Нова ера повітряних боїв: чим будуть битися розвідувальні дрони України та РФ (відео) (оновлено)

Розвідувальні дрони України та Росії час від часу зустрічаються у небі, а останнім часом почали навіть битися, хоча для цього не призначені. Фокус проаналізував, яку зброю вони можуть отримати для повітряних боїв.

Напередодні росіяни опублікували відеозаписи, на яких українські БпЛА, імовірно, моделі "Чаклун", атакували російські безпілотники Zala та "Орлан" методом тарана. Результат атаки невідомий, росіяни стверджують, що їхні апарати збити не вдалося. Офіційні джерела в Україні, зокрема розробники "Чаклуна", такі випадки не підтверджують.

Офіційно не відомо про жодну ударну модифікацію "Чаклунів". На сайті виробника зазначається, що безпілотні комплекси призначені для ведення розвідки, а значить не мають бойової частини для ураження якихось цілей. 16 жовтня Міністерство оборони оголосило про кодифікацію і допуск до експлуатації "мультифункціональних" дронів "Чаклун", здатних, зокрема, коригувати вогонь артилерії.

Українські пілоти можуть іти на ризик, щоб ЗС РФ не отримали важливу інформацію, але виникає питання доцільності саме такої "зброї", враховуючи сумнівну ефективність. Тобто у випадку невдалого тарана оператори ЗСУ можуть сильно пошкодити власний борт, а ворожий полетить далі. У зв'язку з цими зафіксованими випадками українці вже замислилися, чим можна озброїти вітчизняні розвідувальні дрони, щоб за нагоди ефективніше атакувати російські апарати у небі, не ризикуючи втратити дорогу техніку.

Кулемети: повторення еволюції літаків

Експерти вже неодноразово помічали, що крилаті безпілотники повторюють шлях розвитку пілотованої авіації, тому цілком можуть отримати зброю для боротьби один з одним. Наприклад, український військовий експерт Сергій Бескрестнов, відомий під псевдонімом "Флеш", припустив, що зовсім скоро на такі апарати поставлять легкі кулемети під набій калібру .22 LR.

Користувачі соціальних мереж навіть запропонувати кілька моделей кулеметів, які можуть підійти для такої цілі. Наприклад, зменшену репліку M1917 Browning, перероблену компанією Tippman під маленький калібр .22 LR. Вона живиться зі стрічки і може мати повітряне або водяне охолодження ствола. Оригінальні репліки зараз доволі рідкісні і продаються на аукціонах, наприклад, у 2019 році один з екземплярів пішов з молотка за $14 950.

Ще один варіант: кулемет системи Гатлінга від тієї ж компанії. Це вже відносно нова модель, тому дістати її буде значно простіше. Мінусом є більша кількість стволів, а значить і вага.

Щоб таку зброю могли використовувати безпілотники, потрібно обов'язково подбати про електричну систему перезарядки. Вона знадобиться не тільки для заміни стрічок, а й на випадок осічки набоїв.

Раніше Фокус вже аналізував питання дронів із стрілецькою зброєю на борту. Голова наглядової ради компанії SkyAssist Ігор Криничко тоді пояснив: для ефективної роботи потрібне правильне співвідношення ваги БПЛА до кулемета, інакше віддача буде зупиняти його у польоті. Інша проблема — низька точність стрільби у польоті. Щоб підвищити її, потрібна хороша система наведення, яка значно підвищить собівартість дрона.

Ще одне рішення у цій сфері один із російських заводів почав реалізувати на квадрокоптерах. Як пояснив Сергій Бескрестнов у своєму пості, у передній частині цієї зброї встановлений ствол для стрільби картеччю, а із задньої частини при цьому відстрілюється контрзаряд, що прибирає віддачу.

"Колись так працювали перші гармати на літаках", — зазначив експерт. Ймовірно, такі засоби працюватимуть і на розвідувальних безпілотниках-літаках.

Ракети: дорого-багато

Деякі українці пропонують ставити на великі дрони ракетні комплекси Javelin або "Стугна". Втім Ігор Криничко вважає, що доцільніше розробляти ракети спеціально для безпілотників, враховуючи особливості їх конструкції. Щоб вони влучали, потрібні технології самонаведення, адже уразити рухливу ціль у повітрі доволі важко. На думку Ігоря, українські розробники здатні створити такі ракети, якщо матимуть достатню кількість часу та грошей.

Що ж маємо наразі? У світі вже є безпілотники, здатні запускати ракети. Наприклад, турецький Bayraktar Akıncı здатен використовувати ракети класу "повітря-повітря", наприклад, Bozdoğan з інфрачервоним наведенням та BVRAAM Gökdoğan, а також крилаті ракети сімейства SOM дальністю 275+ км.

Менші дрони теж здатні застосовувати таку потужну зброю. Так у 2023 році великий коптер SARISA SRS-1X від грецької компанії Spirit Aeronautical Systems (SAS Technology) успішно запустив ракету Hydra калібру 70 мм під час випробувань. Наскільки точно він вміє уражати цілі, доки не відомо.

Сітки: ловися дрон великий і маленький

Сітки давно розглядаються як перспективний засіб проти безпілотників на війні в Україні. Ще у 2023 році Україна придбала за 152 млн гривень шість комплексів під назвою "Ловці Шахедів" для захисту об'єктів критичної інфраструктури. Голова Мінцифри Михайло Федоров тоді повідомив, що система покликана збивати літальні апарати вагою до 500 кг, такі як ударні Shahed-136 та розвідувальні "Орлан-10", які використовує Росія. "Ловці шахедів" включають радари, які можуть виявляти БПЛА на площі у 5 квадратних кілометрів, засоби "глушилки" для блокування їх сигналів керування, а також дрони-перехоплювачі Fortem DroneHunter F700, що стріляють сітками.

Останні літають зі швидкістю до 100 км/год і полюють на ворожі безпілотники на висоті до 5,5 км. Кожен з мисливців має дві сітки, які обплутують пропелери ворожих дронів і обережно спускають їх на землю за допомогою парашута. Ефективність таких комплексів оцінити важко, адже з тієї пори уряд ніяк не звітував про їх успіхи.

Розробник систем автоматизованого навчання бійців, відомий в Facebook як Paolo Lumiere, вважає, що системи метання сіток можна успішно застосовувати проти дронів-розвідників завдяки більшій площі ураження і меншим вимогам до точності у порівнянні зі стрілецькою зброєю.

FPV-дрони на захисті "матки"

Наприкінці вересня Сергій Бескрестнов повідомив про нову українську розробку у вигляді великого ударного БпЛА, який захищають невеликі коптери-камікадзе типу FPV. Маленький апарат захищає від загроз із землі та повітря, зокрема від інших FPV-коптерів, щоб "матка" долетіла до цілі і успішно її атакувала.

Приблизно у той же час росіяни почали підвішувати FPV-дрони на крилаті безпілотники. Зафіксовано щонайменше два випадки, коли такий метод застосовували для завдання ударів. "Матка" у такому випадку слугує ретранслятором сигналу, що дозволяє FPV-камікадзе пролетіти значно далі — близько 40 км.

Українські військові помітили таку систему на розвідувальному БпЛА SuperСam ЗС РФ. Експерт припустив, що таким чином окупанти хочуть захистити розвідників від так званих "зенітних дронів" Сил оборони. Він зазначив: подібним чином під час Другої світової війни бомбардувальник могли супроводжувати два винищувачі. І це знову приклад, коли безпілотна авіація повторює шлях пілотованих літаків.