Наземні дрони проти повітряних: чи вистоїть українська армія роботів під натиском РФ

Російські війська почали застосовувати наземних бойових роботів, які Збройні сили України успішно знищують за допомогою ударних дронів. Фокус з'ясував у експертів, як може розвиватися протистояння цих двох типів безпілотників і які технології задіюють уже зараз.

Безпілотники на війні в Україні — Яскраві випадки з поля бою

29 березня ЗС РФ використали в Сумській області наземну роботизовану платформу з двома протитанковими мінами ТМ-62, керовану через кабель. Робот доїхав до позицій Сил оборони України і вибухнув. На щастя, захисники не постраждали.

30 березня 47-ма окрема механізована бригада ЗСУ повідомила у Facebook, що росіяни запустили на Авдіївському напрямку пару наземних роботів, озброєних автоматичними гранатометами АГС-17 і протитанковими мінами. На опублікованому відео можна помітити гусеничні платформи з антенами для бездротового зв'язку і курсовими камерами, піднятими вище рівня зброї.

Українські воїни без особливих зусиль знищили нерухомих роботів за допомогою ударних FPV-дронів. Якщо один із російських апаратів витримав два удари, зберігши свої обриси, то другий буквально розлетівся на шматки від потужного вибуху: ймовірно, детонував боєкомплект.

Видання Forbes дійшло висновку, що події відбулися в районі Бердичів, на захід від Авдіївки, про нього докладніше написав російський пропагандист Борис Рожин, представивши як "першу в історії атаку штурмових дронів". Він опублікував фотографії, де зображено п'ять гусеничних платформ з АГС-17, точно таких самих, як у ролику від 47-ї ОМБр ЗСУ. Борис Рожин запевняє, ніби машини показали хороші результати і вистрілили кілька сотень гранат, проте не уточнив, скільки ж із них пережили штурм.

Україна робить ставку на наземні дрони

Під час форуму "Україна. Рік 2024" міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив, що Україна почне активно застосовувати наземні безпілотні системи. Як розповіли Фокусу на початку березня представники платформи Brave1, українські розробники презентували їм понад 140 моделей наземних роботизованих комплексів, 10 з яких кодифіковані за стандартами НАТО.

"Наземні роботизовані комплекси стануть наступним гейм-чейнджером цієї війни, яким уже стали БПЛА. Це наша асиметрична відповідь на кількісну перевагу ворога", — підкреслила Наталя Кушнерська, керівниця Defense Tech кластера Brave1.

Розробник українських безпілотників Ratel Тарас Остапчук тоді ж припустив, що Україна вже використовує наземні безпілотники, але масово зможе пускати їх у бій приблизно за шість місяців — стільки займе виробництво і підготовка операторів.

Цікаво, що такий самий термін нещодавно озвучив військовослужбовець і фахівець із радіотехнологій Сергій Безкрестнов із позивним "Флеш". За його прогнозом, за 4-6 місяців у ЗС РФ буде так багато дронів-камікадзе, що вони зможуть атакувати не тільки дорогу техніку або важливі цілі, а навіть винищувати окремих піхотинців. Уже зараз українським військовим на багатьох ділянках фронту доводиться багато ховатися від БПЛА під землею, і ця тенденція має лише посилитися найближчим часом. Сергій Бескрестнов запевняє, що Україна через свої розміри вже не може наздогнати РФ за кількістю FPV-дронів, тож слід зробити ставку на наземних роботів, які воюватимуть замість людей на поверхні.

Наземні дрони проти повітряних

Отже, Україна готує армію наземних роботів, але нещодавній випадок під Авдіївкою засвідчив їхню вразливість перед дешевими й одноразовими БПЛА. Очевидно, у такий самий спосіб росіяни зможуть знищувати й українські безпілотники, якщо їх ніяк додатково не захистити.

Експерт Центру військово-морського аналізу (США) Семюел Бендетт, який аналізує безпілотники на війні в Україні, наголосив у бесіді з Forbes на вразливості наземних безпілотників. Як він зауважив, дрони, що літають, можуть помітити та знищити все, що пересувається по землі, і це потрібно враховувати при створенні роботизованих платформ. На бронетехніку часто наварюють металеві конструкції у вигляді решіток або навіть кліток — так звані "мангали", які приймають на себе удар, аналітик пропонує в такий самий спосіб захищати й безпілотні засоби.

У коментарі Фокусу український фахівець з безпілотників — співзасновник компанії DroneUA Валерій Яковенко зазначив, що в Україні розгорнулася перша у світі війна робототехніки. Українці, маючи обмежений людський ресурс, максимально використовують технології для свого захисту, а найуспішніші з них копіюються окупантами.

Одними з таких ноу-хау стали наземні роботи, здатні виконувати функції мінування позицій, захисту певних ділянок за допомогою автоматичної зброї, застосовувати протитанкове обладнання проти важкої бронетехніки. Водночас робототехніка є більш вразливою для інших загроз і може бути знищена дронами-камікадзе, або пригнічена засобами РЕБ, якщо для її навігації використовується радіозв'язок.

"Поява будь-якого робота на полі бою — це збереження людського життя, і вартість ризику робота бути знищеним у будь-який момент не можна порівнювати з таким самим ризиком для людини", — підкреслив Валерій Яковенко.

На думку експерта, сьогодні немає окремих технологій, які могли б повноцінно закрити потреби бойових операцій, наразі важлива синергія та посилення взаємодії підрозділів між собою. Найкращою тактикою використання наземної робототехніки є розвідка та захист окремих позицій з використанням дистанційно керованих турелей. Також новим напрямком використання робототехніки стає логістика, а саме підвезення боєкомплекту та евакуація бійців.

"Обладнання можливо захистити за допомогою купольних засобів РЕБ, і поліпшити його характеристики завдяки дротовому зв'язку", — додав Валерій Яковенко.

Ми знову звернулися до Тараса Остапчука і поцікавилися, як саме можна вберегти українські наземні дрони на полі бою. Він розповів, що це цілком можливо, наприклад, на його платформу Ratel M можна встановити спеціальне обладнання й отримати фактично пересувний комплекс РЕБ на колесах, що створює купол радіоперешкод у радіусі близько 40 метрів. Це необхідно, щоб FPV-дрони не змогли його вразити під час евакуації поранених або перевезення боєприпасів.

Ще одна загроза — безпілотні бомбардувальники. Якщо такий БПЛА працює на стандартних радіочастотах і підлетить досить близько, то його цілком можна заглушити мобільним комплексом РЕБ, однак він може скинути боєприпас і з великої висоти, куди не дістають перешкоди, тут уже нічого не поробиш. Металеві "мангали" для дронів вони не підходять, адже значно погіршують ходові характеристики.

Велику роль відіграє тактика застосування. Система бездротового зв'язку, яка може працювати поруч із "глушилкою", коштує дорого, тому її просто недоцільно ставити на дешевих роботів, наприклад, на одноразові "камікадзе", які вибухають разом із ціллю, або на малі апарати для дистанційного мінування. Зате їх ефективно встановлювати на транспортні безпілотники, призначені для різних логістичних цілей.

Що стосується російських наземних дронів, їх теж можна заглушити тими самими засобами РЕБ, що й повітряні, але все залежить від якості системи управління і частот, які використовуються.