"Відчувається прогрес": боєц ЗСУ розповів про еволюцію дронів і шкоду від "домашніх" БпЛА
На початок повномасштабного вторгнення Росії у ЗСУ майже не було дронів, потім з'явилися цивільні Mavic. Деякі дрони більше не використовують — військовий пояснює, чому.
Безпілотні літальні апарати у Збройних силах України за роки повномасштабного вторгнення Росії значно еволюціонували від повної відсутності до сучасних дронів-камікадзе. Військовий інструктор з безпілотних літальних апаратів анонімно розповів сайту dev.ua про швидку зміну моделей дронів у військах та проблеми сумісності дронів, складників та їхнє виготовлення у домашніх умовах.
Колишній айтівець та військовий французького Іноземного легіону, чоловік сам вступив до лав Сил оборони України у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії. У десантно-штурмових військах він майже одразу став командиром відділення БпЛА. Раніше він ніколи не літав на дронах, але сталися у пригоді технічні навички та вміння шукати інформацію в і нтернеті.
Військовий розповідає, що на початку вторгнення в українських військах майже не було дронів, навіть цивільних Mavic. Ті, що були, не мали анонімізації та "світилися" на екранах обладнання AeroScope, виносних антен не було. Пізніше з’явилися не надто якісні пристрої "Ольга" і застосунок BitFlip для телефону з Android, які приховували переміщення дронів. Згодом з’явилися інші програмні й апаратні засоби, які розв’язували цю проблему.
"У перший рік війни інші підрозділи непогано працювали ударниками Punisher, потім волонтери зібрали $50 000 і купили таку пташку в базовій версії для нашого підрозділу. Але в москал*в РЕБ на наших напрямках працює добре. Тепер, щоб купити для Punisher систему, яка дасть змогу літати під РЕБом, треба ще $30 000, і дрон поки лежить без діла", — пояснює військовий нинішню ситуацію з дронами Punisher.
Цивільна модель, дрон типу "крило" Matrice 300, мала хороші можливості масштабування зображення з камери. Проте помітні дрони почали збивати та глушити засобами РЕБ, тож вони перестали бути ефективними. Типи безпілотників на фронті змінюються дуже швидко, тож інструктор наголошує на важливості безперервного навчання. Наступним етапом стала поява відомих зараз квадрокоптерів FPV (First Person View, дрони з поглядом від першої особи).
"У нас хлопці працюють із різними FPV. Взагалі технічний прогрес на війні дуже відчувається і треба бути динамічним і постійно вчитися, щоб ефективно протистояти ворогу", — зазначив боєць.
Професійний військовий пілот БпЛА не підтримує ідею збирання дронів вдома. За його словами, у самому такому виробництві нема нічого поганого і воно може бути корисним, але через різницю у постачанні складників виходять різні дрони, з якими військовим незручно працювати.
Взагалі, дрони, які надходять з різних місць, різні антени та інше обладнання буває несумісним. Коли обладнання опиняється поряд, воно не працює одне з одним.
"І це є великою проблемою. Зараз можна знайти багато інформації, але реальність така, що люди по кілька місяців сидять в інтернеті, шукають, купують, часто за свої гроші, приходить не то, що потрібно, переробляють, поки не дійдуть до зразка, який дійсно працює", — каже військовий.
Наявна різнобіжність шкодить у конкуренції у БпЛА з Росією. Там заводи побудовані на державному рівні, процес виробництва FPV-дронів стандартизований. Військові країни-окупанта отримують перевірені та сумісні антени і дрони, тож можуть працювати швидше.
Нагадаємо, у січні 2024 року віцепрем'єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров звернувся до громадян України та закликав пройти безоплатний курс із самостійного складання FPV-дронів. Проте військові неоднозначно поставилися до цієї ініціативи.