Без пального та ліків. Які товари перестануть ввозити в Україну в разі війни з Росією

Зовнішня торгівля товарами — найвагоміша складова ВВП, особливо коли йдеться про критичні категорії імпорту, які не виробляють в Україні. Якщо Росія перейде від погроз до дій, то в дефіциті опиниться все, що наша країна імпортує з РФ та Білорусі. Про це говорить Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Одна втіха — впродовж останніх 20 років частка Росії в загальному об’ємі імпорту зменшилася майже в 4,5 рази — з 36,9% у 2001-му до 8,24% у січні-листопаді 2021 року. Такі дані наводить Держстат. У разі форс-мажору ланцюги постачання цих товарів зруйнують, але катастрофи експерти не прогнозують.

"За нашими розрахунками, ринок перенасичений товарами і послугами приблизно в півтора рази. Це означає, що є товари-замінники, можна знайти доступний варіант", — впевнений Руслан Бельтюков, президент Всеукраїнської асоціації керівників бізнесу.

Без бензину. Де шукати альтернативних постачальників нафтопродуктів?

Найуразливіше місце України, в якому вона майже повністю залежна від імпорту, — енергоресурси.

"Ми їх досі купуємо, в першу чергу, в Росії та Білорусі. До енергоресурсів прив’язана робота всіх бізнесів, життєдіяльність усіх людей", — констатує Марина Трепова, спеціалістка у сфері закупівель, СЕO IPSM.

Експерт із енергетичних питань, директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн підтверджує: проблеми з бензином та дизпаливом неминучі.

"Ситуація дуже погана. Незважаючи на восьмий рік війни, в нас, як і раніше, десь 30% імпорту дизпалива йде з Росії, біля 35% — з Білорусі. До того ж із Білорусі йде майже 50% бензину, а з Росії веземо багато скрапленого газу. Ми дуже залежні. Якщо буде "гаряче", то постачання пального — це перше, що припиниться", — попереджає Куюн.

У ЦЕС сценарій широкомасштабного вторгнення РФ вважають малоймовірним, але не заперечують можливих ускладнень. Старший економіст ЦЕС Дмитро Горюнов вважає, що в разі загострення Україні доведеться шукати альтернативні джерела постачання нафтопродуктів, але де знайти такі обсяги, ніхто не знає. Це могла б бути Литва, але в неї немає потрібних Україні обсягів. Окрім того, Білорусь 2 лютого оголосила про припинення транзиту литовських нафтопродуктів до України, що здатне створити певний дефіцит на ринку нафтопродуктів.

"На одне стабільне джерело постачань в нас стало менше", — каже Сергій Куюн.

Запасів палива в Україні немає. Кілька років тому експертна група розробляла законопроєкт про стратегічні запаси, але документ навіть не зареєстрували в парламенті. Постачання нафтопродуктів з Росії та Білорусі не диверсифіковані, оскільки інші варіанти істотно дорожчі. В крайньому випадку можна задіяти вітчизняні морські порти, які мають потужності перевалки на десятки мільйонів тонн, саме через них можна доставити великі обсяги палива.

Сергій Куюн розповідає про ще один варіант, хоч і невеликий за обсягом.

"Можна налагодити постачання з Польщі. Точніше, приймати танкери в польських портах, у Гданську зокрема, і потім транспортувати системою нафтопроводів до кордону з Україною, наливати в цистерни та везти далі. Там тільки є особливість: у Польщі вузька колія, в нас — широка, на кордоні треба переставляти цистерни. Через це зменшується пропускна здатність".

За його словами, польські компанії дуже б хотіли спів­працювати в цьому напрямку, але з українського боку системної зацікавленості немає. І це за умови, що ризики зростають. Через можливе загострення ситуації на кордоні та збільшення попиту на пальне, воно може зникнути на АЗС.

Енерговиклики: постачання кам'яного вугілля та стабільна робота АЕС

Україна досі імпортує вугілля з Росії для своїх теплових електростанцій. Про це говорить Дмитро Горюнов. І це так само великий ризик.

"Минулого року Росія була основним імпортером кам’яного вугілля. Ми звідти завезли близько 67% усього імпорту. В листопаді 2021-го, коли розпочався опалювальний сезон, Росія припинила імпорт свого вугілля, заблокувала поставки з Казахстану", — нагадує Світлана Таран, керівниця Центру аналітики міжнародної торгівлі Trade+ KSE Institute. У таких умовах Україні потрібно було терміново шукати інших постачальників, зокрема в Польщі, ПАР, США. Наразі вугілля до країни з Колумбії та США поставляє ДТЕК.

Десь 30% імпорту дизпалива йде з Росії, біля 35% — з Білорусі. До того ж із Білорусі йде майже 50% бензину. Ми дуже залежні. Якщо буде "гаряче", то постачання пального — це перше, що припиниться

Ще один ризик — стабільність АЕС. Українські атомні електростанції залежать від імпортного ядерного палива. Енергоатом досі частково імпортує його з Росії, каже Дмитро Горюнов, однак підкреслює, що дедалі більше палива Україна закуповує в американської компанії Westinghouse, фактичні поставки йдуть зі Швеції. Заради енергонезалежності держава як акціонер Енергоатому має продовжити диверсифікацію поставок, щоб уникнути дефіциту ядерного палива в разі будь-якого загострення.

Питання посівної. 95% добрив та насіння — імпортні

Українські аграрії для посівної потребують імпортних товарів. Йдеться про добрива та засоби захисту рослин.

"Імпортне походження має понад 95% засобів захисту рослин, а також значна частина насіння. Хоча частка насіння залежить від культур — для соняшнику, для кукурудзи потрібні імпортні гібриди", — пояснює Володимир Лапа, радник зі стратегічного розвитку Українського клубу аграрного бізнесу. Він окреслює ризики: без засобів від хвороб рослин і шкідників неможливо отримати врожай у прийнятній якості та кількості. Це стосується зернових, олійних культур, садівництва, ягідництва.

Хороша новина полягає в тому, що аграрії, найімовірніше, наперед закупили всі необхідні засоби для весняної посівної.

"Зазвичай на старті сезону засоби захисту рослин вже в країні. Не буває такого, що постачальник має доставити фермеру інсектицид у квітні, і він наприкінці березня його завозить і розмитнює", — каже Марія Колесник, заступниця директора компанії "Проагро груп". Водночас, за її словами, ніхто ще не завозив те, що знадобиться восени, адже спочатку треба звільнити склади від того, що там сьогодні зберігають.

Мінеральні добрива Україна переважно виробляє самостійно, констатує Марія Колесник. Але Володимир Лапа підкреслює, що левова частка собівартості міндобрив — газ, тому їхнє виробництво в Україні залежить від імпорту блакитного палива, а також від ціни на нього. Схема така: чим вища вартість газу, тим вища ціна добрив, що відбивається на агрогалузі. Частину добрив країна досі імпортує з Білорусі (імпорт добрив з РФ з 2019 року під забороною).

А що з шампунем? Все залежить від логістичних мереж

За даними Держстату, 13,2% усього імпорту за 11 місяців минулого року становила продукція хімічної промисловості та пов’язаних із нею галузей. Багато імпорту в країну йде в категорії фармацевтики. Володимир Ігнатов, виконавчий директор Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників, заспокоює, що в короткостроковій перспективі ліків вистачить.

"Ланцюг постачання ліків має декілька логістичних "буферів", щоб покрити попит: аптеки мають товарний запас на декілька тижнів, дистриб’ютори-імпортери — на декілька місяців, а виробники зберігають на складах (зокрема на митно-ліцензійних) додатковий запас ще на декілька місяців", — розповідає Ігнатов Фокусу.

За словами Ігнатова, для галузі важливо, щоб ситуацію контролювали: збереження вантажних перевезень країною, відкритість кордонів та робота митної служби, економічна стабільність (валютний курс), стале регулювання фармацевтичного сектору. Щоб правильно зберігати ліки, потрібне енергопостачання фармацевтичних складів.

Деякі галузі повністю залежать від справної роботи логістичних мереж. Наприклад, косметична галузь імпортує потрібні для виробництва інгредієнти з Європи залізницею та автошляхами. Є частка імпорту з Азії, для якої надважлива робота портів, про що розповідає Іван Шершенюк, керівник департаменту технічного регулювання Асоціації "Парфумерія та косметика України".

За його словами, деякі виробники купують товари великими партіями безпосередньо з-за кордону — в Німеччині, Франції, Польщі. Ті ж, хто купує в дистриб’юторів в Україні, можуть замовляти менші обсяги. Але й вони намагаються тримати запаси на кілька місяців.

"Гадаю, що дефіциту базових косметичних продуктів не буде, бо в них є потреба, вони необхідні. Не думаю, що ринок залишиться без шампунів, кремів для обличчя, масок для волосся тощо. Це можливо з специфічнішими продуктами", — прогнозує Шершенюк.

Проблемне питання косметологічної галузі — первинне і вторинне пакування. Його здебільшого компанії закуповують в країнах Азії, через пандемію коронавірусу ці товари в дефіциті. Дуже багато тари пішло на антисептики. Наразі виробники знайшли альтернативних постачальників ємностей об’ємом 250-300-500 ml, дехто намагається налагодити власне виробництво.

Непомітний імпорт плюс скорочення попиту: "Ринок схильний заощаджувати"

За негативного сценарію дефіциту на деякі групи може й не бути, оскільки попит на них скоротиться в кілька разів.

"Може бути падіння попиту на товари, які перебувають в зоні необов’язкового споживання, незалежно від того, збільшуватимуться ціни на них, чи ні. Просто йде скорочення попиту. В будь-якій кризовій ситуації ринок схильний заощаджувати", — каже Руслан Бельтюков.

Десята частина імпорту України — це транспорт. Тож нові автомобілі можуть стати товарами, які важко дістати. В Україну автівки зазвичай доставляють морем. Якщо порти не працюватимуть, такі доставки стануть неможливими. Авіаперевезення в такому разі навіть не розглядають, бо тоді вартість автомобілів зросте в рази.

Ще один важливий у стабільні часи сектор імпорту — обладнання. Воно складає п’яту частину усього імпорту, свідчать дані Держстату.

"У нас багато інвестиційного імпорту — це імпорт машинобудівної продукції, яку використовують у виробництві українські компанії, як основний капітал. Це важливий пункт імпорту для модернізації підприємств. Часто ми завозимо це обладнання з країн Європи, США", — говорить Світлана Таран.

В умовах невизначеності та кризових ситуацій інвестиційний імпорт завжди скорочується.

"Зараз істотно і дуже різко скоротилося споживання обладнання. У багатьох компаніях питання капітальних інвестицій відклалося на друге півріччя, бо невідомо, що буде", — констатує Руслан Бельтюков.

Електроніку також привозять в Україну з-за кордону. В групі компаній АЛЛО визнають: у разі загострення ситуації імпорт на певний час призупинять, оскільки це буде економічно недоцільно та фізично ризиковано. В такому разі маркетплейс переорієнтується на продаж товарів зі складів на ті товари, на які буде попит. Про Це Фокусу розповів Дмитро Деревицький, засновник і співвласник маркетплейса allo.ua та мультиканального рітейлера АЛЛО.