Бізнес у великому боргу. Чому ростуть комунальні тарифи для юридичних осіб

Один із ресторанів мережі L'KAFA GROUP рік тому заплатив за електроенергію 140 тис. грн, а минулого місяця за такого ж споживання — 220 тис. грн, тобто сума зросла на 60%. Ціна за опалення іншого ресторану за рік зросла майже в сім разів – із 12 тис. грн до 82 тис. грн.

Цей приклад непоодинокий. Чому тарифи для юросіб зростають і як це впливає на бізнес?

Тарифи на електрику для юридичних осіб: бізнес платить за ринковими цінами

"Для бізнесу немає тарифу на електроенергію. Не існує. Є ринок у різних його іпостасях. Ринок двосторонніх договорів, де генеруюча компанія продає електрику споживачу. Ринок на добу вперед — споживач зрозумів, що йому не вистачає купленого в компанії, що генерує, і докупив", – пояснює директор Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко.

Експерт із питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп теж розповідає про формування ціни на електроенергію на біржі, але наголошує: "Якщо говорити про електроенергію та ціни для комерційних споживачів — то насправді НКРЕКП (Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та послуг, — ред.) там упливає практично на все".

Ось як це влаштовано.

Тариф на електроенергію складається з кількох компонентів:

• Біржова ціна. Є сегмент ринку на добу, є внутрішньодобовий ринок. На обох діють прайскепи — найвищі межі ціни, встановлені НКРЕКП. Дорожче за ці рівні електроенергія коштувати не може.
• Тариф оператора системи передачі "Укренерго" за передачу електроенергії через мережу високої напруги. Тариф встановлює НКРЕКП, зараз це 345,64 грн/МВт·година, без ПДВ.
• Тариф на розподілення електроенергії НКРЕКП затверджує для кожного обленерго. Там є два тарифи: перший і другий клас напруги. Перший – для великих споживачів, в області таких може бути 5-10-20. Ціна для першого класу напруги може бути в 10 разів нижчою, ніж для другого.
• Маржа постачальника. Вона не регулюється нічим, окрім ринку. Це невелика частина повної вартості: багато постачальників, вони конкурують, тому що споживачі легко можуть піти від одного до іншого.
• ПДВ 20% згідно з Податковим кодексом.

Враховуючи вплив регулятора, ключовий для ціни на електроенергію для підприємців — все ж таки ціна на ринку, констатує Андріан Прокіп.

"Доля тарифу на передачу в ціні мала. За деякими обленерго було зростання тарифу на розподіл. Але ключове – це зростання ціни на електроенергію від виробників. Зараз дорожчає імпортне вугілля, яке становить близько 20% споживання. Зростають зарплати працівників, це теж упливає на ціну", — каже експерт.

У грудні 2021 року НКРЕКП встановила нові тарифи на розподіл електричної енергії та послуги постачальників універсальних послуг на 2022 рік. Через війну тариф на розподіл споживачам 1-го класу напруги зріс у середньому на 21%, для 2-го класу – на 11,5%. Це також вплинуло на загальну вартість електроенергії для бізнесу (більшість споживачів у середовищі бізнесу – це 2-й клас напруги).

"На ринках електроенергії є поняття "замикаючої ціни" — найдорожча генерація формує ціну на ринку. Найдорожча — це теплова (якщо відкинути зелений тариф, де ціна гарантована). Згідно з трендами, не варто очікувати істотного зниження ціни на вугілля", — стверджує Прокіп.

Фахівець наголошує, що є ще й внутрішньоукраїнська специфіка: влітку буде суттєве зростання сонячної генерації. Через це потрібно буде зменшувати навантаження на атомну енергетику, собівартість якої є нижчою. Але зросте потреба в тепловій генерації. Зі свого боку Олександр Харченко очікує, що до травня ситуація з цінами на електроенергію для бізнесу буде стабільною, а далі прогнозувати не береться — надто багато факторів упливу.

Ринок газу: як і скільки бізнес платить за природний газ в Україні

В Україні ринок газу відкрився в серпні 2020 року, після набуття чинності законом "Про ринок газу", але потім влада внесла до системи ринку корективи, каже засновник ExPro Consulting Геннадій Кобаль.

"Після того, як ціни на газ почали зростати, уряд відмовився від ринкових цін спочатку для населення, потім для теплокомуненерго, потім для бюджетних установ, а зараз і для підприємств, які виробляють соціально важливу продукцію. Фактично в нас зменшився газовий ринок із ринковими цінами", – констатує Кобаль.

За словами Геннадія Кобаля, урізаний ринок маленьким від цього не став: "Там сидять великі підприємства – виробники цукру, аграрні компанії, металургійні, хіміки. Там багато великого бізнесу, який змушений купувати газ за ринковою, дуже високою ціною – рекордною за багато років" .

Наприклад, у січні на Українській енергетичній біржі коливання ціни на газ склали 34,8-42,6 тис. грн за тисячу кубометрів, а раніше у 2021 році в пікові дні ціна сягала навіть 52 тис. грн за тис. куб.

Як формується ця ціна на газ для підприємств? Вона складається з кількох важливих компонентів:

• ціна природного газу на ринку,
• тариф "Оператора ГТС" України на транспортування газу (встановлюється НКРЕКП)
• плата постачальнику (газзбуту),
• ПДВ 20%, згідно з Податковим кодексом.

Газопостачальні компанії пропонують різні тарифи під час передоплати або оплати за фактом споживання. Дехто пропонує бізнесу домовлятися на індивідуальних умовах — як, наприклад, "Нафтогаз" середнім і великим підприємствам. При цьому малим компаніям за обсягів споживання до 10 тис. м3/міс у січні пропонують газ по 53,190 грн/кубометр. Це середня ціна ринку — наприклад, "Одесагаз-постачання" при оплаті постфактум пропонує ціну 68,398 грн/кубометр.

Основа ціни на газ для підприємців — вартість газу на ринку, стверджують експерти. Тариф на транспортування є незначною частиною плати, вважає Олександр Харченко.

"Україна — імпортозалежна країна в питаннях газу. Ми зазвичай імпортували 30% (обсягу споживання, — ред.), цього року менше. Але ключове — ціна газу впливає і на тарифи оператора газотранспортної системи, і газорозподільної системи", — каже Андріан Прокіп.

Геннадій Кобаль підтверджує: "Ми споживаємо 30 млрд кубометрів газу, видобуваємо 20 млрд, усе інше доводиться імпортувати".

Якщо газу не вистачає, доводиться купувати його в Європі. Якщо там газ дорогий, то українське паливо можна там продати. Ми — частина європейського ринку. Не може бути так, що на ринку сало коштує 100 грн, а ми збоку стоїмо, продаємо його по 20 грн", — пояснює Геннадій Кобаль.

Вартість газу поряд із вугіллям визначає ціну за опалення. За словами Кобаля, 60% у ціні за опалення — газ, а решта залежить від регіону, обладнання, компанії-постачальника тепла.

"Тариф на опалення — дуже різний. Він зараз переданий або передається місцевій владі. Основна складова тарифу — це паливо: газ чи вугілля", — розповідає Олександр Харченко.

За його словами, це стосується великих підприємств із цехами та складами. А малі підприємства платять за тепло, як побутові споживачі — за лічильниками чи за розрахунком на квадратний метр (його прораховують дуже абстрактно, туди завжди списують тепловтрати).

Харченко очікує, що тарифи на тепло не зміняться до кінця цьогорічного опалювального сезону.

Геннадій Кобаль каже, що в довгостроковій перспективі Україна могла б знизити тарифи на тепло, але для цього важливо підвищити енергоефективність тепломереж.

"Є підприємство Київтеплоенерго. Воно в проблемному стані. Не вистачає грошей, щоб модернізувати тепломережі, а для цього потрібні мільярди доларів. Але знизити споживання газу ми можемо саме в цьому сегменті. Тому що інші сегменти – населення, промисловість – уже максимально знизили споживання газу. І лише система теплокомуненерго залишається в незбалансованому стані", — каже Кобаль.

З іншого боку, якщо зростання цін на газ у Європі й Україні у 2022 році триватиме, то навіть реконструкція мереж не допоможе уникнути чергового стрибка вартості опалення восени 2022 року. Причому це може зачепити і бізнес, і населення, яке платить за регульованим державою тарифом.

Офіси дорожчають: як платіжки впливають на оренду приміщення для бізнесу

Звичайно, зростання тарифів на опалення й електроенергію не тішить бізнес, адже компанії, заклавши торік у свої бюджети одні цифри, зараз, оплачуючи шалені рахунки, втрачають прибуток, зазнають збитків через високі платежі.

Президент міжнародного ресторанного холдингу L'KAFA GROUP Усама Кафа розповідає, як змінилися суми за останній рік.

"За один із ресторанів у листопаді 2020 ми платили за електрику 140 тис. грн, а за листопад 2021 за те ж споживання кВт — 220 тис. грн. Про зростання тарифів та фактичні платежі ми дізналися у двадцятих числах грудня", — каже Усама Кафа.

"За грудень квитанцій ще немає, але ситуація не сильно зміниться. Чи це удар? Удар. Чи розраховували ми на такі тарифи? Не розраховували. Чи створить це додаткові труднощі бізнесу? Створить", — ресторатор категоричний.

Коли оренда офісів обходиться підприємцям усе дорожче, деякі власники приміщень можуть піти на компроміси щодо оплати оренди, щоб знизити удар тарифів по бізнесу, припускає президент Асоціації фахівців з нерухомості України (АФНУ) Юрій Піта.

Ось як експерт описав логіку власника офісного приміщення: "Є орендар, до нього є певна довіра. Власнику простіше піти назустріч орендарю, недоотримати дохід протягом якогось часу, ніж шукати нового орендаря. Тому що може бути простій, а комунальні все одно платити треба буде".".

Фахівці у сфері нерухомості говорять про те, що на міграцію бізнесу з дорогих до дешевих офісів упливають не лише платіжки, а й інші фактори: загострення пандемії й обмеження у зв'язку з цим, збільшення ризиків ескалації воєнного конфлікту з Російською Федерацією, загальний рівень інфляції в країні.

Директор агентства нерухомості "Благовіст" Олена Біберова каже, що яскраво виражена офісна міграція бізнесу спостерігалася в період карантину у 2020-му році — тоді компанії переїжджали до приміщення на 20-80% менших за площею. Зараз експертка не бачить підстав для масових переїздів малого та середнього бізнесу до простих офісів.

"На сьогодні ми не бачимо суттєвої підстави для того, щоб тенденція "міграції" орендарів стала вираженішою у 2022 році, все відбувається в прийнятних межах і відповідає економічним реаліям", — пояснює Біберова.