Вже через шість місяців: яка техніка переверне війну в Україні і що готове наразі (відео)

Під час форуму "Україна. Рік 2024" міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив, що Україна почне активно застосовувати наземні безпілотні системи. Фокус довідався, як в Україні будується нова "армія дронів" та чи зможуть вони докорінно змінити правила бою.

Що таке наземні дрони та навіщо потрібні війську

У 2022-2023 роках безпілотні літальні апарати кардинально змінили ведення бойових дій, потіснивши піхоту, танки і навіть артилерію, тим часом морські катери-камікадзе затопили кілька російських кораблів та вдарили по Кримському мосту, завдавши великої шкоди окупантам. Тепер же надходить черга сухопутних дронів, які вже створюються в Україні.

"Минулого року ми побачили в масштабній справі в повітрі дрони, ми побачили їх на морі. Цей рік стане роком, коли ми побачимо їх на землі. Цього року ми будемо більше чути про наземні системи", — заявив Олександр Камишін.

Наземний дрон — це робот на колесах або гусеницях, яким військові можуть дистанційно керувати. Загалом ці апарати схожі на дитячі радіокеровані машинки, от тільки призначені для військових цілей.

Напрямок наземних роботизованих комплексів (НРК) зараз один з пріоритетних для платформи Brave1, повідомила Фокусу Наталія Кушнерська, керівниця Defense Tech кластера. Команда проєкту системно працює над пошуком найбільш ефективних рішень, розробкою відповідних пришвидшених процедур, формуванням середовища інженерів та виробників, які фокусуються на роботах. Сьогодні на платформу подано понад 1300 розробок за 12 вертикалями, які визначені пріоритетними для Сил безпеки оборони. Серед них — НРК, РЕБ, системи автоматизованого управління зв’язку та захисту інформації, штучний інтелект, розмінування та інші.

З 1300 розробок — понад 140 складають наземні роботизовані комплекси. 10 моделей були кодифіковані за стандартами НАТО, що відкриває шлях до контрактування, вони стали фактично першопрохідцями у цій сфері. Наземні дрони вже зараз використовуються на полі бою, але до того, як Brave1 почав активно розвивати цей напрямок, в Україні не було відповідної пришвидшеної процедури постачання на фронт. Зараз вона запроваджена і вже показує свої результати.

"Наша основна мета — мінімізували участь людини на полі бою. Це дозволить зберігати життя і здоров’я українських воїнів. Роботи можуть стріляти, вести розвідку, доставляти вантажі, евакуювати поранених, мінувати та навпаки розміновувати — і все це відводячи наших захисників безпосередньо з "нуля". Наземні роботизовані комплекси стануть наступним гейм-чейнджером цієї війни, яким вже стали БПЛА. Це наша асиметрична відповідь на кількісну перевагу ворога", — підкреслила Наталія Кушнерська.

Розробник українських безпілотників Ratel Тарас Остапчук у коментарі Фокусу пояснив, що головна перевага використання таких машин на полі бою полягає у збереженні людського ресурсу. На його думку, саме через це виготовлення наземних дронів є дуже перспективною сферою для розвитку в Україні, держава та кластер Brave1 дуже сильно допомагають.

"Це тільки починають застосовувати. Я впевнений, що це буде нашою значною перевагою з часом, що призведе до збереження особового складу і компенсує різницю в людях між нами та росіянами", — зазначив Тарас Остапчук.

За його оцінкою, масове впровадження та застосування наземних дронів Силами оборони України займе близько 6 місяців з урахуванням підготовки операторів. Навчити військового керувати таким апаратом в цілому не складно, базовий курс займає два тижні.

"Далі — виключно питання навичок і гарного планування операцій з урахуванням місцевого рельєфу", — підкреслив розробник.

Армія наземних дронів України: які машини до неї входять

Тарас Остапчук разом зі своєю командою вже розробили кілька моделей наземних безпілотників. Ratel-S доставить до 35 кг вибухівки на відстань до 5 км. Він може виступати як дроном-камікадзе, підриваючись разом з ціллю, так і дистанційно мінувати територію, але для цього треба встановити спеціальний модуль для скиду мін.

Ratel S — допущений до експлуатації у Збройних силах і вже виробляється серійно. Вже декілька місяців використовується всіма родами військ на лінії зіткнення.

Ratel M — це вантажний колісний дрон, що підіймає вагу до 250 кг. Він може працювати від акумулятора 8 годин влітку або 5 годин взимку, повний привід і великі колеса дозволяють долати круті перепони на шляху, максимальна дальність керування складає 6 км.

Модель Ratel M теж допущенна до експлуатації і вже використовується на фронті. Вона призначена для підвозу військовим вантажів, таких як боєприпаси та їжа, евакуації поранених. Крім того, на апарат можна встановити обладнання для розмінування протипіхотних мін, що робить безпечнішою роботу саперів на полі бою.

Український стартап DONS, який входить до Brave1, створив наземний роботизований комплекс "Лють". Розробники повідомили Фокусу, що виріб пройшов комісію Міністерства оборони, зараз в процесі отримання кодифікації з присвоєнням номенклатурного номера НАТО. Зараз використовується перший прототип, найближчим часом планується передача нового зразка для дослідної експлуатації в ЗСУ.

Наземна роботизована платформа має декілька призначень для тактичного застосування — чергування на позиціях та на спостережних пунктах, мобільна рухома турель, відволікання уваги ворога на себе, виявлення та придушення вогневих точок противника.

Компанія Roboneers також поділилася з Фокусом подробицями про свій безпілотний наземний роботизований комплекс "Рись", що допомагає військовим евакуювати бійців з поля бою, перевозити озброєння й вантажі різного типу в найгарячіші ділянки фронту. Інженери розробили дві модифікації платформи "Рись" та "Рись PRO". Якщо "Рись" витримує навантаження до 150 кг, то "Рись PRO" у два рази більше — до 300 кг, а це два сидячих або два лежачих на ношах.

Які виклики або проблеми вирішує розробка:

• бере участь у логістичних місіях на різних напрямках фронту та виконує завдання з евакуації поранених, доставлення вантажів та перевезення озброєння у місця призначення;
• ⁠знижує ризик для життя військовослужбовців, забезпечуючи швидке реагування і виконання місій на безпечній для оператора відстані;
• ⁠збільшує глибину поля бою та забезпечує перевагу у вогневій потужності;
• ⁠забезпечує високу прохідність на складних рельєфах.

У січні командир взводу першого окремого батальйону ЗСУ "Вовки Да Вінчі" Олександр Ябчанка розповів, що українські військові встановили на платформу "Рись" дистанційно керовану турель під назвою "ШаБля", оснащену кулеметом кулемет Калашникова (ПКТ) калібра 7,62 мм. Такий гібрид дозволяє бійцям вести доволі точний вогонь по окупантах, залишаючись у безпечних укриттях на відстані до одного кілометра.

"Звісно, "ШабРись" не може скакати по окопах, але, зрештою, це не її завдання, тому що для такого є автоматники", — підкреслив Олександр Ябчанка.