Час показувати гроші. Парламент прийняв ключові закони для податкової амністії

Верховна Рада 15 червня 2021 прийняла внесений президентом Володимиром Зеленським законопроект про податкову амністію №5153. Крім цього документа, який вводить добровільну разову декларацію активів для фізосіб, депутати також підтримали інші проекти з пакету по податкової амністії. Кампанія по амністії капіталів розпочнеться 1 вересня 2021 року і триватиме один рік.

Податкова амністія не для всіх

"Підготовлювана в Україні амністія спрямована на виявлення та "вибілювання" доходів і куплених на них активів, що не були задекларовані раніше всупереч вимогам закону", — узагальнює суть нововведень Андрій Серветник, партнер, керівник практик Міжнародного оподаткування Deloitte Private в Україні.

Серед головних коректив, внесених до тексту ключового проекту по амністії перед другим читанням, Денис Шевчук, юрист ЮК "Волхв", називає зміну термінів добровільного декларування. Якщо в першому читанні декларації пропонувалося подавати з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року, то в другому кампанію перенесли на період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Також експерт звертає увагу на збільшення терміну перевірки декларації фіскалами з 20 до 60 днів.

На думку Вʼячеслава Черкашина, експерта з питань податкової та митної політики, законопроект №5153 після доопрацювання до другого читання став більш жорстким для простих українців і мʼякшим для людей влади. Зазначено, що декларантами не можуть бути чиновники, зокрема народні обранці і силовики, котрі обіймали свої посади з січня 2010 року. Виходить, що тих з них, хто в держструктурах працював з 2005 по 2009 рік, до податкової амністії допустили. Черкашин також зазначає, що документ містить норми про збільшення податків, які не відносяться до амністії. Так, для громадян, що продають третій і більше обʼєкт нерухомості за рік, ставку ПДФО пропонується підвищити з 5% до 18%; для тих, хто отримав більше двох обʼєктів нерухомості в спадок, — з 0% до 5%.

Страшна декларація: "постукають і запитають"

Деякі експерти побоюються, що податкова амністія вдарить по середньому класу і заробітчанам. Народний депутат Ніна Южаніна у своєму Facebook звертає увагу: в тексті зазначено, що людина, яка не подасть декларацію, може мати за рахунок офіційних доходів (з яких сплачено податки) тільки квартиру до 120 кв. м, будинок до 240 кв. м, нежитлову нерухомість до 60 кв. м, одне авто та інші активи в еквіваленті до 400 тис. грн.

"До кожного з таких людей, які не подадуть декларацію, постукають і запитають, за рахунок яких коштів придбано активи", — зазначає Южаніна.

Черкашин також робить висновок, що основний удар фіскали завдадуть по середньому класу.

На думку Андрія Серветника, зазначені побоювання вірні, але навряд реалізуються на практиці через величезну кількість потенційних неплатників і відносно невеликих сум несплачених податків.

Податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, гендиректор компанії "Е.С. Консалтинг" Олександра Томашевська не поділяє побоювання колег. На її думку, скористатися амністією слід по-справжньому багатим громадянам, яких немає серед українських заробітчан.

Закрутять гайки

Забезпеченим українцям експерти радять не нехтувати податковою амністією. Серед тих, кому варто потурбуватися про її подачу, Андрій Серветник називає фізосіб-резидентів, які отримують доходи на персональні рахунки за кордоном без декларування та сплати податків в Україні. Адже інформація про такі доходи може стати відома вітчизняним фіскалам через загальносвітову тенденцію податкової прозорості та обміну інформацією.

"У пакеті нормативних актів, крім амністії капіталу, планується посилення контролю повноти сплати податків громадянами. Тому я рекомендую розглянути амністію швидше як вдалу можливість, ніж привід засвітитися в податковій", — говорить Олександра Томашевська. Співрозмовниця Фокуса пропонує оцінювати ситуацію поглядом з майбутнього, оскільки з 2022 року можливостей не платити податки може не бути.

"Відповідальність за неподання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не передбачено. Проте особам, які володіють рухомим або нерухомим майном, що не відповідає доходам, варто задуматися, як вони будуть пояснювати його походження фіскальним органам, враховуючи явний курс уряду на посилення контролю", — продовжує Денис Шевчук.

Про прийдешнє закручування гайок недвозначно говорить текст прийнятого законопроекту №5153. Там міститься припис Кабміну протягом девʼяти місяців з дня набрання законом чинності розробити і внести до Верховної Ради законопроект про посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізосіб.

Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, заяви про те, що податкова амністія призведе до посилення тиску на середній клас, вважає маніпуляцією. Він підкреслює, що амністія — справа добровільна, хоча і радить скористатися цією можливістю.

"Припустимо, у вас є $20 тис., з яких не сплачено податки. Сплативши з цієї суми $1 тис. (5%), ви назавжди позбавите себе від занепокоєння про те, що в Україні чи деінде за кордоном у вас зажадають пояснити походження цих грошей", — наводить приклад Гетманцев. У розмові з Фокусом він також зазначив, що зараз уряд і парламент не розглядають введення обовʼязкового декларування доходів для всіх громадян, так само як і впровадження контролю за витратами фізичних осіб.

На думку Томашевської, найпростіше посилити контроль за сплатою податків через банківську систему і введення контролю витрат. Нагадаємо, перші серйозні кроки посилення контролю над оподаткуванням фізосіб зроблені у 2020 році зі вступом в кінці квітня минулого року закону про фінмоніторинг. Тепер банківський фінансовий моніторинг ретельно вивчає всі операції фізосіб і при підозрі на нелегальні операції зупиняє їх і запитує підтверджувальні документи, серед яких документи про доходи та декларації.