Розділи
Матеріали

Українські дрони-камікадзе можуть закінчити війну: офіцер ЗСУ розповів Фокусу, як їх роблять

Олександр Залата
Фото: Скриншот | Пожежа на НПЗ у Самарській області після удару невідомого дрона

Для ударів по НПЗ, аеродромах та інших критично важливих об'єктах у Росії українцям потрібні не тільки дорогі і великі БпЛА, як-от "Лютий", а й маленькі непомітні апарати.

Український благодійний фонд "B-52" створює далекобійні ударні дрони, які вже завдали значної шкоди об'єктам на території Росії. Подробиці їхнього виробництва Фокусу розповів офіцер Збройних сил України і фахівець з безпілотників Юрій Касьянов.

Початок великої війни та еволюція БпЛА

До початку повномасштабного вторгнення він очолював одну з найбільш інноваційних компаній, яка займалася безпілотними технологіями. Коли почалася повномасштабна війна, фірма закрилася, і Юрій Касьянов пішов на фронт, а слідом за ним — частина інженерів, конструкторів, програмістів. Здавалося, війна не буде довгою, тому багато "безпілотників" пішли з лабораторій і з виробничих майданчиків воювати. Але потім стало зрозуміло, що бої затягнуться надовго, а безпілотників — немає, і колишні конструктори дронів повернулися до старого заняття, поєднуючи військову службу з інженерною роботою.

"Напевно, це найкращий спосіб отримання найефективнішої зброї — коли ти сам конструюєш дрони, і сам їх застосовуєш. Навесні 2022 року ми сконструювали дрон-камікадзе на дальність 70 км, потім довели його дальність до 300 км, і на сьогодні це один із найпродуктивніших дронів за співвідношенням ціна/якість, а його виробництвом займаються вже три компанії, розташовані на півдні, у центрі та на заході України", — поділився військовослужбовець.

Він додав, що всі ці проєкти є некомерційними, хоча фірми час від часу й отримують державні контракти. Розроблення ведеться безкоштовно, ліцензія (конструкторська документація) — теж безкоштовно. Головне — перемогти ворога. Однак уся ця "безкоштовність" — вельми умовна, бо розроблення найпростішого дрона-камікадзе обходиться щонайменше у 200 тисяч доларів.

"Походивши з простягнутою рукою по друзях і знайомих, витративши особисті заощадження, ми вирішили організувати фонд, який би фінансував розроблення дронів, допомагав бойовим підрозділам, що застосовують дрони, і надавав інформаційну допомогу виробникам. Підрозділам потрібні автомобілі, станції радіотехнічної розвідки, прилади нічного бачення. Виробникам потрібні робітники, інженери, програмісти, потрібна допомога в бронюванні співробітників, у пошуку приміщень, у проведенні випробувань", — повідомив Юрій Касьянов.

Виробництво лягло на плечі волонтерів

На його думку, координацією та допомогою розробникам має займатися держава, давно потрібен єдиний координаційний і спрямовувальний орган — "Комітет з дронів" або "міністерство дронів", який би здійснював державну політику в галузі безпілотників. В Україні діє комітет з авіації та багато інших відомств, а дронами займаються всі потроху, і ніхто — конкретно, хоча вже давно й скрізь визнали, що саме вони визначають перебіг війни.

"Тому поряд з іншими державними ("Армія дронів") і волонтерськими ініціативами ми створили свій фонд для надання допомоги учасникам процесу, і як майданчик для спілкування. Так з'явився фонд В-52. Ми намагаємося витиснути максимум із того, що було розроблено нашвидкуруч у перші місяці війни — триває безперервне вдосконалення дронів, максимально розширити географію виробництва — так літаків буде більше, а виробництва будуть менш уразливими, та надати максимальну підтримку підрозділам, які воюють, бо держава не може закрити всі питання забезпечення, — пояснив фахівець. — Слід розуміти, що ця робота — як латочка на рваній штанині, як тампон у рані, що допомагає зупинити кровотечу".

За його словами, уряд ніби самоусунувся, лише час від часу фінансуючи купівлю готових БпЛА. На офіційному рівні він не вкладає гроші в розроблення безпілотних апаратів, розвиток ринку чи будівництво заводів. Певно, там вважають, що "ринок сам усе вирішить", але це — поганий підхід під час війни, такого не було ні під час Першої, ні під час Другої світової.

"Створення зброї вимагає колосальних зусиль і витрат, і жоден приватник це не потягне. Тому сьогодні в Україні кілька міністерств і відомств, і навіть окремих підрозділів на свій страх і ризик ведуть свої програми дальніх ударних дронів. Є свої ударні дрони в ГУР, є в СБУ, є в підрозділах, підпорядкованих Генштабу — це не секрет. Час від часу ці відомства оголошують про свої успіхи, беруть на себе відповідальність за ураження об'єктів у тилу противника. З одного боку, ніби як добре, що створюються і розвиваються різні дрони під різні завдання. З іншого боку, майже немає обміну досвідом, технічними рішеннями, тому що відомства ревно ставляться до успіхів одне одного й оберігають свої "секрети". І тут ми знову повертаємося до необхідності єдиної державної політики у галузі дронів", — резюмував Касьянов.

Як вважає військовий, метою такої політики в галузі дальніх безпілотних бомбардувань мають бути всебічна підтримка виробників, тиражування найкращих рішень, нарощування виробництва дронів і розвиток підрозділів, що застосовують дрони. Кінцевою метою мають бути постійні масові атаки по військових і критично важливих об'єктах противника в його тилу.

Які дрони атакують Росію

Для цього потрібні різні дрони. Багато українців у захваті від дрона "Лютий", який може нести велику бойову частину і літати далеко. Прекрасний результат, але це дорога машина, масове виробництво якої сьогодні неможливе, і вона не дуже підходить для знищення авіатехніки на ворожих аеродромах, щільно прикритих засобами ППО, адже великий і помітний "Лютий" можуть збити задовго до того, як він досягне цілі.

Тобто має бути лінійка дронів середньої і великої дальності — і вона за фактом є, створена великими зусиллями ентузіастів і волонтерів. Є великі, відомі, "мастисті" дрони на кшталт "Лютого", ціною, за деякими оцінками, понад 200 тисяч доларів. Є простіші дрони з меншою дальністю польоту і собівартістю, як-от UJ-22 Airborne, здатні вражати об'єкти аж до Санкт-Петербурга, а потенційних цілей у них багато. Є також багато вдалих і не дуже вдалих розробок зовсім невеликих дронів, вартістю в кілька тисяч доларів, що літають на дальність у сотні кілометрів і несуть "смішний" боєзаряд потужністю в кілька кілограмів тротилу.

"Однак ці дрони, що атакують, як рій москітів, ворожі бази, аеродроми, локатори, системи ППО, склади, завдають противнику величезної шкоди, просто про це не завжди пишуть у ЗМІ, тому що супротивник приховує такі факти, як і ми, а красивий нафтозавод, який красиво горить, приємніший оку обивателя, ніж посічений осколками бомбардувальник на стоянці. Ось підтримкою індустрії цих малих, але тому й непомітних дронів, які можуть долати найсильніші системи ППО, ми й займаємося", — сказав Юрій Касьянов.

Коли дрон невеликого розміру і ваги, то всі технічні рішення для нього стають мало не феноменальними, запевняє офіцер ЗСУ. Такому БпЛА потрібен дуже потужний і економний двигун, тому що він не може взяти багато пального на борт, потрібні також дуже ефективна і легка бойова частина, мініатюрна електроніка, всілякі датчики, гарне ПЗ і навіть штучний інтелект, щоб апарат міг точно влучити в ціль на відстані в сотні кілометрів без участі оператора. Для малого дрона з невеликою бойовою частиною промах у кілька метрів взагалі неприпустимий, інакше політ пройде даремно.

"Я можу сказати, що робота над такими проєктами — захопливе заняття для конструкторів, електронників, програмістів. Тому що це складно і цікаво. І дуже ефективно на війні", — зазначив Юрій Касьянов.

Не дронами єдиними

Фонд B-52 підтримує не тільки виробництво БпЛА. Є ще, наприклад, проєкт створення потужної електричної катапульти з напрямною монорейкою в кілька десятків метрів завдовжки для запуску важких апаратів, які сьогодні найчастіше стартують із польових аеродромів на шасі. Такі запуски самі собою складні й небезпечні, бо ворожі безпілотники дедалі глибше залітають у тил України, засікають об'єкти, по яких одразу ж завдають удар ракетою "Іскандер".

"З катапультою пускати важкі безпілотники стане просто і швидко. А "топові", "мастисті" дрони, які позбулися коліс, стануть літати краще і далі", — пояснив він.

За даними агентства Reuters, Росія просить Казахстан підготувати до постачання на російську територію 100 000 тонн бензину. Крім того, передати паливо пообіцяла і Білорусь. Як вважає Юрій Касьянов — це результат успішних ударів українських далекобійних дронів, нехай поки що нечисленних. Якщо ж атаки продовжаться, то РФ може опинитися в стані транспортного колапсу.

"Доведеться обирати — заправляти цивільні вантажівки і легковики, або танки і бойові літаки. А там і війні кінець. Бо яка війна — без бензину і дизеля? Німці під час Другої світової трималися до останнього, аж поки наприкінці 1944 року союзники не розбомбили заводи з виробництва синтетичного палива. Ми йдемо правильним шляхом", — підсумував експерт.