Фінансовий зашморг. Санкції до російських банків і доля українського "Альфа-Банку"
Західні санкції вкотре пройшлися по російських банках. Цього разу США та G7 оголосили про блокування російських Сбєрбанку й Альфа-Банку. Чому це важливо та що буде з українським Альфа-Банком?
Сполучені Штати разом із G7 та ЄС 6 квітня оголосили про запровадження нових санкцій.
"Сполучені Штати оголошують про руйнівні економічні заходи щодо заборони нових інвестицій у Росії і вводять найсуворіші фінансові санкції проти найбільшого російського банку та кількох найважливіших державних підприємств, а також проти російських урядовців та їхніх членів сім'ї", — йдеться у пресрелізі на сайті Білого Дому.
У Штатах також оцінили економічний вплив санкцій на агресора. У Білому Домі вважають, що цього року ВВП Росії скоротиться на 15%, що зведе нанівець усі досягнення останніх п'ятнадцяти років. Інфляція в РФ вже перевищила 15% і, за прогнозами, прискориться ще більше.
Нові санкції зачепили великі російські банки.
"Повне блокування санкціями найбільшої фінансової установи Росії Сбєрбанку та найбільшого приватного банку Росії Альфа-Банку Ця дія заморозить будь-які активи Сбєрбанку й Альфа-Банку, пов'язані з фінансовою системою США, та заборонить громадянам США вести з ними справи", — наголошується у повідомленні на сайті Білого Дому. Фокус дослідив, чи дійсно нові санкції матимуть вплив на банківський сектор РФ, і якими можуть бути подальші обмежувальні заходи партнерів до фінансової системи країни-агресора.
Український банк Складна доля "дочки" підсанкційного Альфа-Банку
В Україні працює дочірня структура російського Альфа-Банку, проти українського банку не було ані західних, ані внутрішніх українських санкцій. Тобто наразі банк працює, як і інші банки, виконуючи всі операції з усіма своїми клієнтами та контрагентами.
"США не накладали санкцій на Альфа Банк Україна. Але це, я вважаю, неправильно, — каже Євген Дубогриз, асоційований експерт "CASE Україна". Суто юридичний трюк із боку США та з нашого. Не розумію, чим він міг бути спричинений. Акціонерами Альфа-Банку Україна були та лишаються російські олігархи, які допомагають Росії вести війну — в іншому разу не було б санкцій до російської Альфи. Якщо так, то санкції треба поширювати на все їхнє майно. Нехай навіть формально (але лише формально) вони зараз ним нібито не розпоряджаються, "передавши управління" третім особам — управління, але не власність".
Нагадаємо, на початку березня в "Альфа-Банку" повідомили про підготовку до зміни чинних акціонерів, а до того моменту управління банку буде здійснювати топменеджмент.
Нещодавно у інтерв’ю голова НБУ Кирило Шевченко повідомив, що продаж українського Альфа-Банку можливий, проте лише такий, що не буде розглядатися, як спроба обійти санкції.
"Відповідно до санкцій, накладених на власників Альфа Банку, НБУ визнав їхню ділову репутацію небездоганною, і ми застосували заходи впливу до власників істотної участі щодо заборони використання ними права голосу. Альфа Банк — системно важливий для української економіки. Наше завдання — діяти так, щоб не постраждали мільйони українських вкладників. Акціонери банку повинні шукати вихід із цієї ситуації", — зазначив Шевченко.
Якщо Альфа-Банк і змінить акціонерів, то, скоріше за все, це відбудеться вже після війни.
Вплив санкцій. Як ще покарають банки РФ
Новий пакет санкцій проти російських банків експерти схвалюють, проте зазначають: цих заходів все ще замало, аби дійсно суттєво вплинути на економіку РФ.
"Це вплине, але несуттєво. Такі санкції можуть дещо пригальмувати розрахунки, експорт та імпорт у Росію. Але Росія дуже швидко знайде заміну, переорієнтує розрахунки за такі операції на інші банки. На внутрішню можливість воювати ці нові санкції до банків взагалі не вплинуть, вони не заважають робити внутрішні розрахунки", — розповів Фокусу асоційований експерт "CASE Україна" Євген Дубогриз.
Деякі експерти впевнені, що санкції проти російських банків введені запізно.
"Частково санкції є запізнілими, приблизно тиждень тому фінансовий регулятор Великобританії визнав банкрутом "дочку" російського Сбербанку в Лондоні. Тому замороження активів мало вдарить по Сбербанку, частково з країн G-7 та країн ЄС вони кошти встигли вивести, але звісно, щось, чого не можна було позбутись, — наприклад нерухомість або довгострокові активи, залишилось. Отже, будемо аналізувати ліквідаційні баланси, дивитись втрати регуляторів, якщо такі будуть", — каже Віталій Шапран, економіст, член Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА) .
За думкою Шапрана, санкції проти банків все ж можуть мати певний негативний вплив на економіку агресора.
"Приблизно із середини березня операції найбільших російських держбанків у ЄС паралізовані, те, що ухвалили зараз, їх остаточно доб’є. Важливо тиснути саме на Сбєрбанк, який прикривався пулом портфельних інвесторів із США, які були його акціонерами, але після 3 березня, коли ринок депозитарних розписок на його акції заморозили, цей щит перестав працювати", — вважає Віталій Шапран.
На практиці вплив санкцій може бути таким: розрахунки, акредитиви, інші елементи торгівельного фінансування будуть дорожчими для росіян. За думкою Шапрана, через санкції проти державних монополій з РФ частина послуг буде взагалі недоступною.
"Дефіцит доступу до інструментів торгівельного фінансування може негативно вплинути на експорт з РФ нафти і газу. Втім, я б хотів бачити більш широкі санкції щодо Газпромбанку та його іноземних дочок, особливо дочірньої компанії на Кіпрі", — наголошує експерт.
Більше санкцій. Якими ще можуть бути обмеження до банків РФ
Нові санкції до Альфа-Банку та Сбєрбанку можуть погіршити їхнє фінансове становище. Тобто, банки потребуватимуть додаткової ресурсної підтримки від акціонерів і від Центробанку РФ. Але наразі немає підстав очікувати гучних банкрутств — скоріше за все, підсанкційні банки поки що зможуть втриматись на плаву.
Що ж стосується подальших санкцій проти російського банківського сектора, то експерти впевнені, що США й іншим країнам ще багато чого потрібно зробити задля впливу на агресора через банки.
"Мають отримати санкції всі 330 банків, які там працюють, зокрема дочки іноземних банків. Допоки хоч один банк РФ має можливість кореспондуватися із Заходом, можна сказати, що санкції до банків — не діятимуть", — каже Євген Дубогриз.
Віталій Шапран наголошує: санкції повинні отримати всі державні банки агресора без виключень, включно з Газпромбанком. Газпромбанк зараз лишається основним для розрахунків країн ЄС за газ і нафту, а тому поки що санкції Євросоюзу його не стосуються. А ось США ще в лютому ввели цей банк до списку підсанкційних, але санкції до нього виглядають слабкими — заборона американським громадянам і компаніям на купівлю нових акцій та довгострокових зобов'язань банку. У березні проти цього банку застосувала санкції Великобританія, заборонивши британським компаніям будь-які розрахунки з цим російським банком.
"Коли Газпромбанк виключать із системи розрахунків, тоді й санкції будуть не номінальними. Європейцям потрібно бути більш сміливими. Так, їм буде холодно без газу РФ, але й РФ без грошей ЄС не наповнить федеральний бюджет доходами за планом", — зазначає Шапран.