Морський терор. Як агресія Росії провокує дефіцит харчів у світі

Через агресію Росії Україна не може експортувати агропродукцію морським шляхом через власні порти й змушена шукати альтернативні шляхи.

"Навіть налагодивши транспортування закордон залізничними шляхами, Україна не зможе повернутися до довоєнного рівня експорту агропродукції, допоки не буде розблокована та відновлена діяльність морських терміналів", — попереджає Катерина Гупало, адвокатка, партнерка АО "Арцінгер".

Відповідно, держава втрачає одне з основних джерел надходження валюти, а розвиненому українському агросектору загрожує занепад. Проте, про нестачу продовольства на внутрішньому ринку не йдеться. Як зазначає Дмитро Оносовський, адвокат, старший юрист ЮКК "Де-Юре", Україна може забезпечити себе продовольством, засіявши лише 30% посівних площ, однак це передбачає лише виживання, а не розвиток.

Як світ залежить від українського експорту

Блокування постачання продовольства через українські порти Чорного й Азовського морів шкодить не тільки самій Україні. Світлана Литвин, аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), зауважує, що відсутність українських експортних поставок формує значний дефіцит деяких продуктів харчування, який відчувають всі країни світу. Адже Україна забезпечує 12% світової торгівлі пшениці, 16% — кукурудзи та 50% — соняшникової олії.

Анжела Махінова, партнерка практики міжнародної торгівлі ЮФ Sayenko Kharenko звертає увагу, що в новому дослідженні Світової Організації Торгівлі "Криза в Україні. Наслідки війни для глобальної торгівлі і розвитку" експерти передбачають, що через закриття портів, зменшення посівних площ, невизначеності щодо долі посівів, дефіцит пального, засобів захисту рослин і робочої сили обсяг експорту з України суттєво скоротиться.

Сумарні обсяги експорту з України та РФ у Ліван становлять 83% від усього обсягу імпорту зернових у цю країну, у Єгипет — 73%, Туніс — 53%, ОАЕ — 52%, тому насамперед постраждають країни Африки й Азії.

Через війну продовольство дорожчає

Недоотримання агропродукції з України вже призвело до стрімкого зростання цін на продовольство на світових ринках. Індекс продовольчих цін FAO в березні 2022 року порівняно з лютим виріс на 12,6%. Світлана Литвин зауважила, що це відбулося переважно за рахунок рекордного зростання цін на рослинні олії (+23,2%) та зернові культури (+17,1%) на тлі агресії Росії проти Україну.

"У світі [з початку війни] вже є подорожчання на 25-30% пшениці та на 35% сої. Експерти вважають, що зростання цін стосуватиметься і зернових, які не експортуються Україною та РФ, але можуть стати замінниками. Тому ціни на рис уже зросли на 12%, на овес — на 8%", — продовжує Махінова.

Опитані експерти й надалі очікують подорожчання продовольства.

"Враховуючи подальше зростання цін на пальне та добрива (деякі з яких уже подорожчали в п’ять разів), ціни на продовольство у світі будуть збільшуватись, — коментує Дмитро Оносовський. — Цей процес почався через коронакризу, а напад Росії на Україну значно його пришвидшив".

Ефект доміно. Чого чекати від агроекспорту

Вплив російської агресії на світові ринки продовольства може бути доволі довготривалим, навіть якщо в найближчі місяці ситуація нормалізується.

"Наразі повідомляється, що 30% посівних площ в Україні не засіюються зерновими й уже тільки через це очікування щодо обсягів урожаю на цей рік суттєво нижчі. Тобто навіть якщо на момент збору урожаю 2022 морські порти відновлять свою роботу, обсяг доступного на експорт українського зерна прогнозовано буде меншим", — зауважує Катерина Гупало.

За словами Дмитра Оносовського, об'єм експорту агропродукції залежатиме від ситуації на війні: у випадку сприятливого розвитку, на експорт може бути відвантажено 65-75% від показників минулого року, у разі негативного сценарію — значно менше. Тобто, продовольча криза може поглиблюватись.

Махінова наголошує, що в контексті воєнних дій в Україні експерти навіть згадують про можливість повторення "Арабської весни" (хвилі протестів в арабському світі в 2010-2012 роках) та масові голодні бунти в інших країнах.

"Якщо ситуація не стабілізується, то ймовірно, що в 2022-2023 році планета може зіткнутись з масовим голодом. І такі попередження вже звучать в агроспільноті розвинутих країн", — додає Оносовський.

Тобто, зло, яке заподіяла Росія Україні, може спричинити ланцюг драматичних подій з неочікуваними наслідками в інших куточках світу.