До Податкового кодексу України готують десятки змін: фінмоніторинг і 5% на доходи самозайнятих

Народні депутати активно обговорюють із Кабміном, як можна змінити податкову систему в Україні, оновивши Податковий кодекс. У пріоритеті — зниження рівня оподаткування доходів, запровадження податку на виведений капітал (ПНВК) в урізаному вигляді, можливість самозайнятих платити 5% податку на доходи.

Податковий кодекс: які нові податки можуть запровадити в Україні для бізнесу та громадян

Багато економічних експертів пропозиції в основному підтримують. Ключове питання — чи будуть усі податкові ініціативи справді приємні бізнесу та громадянам, чи, як завжди, є підводні камені. Наприклад, у вигляді тотального контролю за доходами громадян. Міністр фінансів Сергій Марченко ще влітку анонсував запровадження непрямого контролю доходів за видатками. Це наступний крок після амністії капіталів.

Зарплата – працівнику. Чи можуть знизити рівень оподаткування зарплат?

Голова податкового комітету Верховної Ради, народний депутат Данило Гетманцев 20 грудня на конференції Української ради анонсував реформу прямих податків. За його словами, податковий комітет ВРУ обговорює з Кабміном об'єднання трьох платежів в один — єдиного соціального внеску (ЄСВ), податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору. Ефективну ставку оподаткування хочуть знизити до 30% із подальшим зниженням по 1% щорічно – аж до 25%. Експерти оцінюють такі ініціативи позитивно.

Економіст і координатор економічних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман зазначає: "Зараз навантаження на фонд оплати праці становить 22% ЄСВ, 18% ПДФО, 1,5% військового збору. Тобто разом номінал – 41%. Ефективна ставка, якщо порахувати, 34 %".

Данило Гетманцев також анонсував податкові "плюшки" для тих, хто добровільно подаватиме щорічну податкову декларацію. Є інші пропозиції.

"Наприклад, ми припускаємо можливість зменшення доходу оподаткування на половину мінімальної зарплати, якщо на утриманні платника податків є особа старша за 80 років", — говорить голова профільного комітету.

У переліку ініціатив — можливі податкові відрахування витрат на туристичні поїздки Україною, на оренду житла. Звичайно ж, для реалізації такої схеми всі ці витрати повинні бути абсолютно білими.

Ще одна ініціатива — сімейне оподаткування, за якого можна використовувати пільги родичів, які не отримують доходу. Щоправда, у такому підході є свої мінуси. Щоб претендувати на якісь пільги від держави, сім'я доводитиме, що її доходи – саме такі й повністю білі, у тому числі через подання щорічної декларації про доходи. До речі, законопроєкт №6539 "Про домогосподарство (домоекономіку)" 21 січня був зареєстрований у ВРУ.

Є в парламентаріїв і інші сміливі ініціативи.

Фракція "Голос" зареєструвала у Верховній Раді два законопроєкти про зниження податків на зарплати, №6548, 6549. Ідея така сама, як у Гетманцева, — об'єднати зарплатні податки. Проте ставку пропонують зменшити до 20%.

У коментарі Фокусу народний депутат Ярослав Железняк пояснює: "Моє щире переконання, що 20% – точно краще, ніж 25%. Але 25% – точно краще, ніж 40% або 34%, якщо ми говоримо про ефективну ставку".

Він визнає, що ініціатива "Голосу" не містить компенсаторів і призведе до зниження надходжень до скарбниці держави, за розрахунками фракції, на 50 млрд грн щороку.

"Я вважаю, податкова реформа не може так називатися, якщо є компенсатори. Тому що це — перенесення податкового навантаження з одного на іншого. Єдина можливість запровадити компенсатори для податкової реформи — розширити податкову базу. Умовно, вивести людей із тіні або дати можливість людям, які хочуть сплатити податки, зробити це. Або створити додаткові стимули", — зазначив Железняк.

Експерти-економісти теж говорять про компенсатори: якщо надходження до держбюджету зменшаться і нові не з'являться, потрібно буде урізати статті видатків держави.

Утім, практика показує, що держава завжди може знайти напрямки, звідки взяти більше податків і платежів. Це може бути традиційні акцизи чи рента, суми надходжень яких у держбюджет щорічно зростають.

"Потрібно дивитися, на яких статтях бюджету можна заощадити. Щодо соціальних видатків — треба провести верифікацію. Тому що є проблеми з адресністю. У нас досить велика частина соцдопомоги потрапляє не найбіднішим", — попереджає Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна.

ФОП на зарплаті: схему можуть прикрити

Данило Гетманцев у ЗМІ вже повідомив про план обмежити можливість юридичних осіб співпрацювати з ФОП ІІІ групи, або так званими "зарплатними ФОП". Ідеться про випадки, коли роботодавець не оформляє співробітника в штат, а співпрацює з ним, як із фізичною особою-підприємцем, хоча насправді йдеться про повну зайнятість у компанії.

Ярослав Железняк, утім, упевнений, що парламент ніколи не пропустить законопроєкт, який виключить можливість оформляти співробітників як ФОПів.

Олег Гетьман і Володимир Дубровський називають компромісним законопроєкт №5054-1, покликаний відокремити справжніх фрілансерів від "зарплатних ФОПів", згідно з чітким переліком критеріїв.

Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки, наголошує, що найбільше "зарплатних ФОПів" не в ІТ-сфері, а в торгівлі, і значна частина роздрібних мереж теж працюють через фіктивних підприємців.

"Питання, чи й надалі дозволятимуть ІТ працювати з низьким рівнем податкового навантаження (завдяки "Дії Сіті", — ред.), а іншим компаніям — ні? Чи робилися розрахунки, як реагуватиме ритейл на такі зміни: вони візьмуть вони співробітників у штат чи зменшать їх кількість? Чи не призведе це до підвищення рівня безробіття?" — перераховує низку запитань, на які потрібні відповіді, Дарина Марчак.

Контроль над витратами: як контролюватимуть громадян

У Міністерстві фінансів ще влітку 2021 року анонсували запровадження непрямого контролю над доходами за видатками. Документ і досі розробляють.

"Ми проєкту ще не бачили. Просили надати драфт — у них його ще немає. Обіцяли надіслати нашій експертній групі, як тільки буде", — каже Олег Гетьман.

Раніше від Мінфіну звучали тези про м'яку модель — необхідність підтверджувати походження грошей виключно при великих покупках.

При цьому Володимир Дубровський вважає, що в Україні такий підхід порушує презумпцію невинуватості та відкриває для тих, хто перевіряє, величезне поле для корупції.

Власне, певна модель контролю вже працює через фінансовий моніторинг банків, які мають перевіряти джерело походження коштів при покупках, наприклад, нерухомості, автомобілів, землі. Зазвичай вивчаються документи про доходи банківських клієнтів, якщо сума угоди (банківської транзакції) перевищує 250-300 тис. грн.

Нардеп Ярослав Железняк просто не вірить, що озвучену Мінфіном ініціативу непрямого визначення доходів за видатками взагалі вдасться провести через Верховну Раду, та наголошує: "У нас уже зараз у банках є фінмоніторинг". За його словами, потенційні зміни не дозволять державі залучати більше коштів до бюджету, адже основні податкові втрати — не через приховані доходи фізосіб. Справді, експерти вже не раз аналізували ситуацію з недонадходженнями держбюджету та зазначали:

Дарина Марчак сумнівається, що податковій службі в разі реалізації ініціативи Мінфіну вистачить ресурсів, щоби проводити непрямий контроль за видатками.

"Це питання інтелектуальних і ІТ-ресурсів. Це може скластися в систему, яка дуже добре працюватиме, коли є миттєвий обмін даними, потужний аналітичний офіс у податковій службі та працюють алгоритми, які дозволяють швидко перевіряти фінансовий стан громадян і сумісність їхніх витрат і доходів. Але це має працювати автоматично", — каже Марчак.

За її словами, рандомні перевірки податкової запустять негативний сценарій: люди обурюватимуться, що до них прийшли, а до сусіда – ні. Це ще більше зменшить рівень довіри до держінституцій, але навряд чи реально сприятиме детінізації доходів.

Простіше за ФОП: яким буде податок для самозайнятих

Влада планує запропонувати самозайнятим заплатити мінімальний податок 5% через "Дію" — без реєстрації, звітності й інших клопотів. Це ж торкнеться й сфери перевезень – таксі. Нагадаємо, сьогодні особи, які оформили самозайнятість, сплачують податок на доходи щорічно в розмірі 18% плюс 1,5% військового збору.

"Ми припускаємо запровадження особливого податкового режиму для так званого додаткового заробітку, зараз це 27 видів діяльності. Там навіть не реєстрація, а подання заяви через "Дію" будь-якою фізичною особою (не приватним підприємцем) і надання цією особою послуг за зниженою ставкою оподаткування без сплати ЄСВ поза межами підприємницької діяльності та роботи деінде", — зазначив Гетманцев.

На зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією була пропозиція прописати цю норму для всіх самозайнятих зі списком винятків, а не вносити перелік із 27 можливих видів діяльності.

Економісти загалом позитивно розглядають нову ініціативу.

"Це досить поширена світова практика. Наприклад, няня чи прибиральниця хочуть платити податки, але їм складно оформити цей ФОП, подавати звітність тощо. У низці країн існують найпростіші форми для таких мікробізнесів. У нас це буде зручно зробити в"Дії ". Це позитивна зміна, але не глобальна — буквально для кількох десятків тисяч людей, які зараз нічого не платять, а платитимуть 5%", — каже економіст Олег Гетьман.

Податок на виведений капітал: кому таі як запропонують ПНВК

В Україні дискусії про податок на виведений капітал (ПНВК) тривають, як мінімум, сім років, починаючи з 2015 року. Цю ініціативу не підтримували міжнародні експерти, зокрема Міжнародний валютний фонд (МВФ) через ризики для рівня податкових надходжень і щодо адміністрування такого податку, нагадує Дарина Марчак.

"Це заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Тобто кошти сплачуються лише тоді, коли ви виводите їх із підприємства у вигляді дивідендів. Це про те, щоб реінвестувати тут і не платити нічого", — пояснив суть ПНВК Олег Гетьман.

Данило Гетманцев нещодавно розповів, у якому вигляді можуть запровадити в країні ПНВК: "Податок на виведений капітал, який ми обіцяли за польською, усіченою моделлю, — для підприємств із оборотом до 200 млн грн на рік, як опція (тобто можна застосовувати чи ні, за бажанням)". Він прогнозує, що ПНВК не користуватиметься популярністю.

Економісти Олег Гетьман і Володимир Дубровський, навпаки, вважають, що нововведення варто поширити на весь бізнес в Україні, а не лише на IT-сектор, який отримав ПНВК після ухвалення закону "Про Дія City" в грудні 2021 року. Нагадаємо, законом запроваджуються особливі умови оподаткування компаній-резидентів "Дія City", доходів їхніх працівників і залучених гіг-фахівців. Зокрема, резиденти спецрежиму зможуть на власний розсуд вибирати, який корпоративний податок сплачуватиме: податок на виведений капітал у розмірі 9% або податок на прибуток 18%.

Дарина Марчак має низку застережень із приводу ініціативи, озвученої Гетманцевим. Адже якщо платити ПНВК буде вигідніше, ніж податок на загальній системі, це стимулюватиме бізнес мінімізувати доходи, щоб не перетинати межу 200 млн грн.

"Узагалі вважається найкращою практикою, коли правила сплати податків уніфіковані між галузями, секторами та розмірами бізнесів. Це зменшує ризики маніпуляцій і спрощує для бухгалтерії правила роботи", — зазначила Дарина Марчак.

Вона звертає увагу, що в Україні, навпаки, постійно плодяться податкові системи.

"Уже є два типи — загальна та спрощена податкова система. А ще "Дія City". Введення 5% без реєстрації — четвертий тип. ПНВК — п'ятий тип. Через цю різноманітність потрібно перевіряти, чи не маніпулюють ставками податків, що збільшує навантаження на податкову систему", — вважає Дарина Марчак.