Примус до фіскалізації. Навіщо влада заганяє ФОПів у кут

Те, що відбувається з малим бізнесом в Україні останнім часом, у багатьох, якщо не у більшості, не викликає відчуття ні розумності, ні правильності, ні справедливості того, що відбувається.

У межах непримиренної боротьби з тіньовою економікою державою послідовно реалізується сценарій насильницького зростання збору податків із малого бізнесу та фізичних осіб через:

• примус до фіскалізації та товарного обліку, що по суті руйнують логіку "спрощеної" системи оподаткування, обліку та звітності;
• непорозуміння спеціального декларування доходів, що триває до 01.09.2022 року, яке помилково приймається деякими чиновниками та політиками за податкову амністію;
• ось-ось очікувані непрямі методи контролю податковими органами витрат громадян;
• нову (січневу) ініціативу про тотальну фіскалізацію водіїв таксі (законопроєкт про обов'язковість застосування касових апаратів в авто анонсований і вже на підході для реєстрації в парламенті).

Не дивно, що 25 січня в Києві пройшли нові протести тисяч підприємців, у тому числі, вибачте за прямолінійність, платників єдиного податку 2-4 групи, хто був із початку року нашою владою грубо "відфіскований" касовими апаратами.

Замість тактики "наступального терору" вони беруть на озброєння збалансований підхід перезапуску національних економік і м'якого стимулювання до добровільної детінізації через підвищення якості та простоти адміністрування й збору податків, запровадження простих і необтяжливих податкових режимів таізаходів стимулювання для малого бізнесу.

При цьому подібний підхід уже (2022 року) реалізується не десь у далеких Африці чи Латинській Америці, а безпосередньо країнами — географічними сусідами нашої держави:

Угорщина: до найнижчої в Європі ставки податку на прибуток компаній (9%) запровадила податкові стимули на суму 2,3 млрд дол США щодо зниження податків на працю та податкового тиску на малий бізнес, включаючи зниження до 10% податку на малий бізнес (KIVA), що замінює собою сплату податків із прибутку/доходів і соціальні внески) та скасування обов'язкових відрахувань у розмірі 1,5% на професійне навчання (якби Україна відмовилася від військового збору);

Польща: до зниженої 9%-ної ставки корпоративного податку для малих компаній та ініціатив щодо зменшення податкового навантаження на громадян (знижені ставки податку на доходи фізосіб, включаючи повне звільнення частини доходів молодих людей віком до 27 років) у 2022 році додався модернізований спеціальний податковий режим "Естонський CIT" без порогів річного обороту та необхідності проведення цільових інвестиційних вливань (аналог українського податку на виведений капітал, на який ми терпляче очікуємо від Президента Зеленського із середини 2019 року);

Росія: запровадження до 2028 року спрощеного режиму оподаткування самозайнятих осіб — податку на професійний дохід. Останній сплачується за низькими ставками від обороту (4% – якщо гроші отримані від фізособи або 6% – якщо оплата надійшла від юрособи чи підприємця) та без вимоги сплати соціальних податків (тільки добровільно).

За три роки новий режим залучив до сплати податків близько 3,7 млн громадян. Із липня поточного року аналогічний податковий режим стане доступним для російських малих компаній із річним оборотом до 22 млн гривень.

До речі, згадана Африка також не є заповідником канонічних борців із тінню. 2022 року Єгипет запустив новий спрощений режим сплати податків для мікробізнесу. Він дозволяє подавати щорічно спрощену податкову декларацію та вимагає бухгалтерського й податкового обліку, включаючи накопичення й обробки рахунків-фактур від постачальників.

Ставки дуже привабливі: 0,75% від продажів за річних обсягів менше 5,4 млн грн (наводиться за курсом на сьогодні) або 1% — за продажів від 5,4 до 18 млн гривень.

У будь-якому разі, нестандартних і добрих прикладів маса, а радикальна зміна податкової та регуляторної політики щодо малого бізнесу в Україні назріла давно. Жаль, відсутні люди у владних кабінетах з відповідним бажанням.

Але це не надовго, тому що змінювати систему доведеться все одно. Ну а поки: "Ні, це не Ріо-де-Жанейро, це набагато гірше".

Першоджерело.