує інерціальну або супутникову навігацію, а незадовго до поразки знаходить ціль за радіосигналами і прямує прямо до неї.

Якщо на РЛС ракету придушити радіоперешкодами, то вона не зможе "бачити" і промахнеться. Це потребує спеціального обладнання, яке "сліпить" радіолокаційні головки на відстані десятків кілометрів. Утім, росіяни атакують такими ракетами лише південні області України.

Деякі ракети, крім протикорабельних, також використовують радіолокаційне наведення, зокрема балістична ракета "Іскандер" може оснащуватися активною головкою 9Б918. Таку саму або аналогічну ставлять на Х-47 "Кинджал", але вони використовуються для того, щоб порівняти отримане радіолокаційне зображення з еталоном і навести ціль на термінальній ділянці. Теоретично, на такі загрози можна впливати засобами РЕБ, але коли вони дотягнуться, то балістична ракета вже падатиме в район цілі.