Мирний бізнес. Як перенести компанію до регіонів, де немає бойових дій
Держслужбовці на загальнодержавному та місцевому рівнях говорять про готовність допомогти евакуювати важливі нині бізнеси. Насправді процес бізнес-евакуації лише починається. Фокус з'ясував подробиці.
Глава парламентського податкового комітету Данило Гетманцев 8 березня заявив, що уряд розширив програму евакуації підприємств із зони бойових дій на приватні підприємства, які виробляють товари першої необхідності. Він закликав охочих евакуюватися заповнити спеціальну форму.
"Ми приймаємо всі заявки. Конкретного переліку немає. Але є підприємства, які мають найбільше значення для держави у воєнний період. Якщо підприємство виробляє обладнання для атомних станцій — ми вивозимо його насамперед. Якщо це стоматологічна клініка — не насамперед", — пояснив Данило Гетманцев у коментарі Фокусу.
Евакуація підприємств, як це виглядає теоретично: Центр закликає, регіони готові
Станом на 10 березня понад 200 підприємств подали заявку на перевезення із зон, де йдуть бойові дії, на Західну Україну. Вже є ті, хто перебуває в процесі переміщення, повідомив Гетманцев.
За його словами, звертаються представники харчової, деревообробної, медичної, текстильної, хімічної, паливної галузі та сфери машинобудування.
Фахівці Львівської обласної військової адміністрації працюють над 26 предметними запитами, повідомив її голова Максим Козицький.
"У Львівську область вже вирішили перевезти свої потужності два виробники — один з них займається металообробкою, інший — виробляє хімічну продукцію. Зараз вирішуємо нюанси щодо перевезення їхніх виробництв", — сказав Козицький.
Інших зацікавлених закликають писати на електронну пошту investregionlviv@gmail.com, в особисті повідомлення департаменту економічної політики Львівської ОВА за номерами +38 066 833 03 13, +38 068 068 17 51, +38 063 466 71 38.
Керівник цього департаменту Степан Куйбіда розповів у коментарі Фокусу, що понад двадцяти підприємцям, які хочуть перевезти свої бізнеси, запропонували 57 варіантів розміщення.
"Прямо сьогодні, в режимі реального часу, сім таких суб'єктів господарювання виїжджають на запропоновані локації, оглядають їх. Дивляться, чи підходять технічні характеристики щодо енергоносіїв для їхніх виробництв", — говорить Куйбіда.
За його словами, зараз визначають логістичні хаби, куди терміново можна звозити обладнання. Наступний крок — вибір необхідних потужностей під виробничі потреби. Розглядають занедбані чи недобудовані об'єкти, які потребують великих коштів перед запуском роботи. Ще один варіант — використання наявних виробництв.
З огляду на це Максим Козицький закликав місцевих підприємців запропонувати свої об'єкти для переїзду бізнесів із зон бойових дій.
Чи витримають електричні та інші мережі області, можна буде предметно відповісти за 3-5 днів, вважає Степан Куйбіда.
Про готовність прийняти бізнес із територій, де йдуть активні бойові дії, говорять не лише у Львівській області.
Закарпатська ОВА закликає місцевих підприємців повідомити, якщо вони можуть розмістити в себе бізнес із північних та східних регіонів.
До Тернопільської області переїжджають два великі підприємства з регіонів, де ведуть активні бойові дії. Бізнеси розпочнуть свою діяльність на новому місці за тиждень, зазначили на сторінці обласної адміністрації у Facebook.
Евакуація бізнесу на практиці: чому деякі підприємства не перевезуть
Голова наглядової ради групи компаній "Молочний альянс" Сергій Вовченко каже, що урядова ініціатива хороша, компанії справді варто перевозити. Але визнає — в деяких випадках це неможливо.
"Ми охоче перенесли б наш завод із Баштанки за лінію Вінниччини, бо там тихо і можна працювати. Але для нашого виробництва є три фактори: перший — це сировина, другий — кадри, третій — масивне обладнання", — каже Вовченко.
Він пояснює, що на Західній Україні вже є багато виробників молочних продуктів — і "Галичина", і "Молокія", і "Рошен", і "Укрпродукт Груп", і "Дубномолоко", тож сировини може не вистачити.
Кадри теж все не перевезеш — люди відмовляються з різних причин. А для перевезення масивного обладнання потрібне приміщення з міцним фундаментом, доступ до достатнього обсягу води тощо.
Вовченко акцентує особливу увагу на підключеннях до мереж: "Газ потрібен не всім. Але все працює на електроенергії. Ми знаємо, щоб під'єднатися до електромереж до війни, потрібно було пройти сім кіл пекла. А ще вода, каналізація, кудись треба вивозити побутові відходи".
З усіх цих та інших причин підприємства "Молочного альянсу" працюють там, де були розміщені до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
"Ми продовжуємо працювати навіть у Баштанці Миколаївської області, де була велика битва. Ми не можемо обробляти 400 тонн молока на добу, хоча підприємство на це розраховане. Наразі основна проблема не так у тому, щоб зібрати молоко, як у тому, щоб вивезти продукцію ", — каже Сергій Вовченко.
За його словами, зараз із Баштанки не можна вивезти продукцію ні до Миколаєва, ні до Одеси. Натомість намагаються вивозити до Кропивницького та Кривого Рогу.