Тариф на годину. Як зниження тарифів для населення посилює боргову кризу
Несподівано для побутових споживачів з 1 жовтня 2021 року подешевшає електроенергія. Розрив між ціною для населення і реальною ринковою ціною зростає. Хто оплатить цей атракціон щедрості?
До 1,44 грн за кВт * год (на 14%) знизиться тариф для домогосподарств, які споживають менше 250 кВт * год на місяць з 1 жовтня 2021 року. Усе, що вище за ліміт у 250 кВт * год, буде оплачуватися за тарифом 1,68 грн/кВт * год. Таке рішення ухвалив Кабмін 11 серпня.
Нові тарифи дозволять трохи заощадити. Наприклад, при споживанні 350 кВт * год на місяць економія становитиме 60 грн, або 10,2%
Розроблену Міненерго постанову "Про внесення змін до постанови Кабміну від 5 червня 2019 року №483 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабміну", де викладено деталі нових тарифів, станом на 13 серпня оприлюднено не було. Тому через відсутність офіційного документа деякі експерти, до яких звернувся Фокус, утрималися від коментарів.
Цікаво, що на цьому ж засіданні Кабміну прем'єр-міністр Денис Шмигаль не залишив без уваги і тарифи на газ. Він зазначив, що НАК "Нафтогаз" на період з 1 жовтня 2021-го по 30 квітня 2022 року пропонує громадянам тарифний план "Комфортний сезон" з ціною кубометра в розмірі 7,96 грн з ПДВ.
"Це дійсно дуже вигідна пропозиція, адже ми бачимо, що ціни на газ на європейських біржах майже досягли 20 грн за 1 куб. м блакитного палива", — зазначив прем'єр. Тобто в газовому питанні, як і в енергетичному, влада директивно намагається забезпечити населенню ціни, нижчі за ринкові.
Зниження тарифів. Обіцянки і реальність
"З 1 жовтня ми знижуємо тарифи для абсолютної більшості населення, яка споживає до 250 кВт * год. Йдеться про 80% домогосподарств. Для людей тариф становитиме 1,44 грн з ПДВ. Це стане можливим завдяки впровадженню фінансової моделі ПСО. Така модель в Україні вводиться вперше і передбачає, що державні генерувальні компанії, зокрема "Укргідроенерго" та "Енергоатом", стають ключовими учасниками її реалізації", — такий коментар Германа Галущенка, міністра енергетики, опублікували 11 серпня на сайті Міненерго.
Рішення для багатьох виявилося несподіваним. Адже в експертному середовищі давно говорять про невідповідність тарифів для населення ринковому рівню, через що в енергетиці поглиблюється боргова криза.
"Можна порахувати реальну вартість електроенергії для населення. Біржова ціна становить 2,1 грн/кВт * год. Додавши тариф на розподіл — припустимо, 96 коп. (у Миколаївській обл.), Тариф "Укренерго" — 25 коп. з ПДВ 20%, — ми виходимо на обґрунтовану ринкову ціну для населення: близько 3,5-4 грн/кВт * год", — говорить Дмитро Марунич, енергоексперт.
У свою чергу Андріан Прокіп, експерт програми "Енергетика" аналітичного центру "Український інститут майбутнього", нагадує, що останнє підвищення тарифів на електроенергію для населення відбулося в березні 2017 року, і потім майже чотири роки тарифи зберігалися на одному рівні аж до грудня 2020-го, коли скасували пільговий тариф 90 коп. на перші 100 кВт * год. При тому інфляція за цей період у сукупності становила близько 35%.
Ряд опитаних Фокусом експертів називає нинішнє зниження тарифів політичним.
"Збереження такого тарифу орієнтовно до середини 2022 року має забезпечити підтримку населенням політичних проектів влади і президента. Якщо, припустимо, відбудуться дострокові вибори до Верховної Ради, партія "Слуга народу" буде спекулювати на тому, що зниження тарифів на електроенергію і газ — їхня заслуга", — зазначає Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних досліджень.
З іншого боку, борги населення за спожиту електроенергію у 2021 році вже досягли 7,6 млрд грн, а за комунальні послуги в цілому — 70 млрд грн. Єгор Киян, аналітик з економічних питань МЦПД, вважає підвищення тарифів у такій ситуації "дорогою в нікуди" і бачить вихід у поліпшенні енергозбереження та зменшенні навантаження на енергоструктуру.
Прощай, ринку
В останні роки Україна, багато в чому в силу зобов'язань перед міжнародними партнерами, проводила ринкові реформи на ринку газу та електроенергії. Основна частина закону про ринок електроенергії (власне, запуск ринку) вступила в силу влітку 2019 року. У рамках реформи держава повинна була відмовитися від ручного регулювання цін для населення, однак поки відбувається зворотне.
"Це рішення ставить крапку в реформах електроенергетики, тому що ні в одній європейській країні не було прецеденту, коли президент або уряд встановлюють ціну. Штучно занижені ціни спотворюють ринок і дозволяють проводити на ньому маніпуляції. Тому потрібно переводити всіх учасників на ринкову модель, а малозабезпеченим пропонувати субсидії", — вважає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Закривати діру, яка утворюється через невідповідність цін ринкового рівня, за словами Омельченка, будуть за рахунок перерозподілу коштів держкомпаній "Укргідроенерго" та "Енергоатом", зниження обсягу субсидій на оплату комунальних послуг для населення, а також більш високі ціни на електроенергію для промисловості. У зв'язку з цим Андріан Прокіп попереджає, що кінцеві споживачі заплатять за зниження ціни на електроенергію або погіршенням якості енергопостачання, або подорожчанням у цілому більшості товарів і послуг у країні.
Незважаючи на зниження тарифу, ризик, що електроенергія подорожчає, нікуди не подівся. Тому що реальна ціна вища, ніж встановлений тариф
Міжнародні партнери від таких кроків влади теж будуть навряд чи в захваті.
"Про нову програму з МВФ тепер можна говорити тільки навесні 2022 року, а ЄБРР і Всесвітній банк будуть менш активними в роботі з потенційними інвесторами. Позиція України в тарифному питанні може бути жорсткою, оскільки грошей на субсидії немає, а збідніле населення нарощує борги. Але нас можуть поставити на місце", — попереджає Юрій Корольчук.
Втім, незважаючи на енергодискусії, саме суворий МВФ частково є спонсором тарифної щедрості влади. Адже Україна отримала можливість закрити свої зовнішні зобов'язання за рахунок безоплатного гранту від МВФ у сумі $2,7 млрд в рамках програми стимулювання світової економіки для подолання кризи. Це фінансування не передбачає виконання будь-яких умов державами-одержувачами. Відповідно, поради кредиторів поки нікому не цікаві.