Добралися навіть до Росії: як ЗСУ зараз воюють наземними дронами і що змінилося за пів року

У березні 2024 року український розробник Тарас Остапчук у розмові з Фокусом припустив, що за шість місяців наземні дрони відчутно змінять війну в Україні. Пів року потому ми знову звернулися до нього і поцікавилися, чи збулися прогнози і як зараз роботи впливають на бої.

Представниця платформи Brave1 Наталія Кушнерська казала, що станом на березень їм представили понад 140 розробок, пов'язаних із наземними дронами. 10 моделей вже тоді були кодифіковані за стандартами НАТО. Одним з першопрохідців став комплекс Ratel, створений Тарасом Остапчуком та його командою. На той час безпілотники такого типу тільки починали застосовувати, і головна ідея полягала у тому, щоб машини виконували небезпечні завдання замість людей. Наприклад, закладати міни якомога ближче до ворога.

"Станом на зараз кількість виробників наземних роботів перевищує сотню, і вона постійно зростає. Насиченість роботів на полі бою також зросла в геометричній прогресії — у соціальних мережах щодня можна знайти нові відео, як працюють роботи на лінії бойового зіткнення (ЛБЗ). Вже навіть не тільки в Україні воюють наші роботи, а й на території Курської області Росії", — поділився Тарас Остапчук.

За його словами, зараз основні типи роботів, які застосовуються — це інженерні, логістичні та ударні. Щодня українські військові за допомогою дронів Ratel S закладають протитанкові міни на шляхах руху техніки ворога. Рідше можна побачити застосування Ratel S у ролі камікадзе, саме так він у вересні підірвав міст у Донецькій області, відрізавши окупантам шлях сполучення.

"Вже є багато відео застосування ударного робота Лють, навіть у Курській області. Ще ширше застосування мають логістичні функції, як то підвіз боєкомплекту чи їжі такими роботами, як Ratel M, "Терміт", "Таргат" та іншими", — зазначив розробник.

Ratel S — це наземний роботизований комплекс, призначений для ураження броньованої і неброньованої техніки, особового складу, рухомих і нерухомих об'єктів. Він керується у радіусі до 3 км від оператора, може скидати міни або ж підриватися разом із бойовою частиною. Крім того, має можливість знімати відео та робити фото на вбудовану камеру. Розвиває швидкість до 20 км/годину, має запас ходу у 10 км по твердій поверхні, такій як асфальт, і 5,8 км по бездоріжжю. Несе корисне навантаження вагою до 35 кг.

Ratel M — це більша машина, призначена для виконання евакуаційних та логістичних завдань з корисним навантаженням вагою більше 200 кг. Робот просувається через небезпечні зони, щоб доставити бійцям боєприпаси, їжу та інші необхідні вантажі, крім того, може бути обладнаний ношами для евакуації поранених. Його радіус застосування складає понад 2 км, а за наявності ретранслятора зв'язку — до 6 км, швидкість — 7 км/год, запас ходу — понад 10 км. Наземні дрони за останні пів року значно вплинули на баланс сил у боях. В першу чергу вони підвищили безпеку бійців та ефективність їх роботи. Зараз військовим не потрібно йти три-чотири кілометри з двома мінами ТМ-62, якщо цю задачу можливо виконати з бліндажа за допомогою інженерного робота. Українці почали першими розробляти і впроваджувати такі машини на полі бою, але росіяни вже помітили їх переваги і роблять свої аналоги.

"РФ в цьому напрямку за останні 6 місяців дуже підтягнулись, мають багато гідних прототипів і, на жаль, скоро ми їх всіх вже серійних побачимо на полі бою", — попередив Тарас Остапчук.

Україна не стоїть на місці у цій сфері. Тарас Остапчук каже, що зараз виробникам нічого не заважає розвиватися, держава долучилася до цього процесу і допомагає на 100%. У найближчому майбутньому наземні роботи мають стати ще кращими та поширенішими.

"На мою особисту думку, слід очікувати більш технологічних роботів в плані зв’язку, збільшення часу роботи, уніфікації, й рух у напрямку штучного інтелекту", — підсумував він.