Дефіцит повертається? Навіщо в Україні ввели держрегулювання і чому це не стримає ріст цін

Уряд 12 січня 2022 року на період дії карантину обмежив граничний обсяг торговельної надбавки на рівні 10% від оптово-відпускної ціни на соціальні продукти харчування. До цього переліку потрапили хліб житньо-пшеничний, батон, крупа гречана, цукор-пісок, борошно пшеничне, вітчизняні макаронні вироби, молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), олія соняшникова, яйця курячі категорії С1, тушки курячі й масло вершкове жирністю 72,5%.

Блискавичне подорожчання харчів в Україні й світі має об’єктивні причини — передусім через зростання вартості виробництва.

"Ціни виробників зростають через підвищення вартості газу, сировини й електроенергії. Останню комерційні споживачі в Україні купують вже по 5,5 грн за кВт/год, очікується подальше подорожчання до 7-10 грн/кВт/год. Вартість зерна зростає через суттєве здорожчання добрив, посівного матеріалу й іншого", — каже Олексій Дорошенко, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж. За його спостереженнями, виробники зараз не заробляють надприбутків, здебільшого працюють із мінімальною націнкою в декілька відсотків або взагалі в збиток. Деякі виробництва перебувають на межі припинення діяльності.

"З другої половини 2021 року ми працюємо собі в збиток через стрімке зростання цін на газ", — каже Сергій Вовченко, голова наглядової ради холдингу "Молочний альянс" (ТМ "Яготинське"). Якщо у 2020-му компанії холдингу закуповували "блакитне паливо" за 5,7 тис. грн за тис. кубометрів, то в липні 2021-го — за 12,8 тис. грн, а в грудні — за 48 тис. грн. На січень 2022-го газ закупили за 43 тис. грн.

Із січня під виробництво молока компанія може купити соціальний газ за пільговою ціною. Проте сир, йогурт та інші молокопродукти з асортименту компанії під категорію соціальних не підпадають, тому частину газу їй доведеться купувати за ринковою ціною. У підсумку паливо компанії обійдеться дорого.

Підвищення відпускних цін не вирішує проблем виробників, оскільки, як зауважує Дорошенко, наслідком зростання цін на продукти першої необхідності, навіть на хліб, одразу стає падіння попиту.

"Коли ми піднімаємо ціни на 5%, то в перші 7-10 днів відчуваємо провал продажів на 5-14%. Лише з часом через лояльність до бренду покупці повертаються", — продовжує Вовченко. З 21 січня "Молочний альянс" підвищив відпускні ціни на 5%.

За інформацією Дорошенка, середня торговельна надбавка на продукти зараз складає приблизно 20%. Зокрема, націнка на молокопродукти, за спостереженнями Вовченка, сягає від 10% до 40%.

"Рівень націнки в ритейлі суттєво відрізняється. У преміальних магазинах, де більше персоналу й обладнання, вона може бути втричі більша, ніж у дискаунтерах, — уточнює Дорошенко. — Також рівень націнки залежать від товару — на одному магазини заробляють 15%, на іншому — 100%". Тобто теоретично обмеження надбавки справді може вплинути на ціни у роздрібних магазинах на певні товари.

Обмежити ритейлерів. Як пов'язані регулювання торгової націнки й інфляція

Нововведення уряду викликало неоднозначну реакцію в експертному й бізнес-середовищі. На думку Дорошенка, запропоноване Кабміном регулювання вплине на зниження інфляції за підсумками року на 0,5%. Проте експерт вважає, що з травня-червня від такої практики варто відмовитись, бо вона шкодить економіці.

"Регулювання торговельної націнки не може зупинити продовольчу інфляцію, оскільки її драйвери перебувають за межами досяжності та впливу влади, — вважає Олег Нів’євський, керівник Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute. — Проте наслідком нововведення може стати зростання корупційних ризиків, оскільки таке регулювання, особливо його адміністрування, дає додаткову можливість державним органам прийти до бізнесу з перевірками".

Тим часом виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук прогнозує негативну реакцію бізнесу.

"Постачання соціальних товарів у роздрібні мережі може припинитися, бо ніхто не захоче множити собі збитки. Триватиме така практика, допоки ціни не знизяться, або соціальні продукти не зникнуть з поличок", — попереджає експерт. Директор ЦЕС Гліб Вишлінський додає, що відтепер торговельні мережі будуть змушені докласти більше зусиль на підготовку звітності. А витрати на це, ймовірно, перекладуть на націнку несоціальних товарів. Так, на думку експерта, регулювання надбавок стане зайвою бюрократією для ритейлерів, а на ціни ніяк не впливатиме.

На продукцію більшості виробників нововведення Кабміну має обмежений вплив.

"У нашому асортименті немає молока в плівці жирністю 2,5%, бо ми вже сім років як перешли на жирність 2,6%, а така продукція уже не підпадає під регулювання. Замість масла жирністю 72,5% ми випускаємо продукт жирністю 73%. Проте багато виробників в Україні продовжують випускати молоко у плівці за старими радянськими ГОСТами жирністю саме 2,5%", — розповідає Сергій Вовченко.

"Обмеження торговельної надбавки обрізає спекуляції, але не впливає на ріст цін у повному обсязі, бо не стосується прямих цін виробників, — продовжує Олег Пендзін, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. — Тому паралельно уряд зобов’язав приватні підприємства, які видобувають газ на території України, 20% газу продавати дешевше за ринкову ціну на спеціалізованих аукціонах, куди мають доступ лише виробники соціальних продуктів".

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликає владу не повертатись до ручного регулювання і скасувати відповідну постанову КМУ. Зокрема в ЄБА зауважують, що впровадження запропонованого Каб­міном обмеження потребує від роздрібного бізнесу адаптації внутрішніх процесів і внесення змін до договорів із постачальниками, тоді як постанова не передбачає перехідного періоду, який надав би певний час для такої підготовки. Тому в ЄБА попереджають про можливе тимчасове призупинення реалізації в торговельних мережах продуктів з урядового списку. У випадку, якщо скасувати постанову неможливо, ЄБА просить відтермінувати її введення щонайменше до 1 березня 2022 року.

Найбільше обмеженнями обурена Асоціація ритейлерів України, яка закликає Уряд відкласти надання постанові чинності через недостатність часу на впровадження змін і нерозуміння бізнесом механізму ціноутворення. Асоціація просить уряд провести з ритейлерами нараду для обговорення регулювання. Один із великих гравців роздрібного ринку відмовився від коментаря, посилаючись на очікування важливої зустрічі в Кабміні, яка має скоро відбутися.

Щодо впливу обмеження торговельної націнки на інфляцію, то в Нац­банку вважають, що вплив буде не надто істотний.

"Він буде досить обмеженим внаслідок того, що поточний інфляційний спалах насамперед зумовлений зростанням собівартості продукції, а не значним розширенням чи бумом споживчого попиту", — пояснює Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ.

Старі граблі. Регулювання цін державою Україна вже проходила

Держрегулювання цін — не новий досвід для України. Олег Пендзін нагадує, що в такому режимі країна жила з 1996 року, допоки в 2017 році, коли світова економіка була на підйомі, уряд остаточно скасував цю практику. А ще раніше, в 1993-му, КМУ ухвалив постанову №469, де встановлено граничний рівень торговельної та постачальницько-збутової надбавки (націнки) реалізації товару кінцевому споживачеві в розмірі 50% до ціни. До речі, у 1993 році рівень інфляції був найвищим за всю історію України — 10 256%.

Олег Нів’євський згадує, як до 2015 року ціни реалізації сільгосппродукції уряд намагався регулювати інтервенційними закупками через Аграрний Фонд. Але бюджетних коштів на це не вистачало, виникали постійні скандали навколо правомірного використання грошей платників податків. Крім цього, колишнє регулювання націнок на хлібобулочні вироби, що існувало до 2015 року, на думку експерта, призвело до стагнації розвитку виробництва соціальних сортів хліба й браку інвестицій у галузі.

З особливим жахом співрозмовники Фокусу розповідають про держ­регулювання цін за часів Віктора Януковича. Тоді Держкомісія з контролю за цінами, з якою виробники узгоджували кожне подорожчання соціальних продуктів, перетворилася на "орган обквитковування бізнесу". Зміни цін виробникам не погоджували попри об’єктивні обставини, а ще натякали на чималі гонорари за позитивне рішення. Саме в цей період у "Молочному альянсі" перейшли на випуск молока жирністю 2,6% замість 2,5%, позбувшись так необхідності контактувати з комісією.

"Починаючи з радянських часів і закінчуючи досвідом незалежної України, не було жодного зразка ефективного цінового регулювання. Це лише призводило до додаткової бюрократизації, корупції та зайвого тиску на бізнес", — пояснює Гліб Вишлінський.

Зараз в Україні торговельна надбавка обмежена не лише для продовольства. Адже з 15 травня 2021 року Мінекономіки запровадило регулювання цін на бензин. Гранична торговельна надбавка на нього встановлена у розмірі не більше 7 грн (з ПДВ) на літр для дизельного палива та не більше 5 грн (з ПДВ) на літр автомобільного бензину (окрім преміальних марок).

Допомога бідним. Час вводити субсидії на продукти?

Коронакриза змусила держави вдаватися до надзвичайних заходів. Олег Пендзін наголошує, що в Європі гроші з держбюджету виділяють на допомогу всім верствам населення, встановлюючи пільгові ставки ПДВ на продовольство. Швеція спрямувала $680 млн з бюджету для здешевлення газу для власної переробної промисловості. А в США роздають безкоштовно продукти на $90 млрд на рік для 40 млн громадян із низьким рівнем доходів. Кожен із них за місяць отримує харчі на $250. Проте Олег Нів’євський із посиланням на дослідження стверджує, що в реальних умовах зниження ПДВ не призводить до пропорційного зменшення цін. У зв’язку з цим, на думку експерта, найефективнішим рішенням у середньостроковій перспективі є продовольча адресна допомога.

"Обмеження торговельної надбавки не врятує ситуацію, уряду не оминути пошуку мінімум 50-60 млрд грн для допомоги громадянам в 2022 році, — попереджає Пендзін. — Варто запроваджувати продуктові субсидії за аналогією із субсидіями на житлово-комунальні послуги, а не лякати людей введенням продовольчих карток".

Гліб Вишлінський також рекомендує вирішувати проблему фінансової доступності продовольчого кошика для найбідніших за рахунок щомісячної грошової доплати одержувачам житлових субсидій, чий низький дохід верифіковано. Крім цього, він сподівається, що підвищення облікової ставки НБУ зробить гривню привабливішою для вкладень і пригальмує зростання цін на всі товари без будь-яких адміністративних втручань.

Нагадаємо, 20 січня 2022 року у відповідь на інфляційні виклики Нацбанк збільшив облікову ставку з 9% до 10% річних. Асоційований експерт "CASE Україна" Євген Дубогриз вважає, що таке рішення у середньостроковому періоді стримає інфляцію, а своїм рішенням Нацбанк просигналізував ринку, що готовий до рішучих дій для впливу на інфляційний тренд.