Розділи
Матеріали

Скоро почнеться війна автономних дронів: учений назвав слабкі місця БПЛА України

Анастасiя Андрусяк
Фото: Facebook | Дрон ЗСУ

Більшість FPV-дронів уразливі перед засобами РЕБ, але цю проблему вирішують системи штучного інтелекту. Є три фактори, які поки що заважають масово їх застосовувати.

Українські безпілотні апарати мають перевагу над російськими, зокрема за рахунок передових технологічних рішень, однак вони потребують захисту від засобів РЕБ. Про це розповів викладач НТУУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", кандидат технічних наук Євген Коваленко в інтерв'ю АрміяInform.

За словами Коваленка, FPV-дрони заведено вважати одним з основних інструментів ведення війни, як для України, так і для РФ. Цими безпілотниками керують за камерою, а також вони вирізняються високою маневреністю і відносною дешевизною. Той факт, що оператор може контролювати політ дрона до самого моменту удару, істотно підвищує точність попадання, особливо по рухомих цілях.

Саме тому, на думку експерта, РФ прагне впровадити в "Шахеди" модем із SIM-картою, перетворивши їх на аналог FPV. Окупанти хочуть, щоб ці дрони рухалися не тільки за заздалегідь заданим курсом, а й за потреби коригувалися операторами у режимі реального часу.

При цьому Коваленко також згадав про слабку сторону FPV-дронів — радіозв'язок, без якого вони не можуть працювати. Заглушення сигналу або навіть затримка може призвести до зупинки, падіння або аварії. Крім того, достатньо заглушити хоча б одну частоту з двох (управління або відеозв'язок).

Експерт зазначив, що одним зі способів захисту від FPV-дрона може бути пристрій, що моніторить радіоефір і сповіщає про появу в ньому нових джерел сигналу. Це дає час, щоб увімкнути РЕБ або вчасно сховатися.

Рішенням для захисту дрона від РЕБ, за словами експерта, може стати впровадження в безпілотник штучного інтелекту (ШІ), що дає змогу зменшити, а то й повністю виключити роль людини з управління безпілотником. Це може бути, як автоутримання цілі, за якого оператору потрібно здалеку направляти дрон, вручну вказуючи, який елемент картинки вважати ціллю, так і повне автономне орієнтування дрона.

Говорячи про те, чому згадані технології масово не встановлюють на дрони, Коваленко виділив кілька чинників:

  • економічний — для використання ШІ з наявним наразі програмним забезпеченням потрібен мінікомп'ютер, який часто коштує приблизно стільки, скільки сам дрон або ще дорожче.
  • фізичні обмеження — комп'ютер для реалізації повністю автономної системи має певну масу та об'єм і буде надто важким для FPV.
  • низька надійність — безпілотники з ШІ складніше збирати і налаштовувати, у них більша кількість точок відмови.

"Звичайно, всі ці обмеження вдасться швидко подолати. Причому це станеться майже одночасно як у нас, так і у ворога, що зробить російсько-українську війну війною напів- або повністю автономних дронів", — підсумував Коваленко.

Нагадаємо, за даними військовослужбовця ЗСУ і фахівця з радіозв'язку Сергія Безкрестнова від 24 квітня, ЗС РФ застосовують дрони-ретранслятори, які передають сигнали від пульта оператора БПЛА і назад, збільшуючи таким чином дальність зв'язку.

Раніше, 23 квітня інструктор російських загонів "Шторм Z" Святослав Голіков також поскаржився на якість російських FPV-дронів проєкту "Судоплатов", зазначивши дешевизну компонентів, погане складання і роботу на фіксованій частоті, через що українці успішно їх збивають.