Великий прогноз на 2022: курс гривні, зростання цін, ситуація в агросекторі та промисловості

Кабмін презентував проєкт держбюджету на 2022 рік. У цілому документ виглядає більш благополучним порівняно з антикризовим бюджетом 2021-го. Доходи і витрати збільшили на 14,5% і 7,2% відповідно (див. Інфографіку). Знизилися обсяги виплат за держборгом і нових запозичень.

Бюджет на 2022 рік складений з меншим, ніж у попередні два роки, дефіцитом — 3,5% ВВП. За словами Євгенії Ахтирко, аналітикині інвесткомпанії Concorde Capital, це відповідає рекомендаціям МВФ та означає, що уряд намагається зверстати реалістичний бюджет, який викличе якнайменше зауважень з боку МВФ у переговорному процесі про виділення кредитних коштів.

Звертає на себе увагу акцент на внутрішні запозичення. Мінфін має намір наступного року випустити ОВДП на суму майже 420 млрд грн, тоді як на зовнішньому ринку планується залучити еквівалент 151 млрд грн, тобто $5,27 млрд (якщо врахувати середньорічний курс держбюджету-2022 — 28,6 USDUAH.).

Ймовірно, Кабмін робить ставку на інтерес до українських паперів із боку нерезидентів.

За оцінкою Дмитра Чуріна, директора аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital, проєкт бюджету на 2022 рік складений за тим же принципом, як і раніше, в розрахунку на те, що економіка дозволить збільшити номінальний ВВП і зібрати більше податків для дохідної частини бюджету.

"Проєкт бюджету побудований на макропрогнозі, який Мінекономіки становило в травні. У цілому він був об'єктивним, але останні фактори впливу з боку світової економіки — зміна цін на руду та природний газ, а також високий інфляційний тиск — можуть змінити розвиток ситуації", — коментує Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. Тому не заперечується, що головний фінансовий кошторис країни попереду очікує неодноразових корективів.

Упевнена гривня: прогноз курсу валют на 2022

Під час складання бюджету на 2021 рік уряд враховував курс гривні до долара 29,1 USDUAH. Підприємства в свої бізнес-плани закладали курс 28 USDUAH, про що свідчить минулорічне опитування Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) "Прогнози бізнесу". Однак подібні очікування не виправдалися. Нацвалюта в 2021 році порадувала українців помітним зміцненням. Якщо січневий максимум офіційного курсу НБУ склав 28,27 USDUAH, то вересневий мінімум — 26,64 USDUAH.

"На курс впливатимуть два сильні різноспрямовані чинники: експорт рекордного врожаю зернових і різке зростання цін на газ"

У процесі складання бюджету на 2022 рік уряд орієнтувався на курс гривні 28,6 USDUAH. Бізнес же, за даними опитування ЄБА за 2021 рік, поки перестраховується, чекаючи девальвацію до 29 USDUAH.

Валюта цієї осені зміцнюється, що частково можна пояснити відносно сприятливим для гривні інформаційним фоном. На думку Євгенії Ахтирко, з початку 2021 року був мало подій, які могли б привести до збільшення психологічного девальваційного тиску. У минулому році такими факторами були зміна керівника Нацбанку, яка отримала міжнародний резонанс, паніка через епідемію коронавірусу та введення локдаунів, загальна криза і падіння в багатьох галузях економіки.

Гліб Вишлінський пояснює нинішній позитивний для гривні тренд сприятливими для України умовами зовнішньої торгівлі. Адже високі ціни на залізну руду, метали і зернові позитивно вплинули на торговий баланс. По-друге, Нацбанк перейшов до більш жорсткої монетарної політики. Тобто, за словами Вишлінського, підвищення облікової ставки НБУ до 8,5%, відмова від кризових інструментів підтримки ліквідності та зменшення викупу валюти з ринку збільшили попит на гривню.

"На курс впливатимуть два сильні різноспрямовані чинники: експорт рекордного врожаю зернових і різке зростання цін на газ, — прогнозує розвиток ситуації Вишлінський. — Якщо експорт і продаж експортної виручки будуть відносно рівномірними, то потреби "Нафтогазу" у валюті для закупівлі газу передбачити важко. Тому можна очікувати стабільний курс гривні зі звичайним ослабленням наприкінці грудня і можливими коливаннями через короткострокові зміни попиту і пропозиції".

Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU, нагадує, що нерезиденти, які купували українські ОВДП, спровокували різке зміцнення гривні в червні. У другій половині літа ключовий вплив на курс перейшов до експортерів-аграріїв.

"Експорт аграрної продукції може сповільнюватися і не в повній мірі компенсувати потребу імпортерів у валюті, особливо з урахуванням високих цін на товари енергетичного імпорту. Тому гривня слабшатиме і досягне 27,5 USDUAH", — робить висновок Котович.

Зі свого боку, Дмитро Чуріна попереджає про тенденції підвищення вартості долара щодо більшості основних світових валют. За словами експерта, спеціалізований індекс USDX, що відслідковує курс долара США до шести інших валют (євро, фунт, крона, єна, франк і канадський долар), останні кілька тижнів йде вгору, що може вплинути на курсові тенденції в Україні.

Утім, різких коливань валютного курсу не варто чекати в жовтні — листопаді. Швидше за все, гривня дрейфуватиме в коридорі 26,5-27,5 USDUAH з плавною девальвацією до 27,8-28,5 USDUAH в середині зими.

Цінам — ріст?

Якщо курс гривні останнім часом радує українців, які отримують доходи в нацвалюті, то подорожчання товарів і послуг викликає занепокоєння. У липні — серпні 2021 року інфляція досягла 10,2% (у річному вимірі) та, за прогнозами НБУ, в найближчі місяці залишиться в діапазоні 10-11%.

"З кінця минулого року практично не припиняється подорожчання продовольчих товарів — їх річна інфляція перевищує 12%, а надходження нового врожаю поки не надали очікуваного впливу, оскільки ціни на зернові не поспішають коректуватися вниз. Наприклад, ціни на пшеницю тільки нещодавно почали опускатися з багаторічних максимумів", — говорить Ігор Дейсан, старший аналітик Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки.

Серед факторів, які підстібають інфляцію, Гліб Вишлінський, називає слабкий урожай в Україні в 2020 році та підвищення курсу євро до долара в першій половині 2021-го.

"Більш жорстка грошова політика НБУ та хороший урожай цьогоріч посприяють стабілізації цін, але тиск світової інфляції та назрівальна потреба підвищити тарифи на електроенергію, опалення та газ в Україні чинитимуть протилежний вплив", — зазначає Вишлінський. Утім, енергетичний чинник, як видно, проявиться вже в 2022 році. За словами Ігоря Дейсана, фіксація цін на газ для населення річними контрактами дозволить уберегти індекс споживчих цін від істотного зростання, який був би неминучий в разі прив'язки цін на газ до показників газового ринку.

Серед чинників прискорення інфляції Євгенія Ахтирко називає високі темпи зростання зарплат і, відповідно, пожвавлення споживання. Тобто зростання доходів неминуче штовхає ціни вгору. За даними Держстату, середня по країні зарплата за січень — липень зросла на 16%, до 14 345 грн, у столиці цей показник досяг 20 956 грн (+19,5%). Згідно з дослідженням ЄБА, в наступному році 55% компаній збільшать зарплати персоналу на 5-10%. Приблизно 30% бізнесу готують підвищення на 10-20%.

Говорячи про посилення монетарної політики НБУ, експерти мають на увазі поступове підвищення облікової ставки на 2,5 процентних пункти з початку року, до 8,5%. Останнє підвищення на 0,5 п. п. НБУ затвердив 10 вересня. У Нацбанку розраховують, що такі заходи виведуть інфляцію на траєкторію сталого уповільнення. Зрештою у 2022 році показник досягне цільових 5%.

"Підвищення ставки збільшує попит на гривню і робить її сильнішою щодо інвалют, що стримує інфляцію за рахунок стабілізації цін імпортних товарів", — пояснює принцип дії механізму Гліб Вишлінський.

Стабілізації цін також сприятиме рекордний урожай 2021 року в зв'язку з чим очікується здешевлення кормів для тваринницьких господарств. Це теоретично повинно спричинити зниження вартості м'яса, молока і яєць, а здешевлення сировини для підприємств харчової галузі може уповільнити інфляцію готової харчової продукції.

Точки зростання: аграрний сектор і промислове виробництво

За січень — липень 2021 року український експорт зріс на 33,4% порівняно з 2020-м, тоді як імпорт за цей період збільшився на 28,6%. За даними Держстату, за сім місяців експорт товарів склав $35,5 млрд, імпорт — $37,2 млрд.

"Експортна виручка цьогоріч була найбільшою з 2014 року, завдяки надзвичайно сприятливій світовій кон'юнктурі на основні позиції українського експорту. Імпорт також відновлюється, але ажіотажного попиту на імпортні споживчі та інвестиційні товари не спостерігається", — коментує Євгенія Ахтирко. Втім, до кінця року очікують уповільнення динаміки експорту на тлі стабілізації світових цін.

Завдяки рекордному урожаю зернових до кінця року проявиться експортний потенціал аграрного сектору.

"Тут важливо не повторити проблеми минулого року, коли вітчизняні зернотрейдери, спокушені вигодами від експорту (зокрема в Китай), реалізували за кордон високі обсяги зерна. Це призвело до подорожчання кормової бази для вітчизняних фермерських господарств. Як наслідок, наприкінці року прискорилося падіння поголів'я тварин в Україні, менше почало вироблятися яєць, молока і м'яса", — попереджає Ігор Дейсан.

Якби не вдала цінова кон'юнктура, показники експорту були б скромніші. Дейсан звертає увагу, що в натуральному (кількісному) вираженні в II кварталі 2021 року обсяги експорту в річному численні знизилися на 6%, а порівняно з відповідним кварталом докризового 2019-го — майже на 15%.

У промисловому виробництві Україна не досягла успіху — промисловість в січні — липні 2021 року додала лише 1,8%. За сім місяців 2020 року промвиробництво обвалилося на 7,7%. Тож до докризових обсягів промисловість в нинішньому році ще не наблизилася.

"Обсяги українського промислового виробництва зростали значно повільніше, ніж прогнозувалося, — висловлює співчуття Дмитро Чуріна. — Серед найбільш проблемних секторів — видобуток вугілля, хімічне виробництво та машинобудування. Відносно хороше відновлення після торішньої кризи демонструють видобуток залізної руди, металургійне виробництво та фармацевтика".

Те, що промвиробництво зараз залишається нижче допандемійного рівня, Євгенія Ахтирко пояснює структурною слабкістю і низькою стійкістю до шоків української промисловості, яка страждає через наслідки коронакризи — закриття низки підприємств і розриву економічних зв'язків. За підсумками 2021-го співрозмовниця Фокуса прогнозує слабке зростання до 2%, що так і не перекриє торішнього спаду.

Показники будівельної галузі за січень — липень 2021 року відповідають торішнім. За даними Держстату, за січень — липень індекс будівельної продукції склав 100%. Але при цьому індекс із будівництва житла зріс на 19,9% порівняно з 2020 роком, а в цілому індекс із будівництва будівель виріс на 5,2%.

"Збільшення будівництва за рахунок державних коштів справило відчутний ефект на економіку в 2020 році, — коментує Євгенія Ахтирко. — У кризовий рік зростання в будівельній галузі значною мірою зменшило загальноекономічні втрати. Цьогоріч проєкт "Велике будівництво" вже не чинитиме істотного впливу на економіку і зростання навряд чи буде значним".

Це підтверджують дані Держстату: за січень — липень індекс із будівництва інженерних споруд показав падіння на 4,3%.

За словами Ігоря Дейсана, через значне підвищення собівартості виробництва (на тлі подорожчання нафтопродуктів, кар'єрної продукції, підвищення оплати праці тощо) обсяги відремонтованих доріг поки відстають від рекордно високих показників минулого року.