Без інвестицій, без грошей: Як вдарить по росіянах "четверта хвиля" санкцій ЄС
Четвертий пакет санкцій ЄС проти РФ, зокрема, стосується енергетики та металургії країни-агресора. Що це означає для економіки Росії? Лише обмеження експорту металів обернеться для Росії втратою 3,3 млрд євро експортних доходів.
На 20-ий день війни Росії проти України, 15 березня 2022 року набув чинності вже четвертий пакет санкцій Євросоюзу щодо РФ. Вони стосуються як олігархів й пропагандистів, так і окремих галузей економіки. Зокрема, нові санкції включають заборону інвестиції в російський енергетичний сектор і припинення імпорту сталі та заліза з РФ до Євросоюзу.
Втрата енергії. Як російський енергосектор постраждає без інвестицій
Заборона інвестицій в енергетичну галузь РФ, по словам Ярослава Чекера, радника, адвоката, керівника практики енергетики та природних ресурсів АО "Арцінгер", може стосуватися виробництва електроенергії з відновлювальних джерел, реконструкції та модернізації теплових електростанцій та технологій енергозбереження для будівель, транспорту і промисловості. Проте, Єврокомісія зробила винятки для цивільної ядерно-енергетичної галузі та транспортування певних енергетичних продуктів до ЄС.
"Російська енергосистема потребує інвестицій для проведення модернізації — виведення з експлуатації старих електростанцій та будівництва нових, більш ефективних, — коментує Ярослав Чекер. — Прямі інвестиції від держави в електроенергетику у вигляді субсидій, пільгових кредитів й бюджетних коштів в Росії практично не надходять й за відсутності інвесторів [з ЄС] російський енергосектор відчує спад".
Співрозмовник Фокусу зауважує, що тиск від цих санкцій вже відчули такі російські компанії, як "Россеть" (державний оператор енергомереж РФ), енергетичні компанії "Інтер РАО" та "Юніпро" — котирування їх акцій вже знизилося напередодні введення вищезгаданих санкцій.
Запропоновані у четвертому пакеті санкцій ЄС обмеження, далеко не перші кроки, направлені на ослаблення російського енергетичного потенціалу.
Ярослав Чекер нагадує, що раніше дієві санкції в енергетичному секторі вже запровадили США, Велика Британія та Австралія, які заборонили імпорт російської нафти, газу та енергії. Крім цього, Канада ввела заборону на імпорт російської нафти. Японія, в свою чергу, зупинила експорт до росії нафтопереробного обладнання та технологій. Світові нафтовидобувні гіганти також не залишився осторонь — компанії Shell, British Petroleum, Exxon Mobil та TotalEnergies повідомили про відмову від участі в російських проєктах.
Втома металу. Як відчують в РФ відмову ЄС від російської сталі
"Це вдарить по центральному сектору російської системи, позбавить її мільярдів експортних доходів і гарантує, що наші громадяни не субсидуватимуть війну Путіна", — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 11 березня, анонсуючи санкції проти російського металургійного сектору.
Як зазначає Ярослав Чекер, метали та вироби з них займають друге місце в структурі експорту РФ з долею 12%. Дмитро Горюнов, старший економіст ЦЕС, додає, що на держави ЄС припадає 30% від всього обсягу експорту заліза та сталі з РФ.
"Передбачене четвертим пакетом санкцій ЄС обмеження експорту металів обійдеться Росії втратою 3,3 млрд євро експортних доходів. Відповідно, економіка Росії зазнає значних збитків після початку дії обмеження", — коментує нововведення Ярослав Чекер.
На думку Дмитра Горюнова вищезгадані санкції ЄС вплинуть на бізнес конкретних олігархів: Романа Абрамовича та Олександра Абрамова, співвласників металургійного холдингу "Євраз", Олексія Мордашова (Северсталь), Володимира Лісіна (НЛМК), Віктора Рашнікова (Магнітогорський МК).
"Таке обмеження матиме незначний вплив на економіку РФ, бо під ці санкції ЄС підпадає менше 2% від загального обсягу російського експорту, — зауважує Горюнов. — З іншого боку, це лише один з пакетів санкцій, не перший та мабуть не останній, тож його значення не варто применшувати".
Співрозмовник Фокусу зауважує, що ЄС, наразі, не наважився обмежити експорт з РФ залізної руди, об’єм якого складає $2,1 млрд і кольорових металів (алюмінію, міді та нікелю на майже $6 млрд). Хоча саме такі санкції вдарили би по бізнесу відомих російських олігархів: Алішера Усманова (Металоінвест), Олега Деріпаски (РусАл), Михайла Потаніна (НорНікель) і Іскандера Махмудова (Уральська гірничо-металургійна компанія).