"Розробники не розуміють, що потрібно армії": військові виявили проблему, яка гальмує ЗСУ

Перший етап хакатону Міністерства оборони під назвою "Наступ машин" 28-29 січня зібрав розробників та військових для пошуку нових технологічних рішень. Як зазначив колишній волонтер, а нині молодший сержант Збройних сил України Олександр Карпюк (Serg Marco), зустріч показала, що розробники не завжди розуміють потреби фронту і витрачають дорогоцінний час на зайві проєкти.

Олександр Карпюк констатує, що більшість розробників не має доступу до БПЛА та реальних бойових пілотів. Розробники засобів навігації не мають можливості протестувати системи у реальних умовах. Творці боєприпасів із донаведенням не уявляють, як працюють справжні великі безпілотники, та не усвідомлюють специфіку їх використання. Наприклад, системи розпізнавання цілей на фото не можуть обробляти відео. Також вони не розуміють проблем армії в цілому, які саме зразки техніки необхідні для ефективнішого ведення бойових дій.

"Розробники не розуміють що потрібно армії і які є пріоритети. Наприклад, є виробники в яких в розробці система донаведення боєприпасів. І тестують вони їх на оптичних камерах з захватом цілі. Ти їх питаєш: "а чому на камері?". Це ж для великих коптерів боєприпас, а вони бомблять в ночі. Замислились. Будуть купляти теплаки (тепловізори, — ред.), переробляти. Багато часу втрачено на біг не туди".

Деякі, навіть дуже складні розробки, наприклад, функція керування роєм дронів, фактично не мають практичного застосування під час воєнних дій. Їхні творці не мають відповіді на питання, навіщо це потрібно військовим, і покладаються повністю на винахідливість останніх. Інші пропонують корисні функції, але невдалу їхню реалізацію.

"Виходить виробник і демонструє направлену антену з дрона. Я такий: ну, нарешті! Нарешті звʼязок між антеною наземки та бортом буде організований за допомог направлених антен з позиціонерами, що дозволить покласти … на ворожий РЕБ та зробити неефективними ворожі РЕРи. Продовження презентації — і демонструють цю розробку на наземному дроні, на колісному. Навіщо він там потрібен, якщо це потрібно для БПЛА? "

На думку Карпюка, в Україні наразі немає структури, яка б формулювала технічні завдання інженерам. Очевидною необхідним є майданчик, де б виробники могли спілкуватися з військовими, взаємодіяти зі зразками техніки та створювати необхідні макети. Але він вказав і на деякі вдалі технології, які наразі не мають середовища для тестування, як от РЕБ-куполи проти дронів.

Тієї ж думки дотримується військовий спеціаліст з РЕБ Сергій Бескрестнов з псевдонімом "Флеш", який також відвідав хакатон. Він помітив, що українці продемонстрували мають великий талант та ідеї, які часто не дуже потрібні військовим.

"Роблять іноді те, що вже давно зроблено, або те, що їм здається важливим, а армії це не потрібно. Але це можна виправити, — зазначив Сергій у своєму дописі. — Я не розповім публічно, що ми обговорювали і куди просунулися, але на майбутні російські дрони з машинним зором ми гідно відповімо нашому ворогові".

Хакатон, у якому беруть участь 458 розробників, ще не завершено: журі поки не назвало переможців.

Однак існують вдалі приклади взаємодії військових та виробників безпілотників. Український дрон "Кобра" все ще проходить випробування, але вже передається військовим, котрі пройшли навчання.