Усе, що хоче МВФ. Що пообіцяла Україна Міжнародному валютному фонду, підписавши новий меморандум

До речі, наприкінці літа МВФ усім країнам-членам безоплатно виділив $650 млрд, з яких Україні дісталися $2,7 млрд. Беручи цей "подарунок" від фонду, Україна не брала на себе жодних додаткових зобов'язань. Однак, отримання фінансування у межах програми stand-by передбачає підписання Меморандуму про фінансову та економічну політику, яку країна має реалізовувати до кінця дії програми.

Жити за вказівкою. Які умови висуває МВФ, надаючи кредити

Кожна програма, підписана з МВФ, містить умови, за яких країна бере кредити фонду. Як правило, йдеться про монетарну політику, управління держборгом, реформи у фінансовому, податковому секторах, а також параметри боротьби з корупцією. Нинішній документ "Меморандум про економічну та фінансову політику" від 8 листопада 2021 року (далі — меморандум) також містить умови, які Україна зобов'язалася виконувати.

Як зазначає Марія Репко, заступниця директора "Центру економічної стратегії" (ЦЕС), фонд має мандат рекомендувати реформи країнам, що розвиваються, для поліпшення їхнього економічного становища і, як будь-який кредитор, зацікавлений у поверненні боргу. Відповідно, на думку Репко, фонд докладає зусиль, щоб країна в кризових обставинах звернулася до економічних політик стійкого розвитку, закрила потенційно небезпечні "дірки" в публічних фінансах або монетарній політиці та стала сильнішою.

На думку адвокатки ЮК Stron Legal Services Катерини Струкової, передбачені меморандумом з МВФ структурні реформи податково-бюджетної, грошово-кредитної та валютно-курсової політики, а також зміни у фінансовому секторі, управлінні держпідприємствами та боротьба з корупцією мають сприяти покращенню ситуації в країні та житті громадян.

Проте вплив МВФ на політику та економіку не завжди сприймається позитивно.

"Це меморандум якоїсь боргової колонії, — вважає В'ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації. — У документа дуже жорстка та несправедлива ідеологія. Він обмежує право України швидко розвиватися та зростати, є ознаки урізання нашого фіскального суверенітету". На думку Черкашина, поступове зростання податкового та адміністративного тиску, пошук нових джерел наповнення бюджету, зокрема за рахунок непрямих методів контролю доходів громадян, виллються в гальмування економічного відновлення.

Податковий акцент. Меморандум з МВФ та податкові реформи

Новий меморандум із фондом багато уваги приділяє податковій політиці, саме ці аспекти критикують деякі експерти. Зокрема, В'ячеслав Черкашин вказує на заборону заміни застарілого податку на прибуток на інноваційний податок на виведений капітал (ПНВК) та обмеження можливостей запровадження будь-яких антикризових преференцій для спрощеної системи оподаткування. Нагадаємо, запровадження ПНВК обговорюється в Україні ще з часів президентства Петра Порошенка. Ідея в тому, що прибуток, інвестований у виробництво, не обкладатиметься податком, теоретично це має стимулювати реінвестування в розвиток бізнесу в країні.

Черкашин також наголошує, що Україну в меморандумі зобов'язали збільшити податки на 0,5% ВВП, заради чого парламент проголосував за "ресурсний" законопроєкт №5600.

"Він запускає зростання податкового тиску на сільське господарство з акцентом на малий бізнес та громадян — власників та користувачів сільгоспземель, — уточнює Черкашин. — Реформа пенсійної системи спричинить збільшення соціальних відрахувань із зарплат (до 22% ЄСВ, швидше за все, додадуть ще 2–3) %), це стосуватиметься всіх найманих працівників. Також у податковій планується створення підрозділу для контролю доходів заможних громадян".

Фактично економічно активних українців (середній клас) чекає ера агресивного стягнення платежів під прапором детінізації. Водночас, згідно з меморандумом, надходження від зростання податків спрямують на проїдання.

"Ми плануємо направити додаткові доходи на капітальні витрати та збільшення асигнувань на програми субсидій з оплати ЖКГ, коли навесні будуть переглянуті контракти на постачання газу за фіксованою ціною", — зазначено в документі.

Меморандум з МВФ та Нацбанк: контроль та реформи

Однією з ключових тем меморандуму з МВФ стала діяльність НБУ.

"Саме в реформі Нацбанку фонд бачив найбільші досягнення минулих програм. Сталість монетарної політики не піддається сумніву, тому ми й отримали новий транш", — каже Марія Репко.

Нагадаємо, на початку 2021 року місія МВФ завершилася нічим, аж до кінця листопада фінансування стояло на паузі. За словами Репко, наразі МВФ рекомендує інституційне посилення співробітників банківського нагляду. Тобто фонд дає зрозуміти, що стежить за Нацбанком особливо уважно. Водночас, Україна обіцяє зберегти незалежність Нацбанку. "Ми уникатимемо будь-яких дій, які можуть означати політичне втручання в незалежність НБУ", — йдеться в документі.

Про держбанки в МВФ також не забувають. Репко підкреслює, що структурними маяками, від своєчасного виконання яких залежить продовження фінансування, виступають посилення наглядових рад держбанків і дорожні карти приватизації всіх державних фінустанов.

"Для подальшого зниження частки держави в банках ми забезпечимо розробку та прийняття ПриватБанком та Ощадбанком до кінця 2021 року у співпраці з Міністерством фінансів дорожньої карти, яка визначатиме кроки, необхідні для виведення кожного з цих банків на ринок для часткової або повної приватизації, визначатиме законодавчі зміни, які можуть знадобитися для здійснення наданих варіантів роздержавлення. Ці плани будуть ухвалені Кабінетом Міністрів до кінця січня 2022 року", — зазначено в меморандумі.

Новий меморандум передбачає продовження роботи держорганів над поверненням активів банків, які виведені з ринку протягом банкопаду 2014–2016 років. Голова правління Growford Institute Віталій Ломакович вказує на зобов'язання України в документі прийняти комплексну стратегію та план дій щодо повернення активів збанкрутілих банків: "Якщо всі вищезгадані заходи втілять у життя, виграють і громадяни, і бізнес, і держбюджет".

Україна та МВФ: нововведення для енергетики

Ще одним із структурних маяків меморандуму стали корпоратизація "Енергоатому" та публікація звітності цього держпідприємства за міжнародними стандартами. Нагадаємо, збитки компанії, на яку покладено зобов'язання забезпечувати електроенергією населення за ціною, нижчою від ринкової, у 2020 році становили 4,8 млрд грн.

Тепер влада обіцяє фонду стабілізацію стану держкомпанії — у меморандумі йдеться про те, що НАЕК "Енергоатом" підтримуватиме рівень доходів, що покривають витрати на виробництво електроенергії та основні інвестиційні потреби після виплати компенсації (ПСО).

"Ми уважно слідкуватимемо за платіжною дисципліною між постачальниками універсальних послуг, обленерго, ДП "Гарантований покупець" та "Енергоатомом" і "Укргідроенерго", — пообіцяли фонду в уряді.

Також уряд обіцяє впровадити заходи щодо посилення корпоративного управління "Енергоатому" — до кінця травня створити наглядову раду компанії. Зміни обіцяні щодо виробників зеленої електроенергії. За даними меморандуму, "Гарантований покупець" з 2022 року більше не накопичуватиме заборгованість перед виробниками ВДЕ. З цією метою регулятор (НКРЕКУ) встановить тариф на передачу електроенергії оператору системи передачі ("Укренерго") на рівні, достатньому для покриття всіх зобов'язань перед виробниками", — сказано в меморандумі. До речі, НКРЕКУ вже схвалила проєкт ухвали про збільшення у 2022 році тарифу НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії на 11,4% до 327,49 грн/МВт-годину.

Виконати нездійсненне. Як розвиватиметься співпраця з МВФ

Як правило, кожен меморандум України та МВФ наповнений чудовими обіцянками, що не вірити у світле майбутнє просто неможливо. Через підписання цього документа влада традиційно подає світовій спільноті та партнерам сигнал, що ситуація в країні під повним контролем, реформи продовжуються. Проте виконувати обіцянки Україна не поспішає.

"Історія наших відносин з МВФ сповнена політичних зрад, інтриг та обманів. З одного боку, ми не дуже надійний партнер, з іншого — Україна ніколи не вміла захищати себе, зокрема шляхом важких переговорів та відповідальних рішень", — описує ситуацію В'ячеслав Черкашин.. Промовистим прикладом тут є багаторазові обіцянки запровадження ринкової ціни на газ для населення, від виконання яких українська влада щоразу відступає, побоюючись народного невдоволення.

Свіжий приклад обіцянок, на які "три роки чекають", — приватизація. У листопадовому меморандумі сказано, що "ми ухвалимо законодавство, яке спростить передачу активів до Фонду державного майна (ФДМ), спростить процес приватизації… Паралельно ми продовжимо наші зусилля щодо зміцнення інституційної спроможності ФДМ".

А ще влада пообіцяла, що оголосить до кінця грудня 2021 тендери на продаж не менше трьох великих державних підприємств. Йдеться про ПКМЗ, "Президент-готель" та ОГХК. ПКМЗ (він же "Більшовик") продали, щодо цього об'єкта обіцянку МВФ можна вважати виконаною. За двома іншими є серйозні сумніви. Приватизація ОГХК вже двічі не відбулася через відсутність конкурсу, а підготовка до приватизації готелю триває три роки, серед проблем для його продажу експерти називають договір оренди з приватною структурою, який діє до 2034 року.

"Повністю Україна не виконувала жодного меморандуму з понад десяти програм співпраці з МВФ, починаючи з 1994 року. Однак, це не так погано, інакше було б складно сперечатися з прихильниками теорій щодо зовнішнього управління", — каже Віталій Ломакович. Співрозмовник Фокуса наголошує, що говорити потрібно про виконання Україною взятих зобов'язань, а не всього меморандуму дослівно, який є декларацією про наміри.

Наступні перегляди програми заплановані на березень та червень 2022 року. На думку Марії Репко, ще один транш за нинішньою програмою наша країна може отримати, якщо Фонд визнає, що станом на грудень 2021-го Україна пройшла структурні маяки. Першим було ухвалення бюджету на наступний рік до кінця листопада, решту обіцянок на цьому етапі виконати нескладно.

За оцінкою Черкашина, тарифний, фіскальний та соціальний складники домовленостей перебувають під постійним ризиком невиконання чи перегляду. Крім того, у другій половині президентського терміну боротьба з корупцією традиційно сходить нанівець, незалежно від фігури біля керма.

Як вважає Марія Репко, найбільших зусиль від влади вимагатимуть створення наглядової ради "Енергоатому", завершення проєктів у сфері антикорупції (робота Етичної ради при Вищій раді правосуддя, внесення змін до закону про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру — структурний маяк на кінець березня 2022-го), а також публікація бази даних споживачів газу. Репко вказує на небезпеку різкого відкату інших важливих для фонду реформ, зокрема у сферах фіскальної стійкості, оподаткування та незалежності НБУ.

Не виключено, що влада зосередиться на посиленні податкової політики заради наповнення держбюджету та зниження його дефіциту, інші важливі моменти меморандуму проігнорує. Але й у цьому разі припинення співпраці з фондом не буде.

"Для розриву відносин немає ні бажання, ні сміливості. Обсяги боргу близькі до небезпечних, а більшість шляхів дешевих запозичень перекрито. Тому влада під тиском головного кредитора виконуватиме свою домашню роботу", — робить висновок Черкашин.