Всім вийти з тіні. Як влада збирається стежити за витратами громадян, щоб обкласти їх податками

У кінці літа міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що його відомство розробляє законопроект про введення в Україні непрямих методів виявлення доходів. Цього, за його словами, вимагає Міжнародний валютний фонд.

"Це означає, що податковим органам нададуть повноваження перевіряти доходи не на підставі податкової звітності, а виходячи з інформації про майно і зіставлення його вартості з доходами, відображеними в декларації або іншій звітності", — пояснює суть ініціативи Денис Шевчук, юрист ЮК "Волхв". Подібні починання не можуть не хвилювати українців, які протягом багатьох років отримували зарплату в конвертах, обзавелися житлом або автомобілем. Вони ставлять питання, чи не доведеться в найближчому майбутньому їм оплатити прибутковий податок (ПДФО) і військовий збір із цих активів?

Облік і контроль: непрямі методи виявлення доходів

Посилаючись на МВФ, міністр Марченко міг мати на увазі документ під назвою "Україна: Звіт про технічну допомогу — Наступні заходи щодо податку на виведений капітал, впровадження BEPS, програми добровільного розкриття інформації і непрямих методів визначення оподатковуваного доходу" від 23 листопада 2020 року, про який Фокус докладно вже писав.

Крім того, Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner, нагадує, що ще у 2016-му Україна та МВФ підписали оновлений меморандум, де в переліку реформ, необхідних для отримання траншу, йдеться і про введення непрямих методів виявлення доходів. Тобто фонд у цьому питанні послідовний і наполегливий.

Сергій Лисенко, адвокат, керуючий партнер Gracers Law Firm, уточнює, що МВФ у згаданому звіті пропонує перенести тягар доведення на платників податків.

"Податковий орган отримає право уточнювати походження коштів, витрачених на придбання цінних активів. Якщо громадянин не зможе відповісти або показати декларацію про амністію, йому доведеться доплатити податок з витрат, які не вдасться пояснити", — уточнює Лисенко. Крім декларації про амністію, фіскалам можна надавати документи, що підтверджують, що активи отримані з джерел, що не припускають оподаткування. Наприклад, нульова ставка в Україні діє на спадкування будь-якого майна найближчими родичами.

Непрямі методи виявлення доходів — не український винахід. МВФ наводить приклад Мексики. У числі країн, де практикують подібне, опитані Фокусом експерти називають Австрію, Великобританію, Німеччину, Францію, Ізраїль. Так, за словами Ігоря Яська, у Франції використовують процедуру taxation d"office (оцінка доходу), якщо платник податків не подає в строк податкову декларацію і не реагує протягом 30 днів на вимоги податкового органу її надати. В межах процедури фіскали оцінюють податкову базу на підставі доступної інформації, наприклад, про спосіб життя платника, і відправляють повідомлення, яке він не може оскаржити в звичайному порядку. У Великобританії, за словами Яська, податкова може вдатися до непрямих методів у разі обману або якщо інспектору не надали повної інформації про доходи протягом 20 років.

"Найяскравішим прикладом виступає Ізраїль — країна з високими податками і серйозним рівнем відповідальності, де за несплату податків можна потрапити до в'язниці. В Ізраїлі податкові органи встановлюють дохід на рівні витрат громадянина, донараховують податки. Відмова від їх сплати може бути фатальною для громадянина", — продовжує Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, гендиректорка компанії "Е.С. Консалтинг".

Яку саме модель збираються впровадити в Україні — загадка. Широкої дискусії та консультацій з громадськістю з цього питання немає. Текст законопроекту відсутній.

Декларування доходів: спочатку амністія

Захиститися від домагань фіскалів у разі введення непрямого методу виявлення доходів допоможе декларація про амністію. Таку "індульгенцію" можна отримати, задекларувавши активи і сплативши 5% податку від їхньої вартості в ході кампанії одноразового декларування доходів, яка розпочалася 1 вересня 2021 року і триватиме до 1 вересня 2022. Як уточнює Денис Шевчук, впровадження непрямих методів визначення доходів, а саме: розробка та прийняття ВР закону про посилення контролю над доходами громадян, — передбачено законом про податкову амністію. Тому співрозмовник Фокуса передбачає, що непрямі методи впровадять після 1 вересня 2022 року.

В Ізраїлі податкові органи встановлюють дохід на рівні витрат громадянина, донараховують податки. Відмова від їх сплати може бути фатальною для громадянина

"Якщо громадянин не задекларує кошти протягом 2021-2022 років, йому, ймовірно, все одно доведеться це зробити, але за ставкою 18% (замість 5%). В іншому випадку людина не зможе придбати що-небудь дорожче 400 тис. грн", — попереджає Ігор Ясько.

Однак легалізувати активи українці не поспішають. Станом на 7 вересня ЗМІ повідомили тільки про дві декларації, подані в межах кампанії.

"Я проводив опитування на своєму Youtube-каналі. Близько 80% його учасників відзначили, що їм нема чого декларувати, 5% обмірковують можливість і тільки 2% збираються подавати декларацію. При цьому Мінфін навіть не включив до бюджету надходження від цього декларування", — говорить Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК "Кравець та Партнери".

Разом із тим не можна виключати, що українці відкладають декларування на останній момент, і в міру закінчення терміну кампанії процес активізується.

"Ми вже спостерігаємо значний інтерес з боку громадян, мабуть тому, що майже кожному є що приховувати від оподаткування", — зазначає Томашевська.

Зарплата в конверті. Час розплати й оплати

Деякі опитані Фокусом експерти заспокоюють, що нововведення у вигляді непрямих методів навряд чи торкнеться кожного українця, який одержував зарплату в конверті. Однак у полі зору фіскалів може виявитися власність громадян.

"Швидше за все, моніторинг витрат відштовхуватиметься від більшого — порівняння даних про доходи громадян з інформацією з реєстрів рухомого та нерухомого майна щодо володіння нерухомістю, землею, транспортними засобами і т. п. Зробити це досить просто", — вважає Олександра Томашевська. Тобто той, хто протягом багатьох років просто проїдав зарплату в конверті і не обзавівся майном, за минулі "гріхи" (несплату податків) може не хвилюватися.

Втім, опитані експерти не виключають, що наступним етапом посилення контролю може стати скасування банківської таємниці.

"Податкова зможе оцінювати реальний спосіб життя фізосіб, отримуючи інформацію від банків. Якщо в підготовлюваний законопроект таке введуть, податкова зможе запитати в особи джерело походження всіх надходжень, які перевищують офіційний дохід", — відзначає Ігор Ясько. При розвитку такого сценарію отриману в конверті зарплату українці перестануть класти на карту і всюди, де можна, розраховуватимуться готівкою. Тоді, за словами Яська, донарахувати податкова нічого не зможе. Проте юрист попереджає, що особа, яка самостійно орендує квартиру за договором за 12 тис. грн з офіційною зарплатою 10 тис. грн може запросто викликати інтерес у податківців. Відповідно, багато орендарів намагатимуться не укладати договори оренди. У підсумку замість безготівкової економіки та детінізації держава отримає зростання готівкового обігу і ще більший відхід у тінь ринку оренди житла. Слідом за ним постараються винайти тіньові схеми роботи з клієнтами та інші ринки (автомобілів, дорогих брендів, ювелірки).

Втім, на думку Томашевської, для донарахування податків на зарплату в конверті у фіскалів повинні бути точні дані про розмір одержуваного доходу, інакше це легко оскаржити в суді.

"Насправді [факт несплати податків з зарплати в конверті] потрібно буде доводити через суд. Просто так нікому нічого не нарахують", — вважає Ростислав Кравець. Хоча при введенні непрямих методів визначення доходів не можна виключати появи показових судових розглядів і навіть розправ із неугодними.

Сергій Лисенко робить висновок, що в найближчій перспективі українців чекає введення загального декларування доходів. А ось Денис Шевчук вважає цей сценарій малоймовірним. "Для податкових органів дуже дорого адмініструвати декларації в такій кількості, тому фіскальний ефект буде незначним", — додає Олександра Томашевська.

До слова, країни, де вже діють непрямі методи виявлення доходів, переважно відрізняються високою якістю життя, розширеними соціальними гарантіями для громадян, низьким рівнем корупції. Там, на відміну від України, зробивши найменшу помилку, яка отримує моральне засудження з боку громадськості, чиновники добровільно подають у відставку. У такій ситуації жорсткий податковий контроль сприймається як плата за гідний рівень життя і рівні можливості, які забезпечує держава. Тому, перш за все, експерти радять владі викорінювати корупцію у верхах, а також закрити схеми ухилення від сплати податків великим бізнесом.

Крипта в законі. Як поєднуватимуться криптовалюта і податок на прибуток

Після прийняття 8 вересня 2021 року закону "Про віртуальні активи" в поле зору фіскалів потрапила й криптовалюта. "Операції з такими активами тепер вимагатимуть верифікації користувачів, збору інформації про перекази, а підозрілі транзакції будуть детально аналізуватися контролюючими органами, — коментує нововведення Руслан Ніфтуллаєв, юрист компанії Axon Partners. — Оскільки раніше основною привабливістю криптоактивів була анонімність, не всі учасники ринку готові до таких змін".

Податкова перевірятиме доходи не на підставі податкової звітності, а виходячи з інформації про майно і зіставлення його вартості з доходами в декларації або іншій звітності

У цілому прийняття закону експерти оцінюють позитивно. На думку Андрія Шевчишина, керівника відділу аналітики ГК Forex Club, це величезний крок у бік цифрової економіки та регулювання її складових. Співрозмовник Фокуса підкреслює, що в Україні після вступу закону в силу будуть доступні всі операції з криптовалютою (обмін, покупка), крім прямого їх використання як засобу платежу. Тобто щоб купити за біткоїни, наприклад, автомобіль Tesla, спочатку доведеться конвертувати їх у гривню.

Мінцифри у своєму пресрелізі зазначає, що в результаті прийняття закону "Про віртуальні активи" країна отримає додаткові податкові надходження в бюджет.

"Криптовалюта виступає активом, а значить, при зміні її вартості при списуванні утворюється фінансовий результат (прибуток, збиток або нейтральний). У разі отримання прибутку необхідно заплатити податок на прибуток", — говорить Шевчишин. За його словами, контроль поширюватиметься на операторів ринку, через яких проходять такі операції.

"Поки йдеться про необхідність прийняття спеціального порядку оподаткування доходу від продажу віртуальних активів. Очікується введення оподаткування інвестиційного прибутку від продажу віртуальних активів за ставкою податку на доходи 5%", — коментує Фокусу Ігор Білицький, юрист Юридичної групи LCF.

Микола Рехлицький, старший юрист практики інтелектуальної власності, координатор напрямку Copyright & Media АТ Arzinger, впевнений, що спеціальні правила оподаткування розблокують можливість звернення віртуальних активів і простимулюють інвестиції в цей ринок. Але заключні і перехідні положення прийнятого закону про перспективи таких змін нічого не говорять.

На тлі підготовки Мінфіном закону про непряме виявлення доходів для всіх любителів крипти створюється ситуація, коли заплатити податок на дохід від продажу віртуального активу буде цікавішим варіантом, ніж чекати "листи щастя" від податкової і подальшої сплати 18% ПДФО і 1,5% військового збору.

"Буде проблематично зробити дорогу покупку за зароблені на продажу криптовалюти кошти, якщо не були сплачені податки. Точніше, необхідно буде сплатити податок з різниці між розміром витрат і оподатковуваними раніше доходами. При цьому ставка податку з такої різниці може бути підвищена як міра покарання за недекларування доходів. Це призведе до того, що своєчасне виконання податкового обов'язку та декларування доходів будуть вигіднішими, ніж очікування застосування податківцями непрямих методів", — пояснює Ігор Білицький.

Опитані Фокусом експерти вважають, що частина представленого в Україні криптобізнесу після вступу закону в силу перейде в інші юрисдикції. На думку Ніфтуллаєва, це частіше торкнеться проектів, які не можуть відповідати стандартам FATF, яка передбачає заходи з протидії відмиванню коштів. Однак знайти іншу "теплу гавань" таким гравцям ринку буде непросто. Адже, як зазначає Микола Рехлицький, посилення контролю над діяльністю учасників ринку — реальність сучасного глобалізованого світу, а не хитра інтрига з боку української держави.

"З одного боку, контроль вбиває свободу ринку, з іншого — робить ринок цивілізованим, захищеним, доступним для широкого кола користувачів", — підкреслює Шевчишин.