РРО, перевірки та податки. Кого і на яких підставах перевірятимуть податківці у 2022 році

Найвагомішою новацією 2022 року для багатьох підприємців має стати обов’язкове використання касових апаратів, або ж реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з фіскальною функцією. Такі РРО передають податківцям інформацію про всі платежі, звісно, якщо вони не пройшли повз касу.

Згідно з прийнятими у вересні 2019 року "законами про РРО" №128-IX и №129-ІХ, нове правило мало почати діяти для деяких бізнесів з 1 січня 2021 року, а для решти підприємців, крім спрощенців першої групи, з 1 квітня 2021 року. Проте наприкінці 2020 року запровадження РРО відтермінували на рік заради досягнення компромісу з численними протестувальниками.

Досягнувши тактичної перемоги, підприємці, судячи з усього, розраховували, що ініціатива введення РРО якимось чином зійде нанівець. Але в грудні 2021-го Верховна Рада, незважаючи на мітинги, відмовилась розглядати нове перенесення запровадження фіскалізації.

Черга до каси: готовність до роботи з РРО нульова

Легальному бізнесу вже не уникнути обов’язкового використання касових апаратів. Проте Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК "Кравець і Партнери", стверджує, що з нового року застосовувати РРО не готові приблизно 80% представників МСБ.

"Велика кількість людей сподівалася на відтермінування цієї норми закону, тому готовність до роботи з РРО нульова, — констатує Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу, генеральна директорка компанії Є.С.Консалтинг. — Через це утворився ажіотажний попит на відповідну інформацію й послуги з реєстрації касових апаратів, навчання роботи з ними".

За словами Оксани Продан, голови Всеукраїнського об’єднання малого і середнього бізнесу "Фортеця", до нововведення виявилися неготовими й постачальники касових апаратів, які тепер не можуть задовольнити наявні замовлення від бізнесу. Співрозмовниця Фокуса радить підприємцям у першу чергу з’ясувати, чи повинні вони взагалі використовувати РРО. А далі визначитись, які апарати, в якій кількості та з яким програмним забезпеченням краще обрати.

"Якщо бізнес продає товари й приймає оплату картками або готівкою, РРО потрібен, — уточнює Антон Скоков, керівник сервісу цифрових рішень для бізнесу "Вчасно". — Можна вибрати програмну касу (ПРРО), яких достатньо на ринку, швидко встановити на будь-який гаджет та зареєструвати у ДПС. А якщо торговельних точок декілька, варто використовувати систему, яка, крім фіскалізації, дозволяє вести облік товарів та залишків".

До речі, ПРРО — найбільш економне рішення, яке обійдеться орієнтовно 100–200 грн на місяць із розрахунку на одну касу або взагалі безкоштовно.

На думку опитаних Фокусом експертів, нововведення додає клопоту бізнесу, який і без того переживає непростий період.

"Малий бізнес досі не відновився після локдаунів, рівень продажів зменшився через падіння купівельної спроможності громадян, тоді як витрати на комунальні платежі значно зросли", — каже Оксана Продан. Експертка передбачає, що в січні 2022 року багато підприємців не зможуть установити РРО й будуть змушені або зупинити роботу, або свідомо наражатися на отримання штрафів.

За спостереженнями Антона Скокова, частина бізнесу, особливо в невеликих містах, думає призупинити діяльність і подивитися, що буде далі. У зв’язку з цим Ростислав Кравець очікує на різкий спад активності МСБ та його масовий перехід на готівку й у тінь. Тобто замість очікуваної детінізації влада може отримати цілковито зворотній ефект.

"До введення РРО існував певний консенсус — держава здійснювала мінімальний контроль за діяльністю МСБ, який, у свою чергу, не вимагав додаткової підтримки від держави. Введення в дію РРО є виходом із обопільного компромісу, й думаю, що більша частина МСБ піде в тінь для уникнення додаткового контролю обсягу власних доходів", — узагальнює Олексій Савчук, керуючий партнер АО "Ассирія".

Напругу посилює відсутність відповідної роз’яснювальної роботи з боку податкової або її наднизька якість. "Найскладніше доводиться власникам інтернет-магазинів, оскільки навіть податкова заплуталась у власних роз’ясненнях, а бухгалтери та консультанти, які отримують суперечливу інформацію, консультують так, що перелякані підприємці готові закривати бізнес", — продовжує Томашевська. На думку експертки, відповідальність за це лежить на податкових органах.

Але оптимістичний сценарій теж цілком можливий. Томашевська впевнена, що в роботі з РРО немає нічого складного, якщо не ускладнювати, а бізнес як адаптивна екосистема швидко звикне до нових процесів. Скоков також сподівається, що підприємці, які на початку року призупинили діяльність, відновлять її, коли побачать, як інші працюють із РРО та що в них усе гаразд.

З новими податками: закон №5600 та інші

Не менш резонансною й неоднозначною ініціативою для бізнесу виглядає прийнятий наприкінці 2021 року закон №5600, який передбачає збільшення податкового навантаження з початку 2022 року. Влада очікує, що завдяки цьому бюджет додатково отримає 50 млрд грн. Більшість із нововведень безпосередньо МСБ не стосуються. Проте опитані Фокусом експерти радять звернути увагу на деякі моменти. Зокрема, Оксана Продан указує на введення обліку запасів для підприємців-спрощенців, що фактично ставить хрест на спрощеному обліку платників єдиного податку.

Важлива новація закону №5600 стосується фермерських господарств, навіть зовсім невеликих. Ідеться про мінімальне податкове зобов’язання — обов’язковий податок для власників та землекористувачів сільськогосподарських угідь. Його розмір залежить від нормативної грошової оцінки землі або розраховується за формулою. Як зауважує Павло Котенко, юрист аутсорсингової компанії Accountor Ukraine, фізособи, які від реалізації власної сільгосппродукції отримують доходи більш як 12 мінімальних зарплат на рік (наразі 78 тис. грн), тепер зобов’язані звітувати перед податківцями й сплачувати податок на прибуток. На думку Оксани Продан, подібне збільшення податку на земельні ділянки й введення мінімального платежу вдарить по маленьких господарствах і спонукатиме їх продавати землю.

"Практично кожен мешканець України відчує вплив закону №5600, оскільки збільшення податкового навантаження на виробників призведе до підвищення собівартості продукції й цін для кінцевого споживача", — попереджає Котенко. У такій ситуації експерт не виключає створення об’єднань малих виробників заради зменшення впливу податкових навантажень та захисту від неправомірних дій із боку податкових органів.

Важливо

Хто наживеться на РРО. Навіщо владі касовий апарат у кожному кіоску

Деяке збільшення податкового навантаження в 2022 році пов’язане з підвищенням мінімальної зар­плати. Нагадаємо, станом на 1 січня 2022 року цей показник в Україні залишається на минулорічному рівні — 6,5 тис. грн. Але відповідно до Держбюджету мінімалка з жовтня 2022 року повинна збільшитись до 6,7 тис. грн. Таким чином, ближче до кінця року підприємців очікує зростання всіх прив’язаних до мінімальної зар-­плати платежів. Зокрема, мінімальний ЄСВ, який складає 22% від мінімалки, для платників єдиного податку з жовтня 2022 року збільшиться на 44 грн, до 1474 грн.

Олександра Томашевська також зауважує, що одночасно з ростом мінімальної зарплати підвищаться й ліміти, які визначають право працювати на спрощеній системі оподаткування, — підприємці другої і третьої груп зможуть заробити на півмільйона гривень за рік більше, ніж у 2021 році.

Привілеї для IT

Декому у 2022 році влада обіцяє "пряники", принаймні на папері. У грудні 2021 року в інтересах IT-підприємців український парламент підтримав ініціативу "Дія.City", яка з січня 2022-го передбачає створення особливого режиму оподаткування для ІТ-індустрії. Новація пропонує спеціальну модель оподаткування доходів працівників і можливість використання ними контрактної форми трудового договору.

Малий бізнес досі не відновився після локдаунів, рівень продажів зменшився через падіння купівельної спроможності громадян, тоді як витрати на комунальні платежі значно зросли

Для резидентів Дія.City також передбачені суттєві податкові пільги, збереження яких гарантується протягом наступних 25 років. В рамках запропонованого режиму компанії можуть обирати між стандартним податком на прибуток із ставкою 18% та податком на виведений капітал у 9%. А для фахівців із річним доходом до €240 тис. ставка податку на доходи фіз­осіб (ПДФО) становить лише 5% замість стандартної 18%.

Проте, на думку Олександри Томашевської, у рамках режиму "Дія.Сіті" працюватиметься непросто через велику кількість вимог та обмежень для резидентів. Зі свого боку Ростислав Кравець не виключає, що влада в перспективі може заборонити ІТ-бізнесу перебувати на спрощеній системі оподаткування й змушуватиме оформлювати офіційні трудові відносини, забороняючи роботу з ФОПами.

Час непроханих гостей: кого і як торкнуться податкові перевірки

Опитані Фокусом експерти попереджають, що на підприємців у 2022 році очікує далеко не найсприятливіший бізнес-клімат. Усім бізнесменам доведеться пристосовуватись до нових розширених повноважень фіскалів, які їм надав вищезгаданий закон №5600. Як зауважує Павло Котенко, з 1 січня 2022-го за запитом податківців платники податків зобов’язані надавати будь-яку інформацію, що стосується їхньої діяльності, наслідком її розгляду може стати призначення позапланової виїзної перевірки.

Нагадаємо, до закінчення карантину продовжує діяти мораторій на планові податкові перевірки. Проте фіскали мають широкий перелік підстав для проведення позапланових заходів. У зв’язку з цим Оксана Продан попереджає, що з 1 січня ризикують потрапити під позапланові перевірки платники єдиного податку другої й третьої груп саме через РРО, про що Фокус розповідав вище.

"Введення обов’язкового застосування РРО майже для всіх без винятку бізнесів є засобом моніторингу та контролю. За результатами опрацювання інформації з боку податкової може визначитись певна категорія МСБ, до яких буде прикута увага", — попереджає Олексій Савчук. Експерт нагадує, що штрафи за порушення порядку готівкового обігу можуть бути для представників МСБ особливо чутливими.

За словами Олександри Томашевської, на початку року податкові органи також можуть завітати до представників ресторанного бізнесу та інших продавців підакцизних товарів. Але повального перевірочного марафону співрозмовниця Фокуса не очікує. Ростислав Кравець прогнозує, що фіскали, імовірніше, візьмуться за ІТ-бізнес та дрібних підприємців, бо влада налаштована на наповнення бюджету штрафами, а не податками від легального бізнесу. "У разі накладання штрафів варто звертатись до фахівців у цій галузі. Бо, як показує досвід, понад 90% позовів до податківців задовольняються на користь підприємців", — говорить Кравець.

Під час перевірки Оксана Продан рекомендує одразу ввімкнути відеозапис і запитати в перевіряльників направлення, наказ та посвідчення осіб. У свою чергу, Олексій Савчук радить зберігати мовчання, надаючи мінімум інформації ревізорам. "Аналітичні можливості податкової дають змогу визначити ризики порушень, а перевірка є фінальним етапом їх фіксації та документування. Зберігання мовчання може ускладнити цей процес", — пояснює експерт.