Розділи
Матеріали

Тривожні маневри: як РФ керує "Шахедами" над Україною в режимі онлайн (відео)

Олександр Залата
Фото: Фокус | ЗС РФ можуть керувати дронами "Шахед"

Існують щонайменше три способи керувати далекобійними ударними дронами в реальному часі, але всі вони мають свої недоліки.

У мережі з'явився відеозапис доволі влучного і своєчасного маневру ударного безпілотника Shahed-136 в Україні, який викликає побоювання. Фокус з'ясував, чому далекобійні дрони змінюють свій напрямок і як росіяни можуть ними керувати на великій відстані.

Для "Шахедів" немає перешкод

Очевидці зняли на камеру політ "Шахеда" над сільською місцевістю. Безпілотник на низькій висоті рухався над полями, а за кількасот метрів від лінії електропередач почав підійматися вище, ніби знав про перешкоду на шляху.

Можливість на ходу змінювати маршрути або керувати безпілотниками в режимі реального часу цілком реальна

Військово-політичний оглядач проєкту "Інформаційний спротив" Олександр Ковапенко у своєму Telegram-каналі навів два можливих пояснення. Згідно з першим варіантом, російський оператор керував "Шахедом" у реальному часі, помітив ЛЕП і набрав висоту заздалегідь. За словами експерта, у цьому випадку українській системі ППО стане набагато складніше збивати дрони, адже вони зможуть ухилятися і швидко адаптуватися до ситуації.

Другий варіант: окупанти настільки детально прописали маршрут безпілотника, щоб він здійснював маневри з точністю до метрів. За словами експерта, обидва варіанти несуть загрозу для України. Тут Олександр Коваленко теж бачить значну загрозу, адже в цьому випадку ЗС РФ дуже детально вивчили місцевість, через яку прокладають маршрути. Якщо він знає про такі деталі, як розташування ЛЕП, то може мати й іншу інформацію, наприклад, координати важливих цілей або позиції засобів ППО.

Як керувати "Шахедами"

Можливість на ходу змінювати маршрути або керувати безпілотниками в режимі реального часу цілком реальна, Росія вже давно експериментує в цьому напрямку. Наприклад, у жовтні тактична група ЗС РФ "Сталінські соколи" розмістила відеозапис нібито з курсової камери "Шахеда". Передбачається, що оператори можуть керувати великим безпілотником у реальному часі, як FPV-дроном. Щоб це реалізувати, росіянам необхідно оснащувати "Шахеди" як оптичною системою, так і надійним засобом зв'язку, здатним передавати "картинку" на велику відстань, розповів в інтерв'ю Фокусу український експерт з військових технологій Сергій Бескрестнов.

За його словами, у збитих "Шахедах" знаходили системи, які забезпечували прямі радіоканали для передачі відео з Курської області РФ. Однак вони діють лише на невеликій відстані.

Набагато далі зв'язок дає змогу підтримувати супутниковий інтернет Starlink, у цьому разі дальність практично необмежена, аби було покриття, а на території України воно є, навіть на окупованих територіях. Мінус тут лише у високій вартості обладнання. У Telegram росіяни повідомляють, що купують термінали приблизно за 1500 доларів разом з акаунтами, до того ж потрібен бортовий комп'ютер, здатний приймати, обробляти і виконувати команди оператора. Для військової машини Росії це не такі вже й великі гроші, але масово закуповувати Starlink в умовах санкцій їй досить складно, а під час встановлення на "Шахед" вони стають одноразовими. Загалом, системи навігації та зв'язку — це найдорожчі компоненти будь-якого БПЛА.

Модем мобільного зв'язку, встановлений на "Шахеді"

Російські інженери ще з 2023 року також ставлять на "Шахеди" LTE-модеми з українськими SIM-картами. Інженер і розробник безпілотників із Кривого Рогу Валерій Бризгалов говорив, що це теж дає змогу керувати ними в польоті. Для цього навіть не потрібен інтернет — достатньо просто SMS, щоб БПЛА регулярно передавав свої координати і параметри польоту.

Засновник волонтерської ініціативи з виробництва засобів радіоелектронної боротьби "Антидрон Україна" Сергій Герасим'юк у коментарі " Фокусу " говорив, що зробити систему управління дронів за допомогою мобільного зв'язку цілком реально — виходить звичайний Інтернет речей (Internet of things або IoT). З її допомогою оператор може надсилати команди, використовуючи певні параметри, і літальний апарат їх виконуватиме, наприклад, змінюватиме напрямок або висоту.