Розділи
Матеріали

Військовий краш-тест. Чи буде в Україні новий банкопад

Марія Бабенко
Фото: НБУ | Під час війни з Росією банки України проходять випробування на міцність

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014-2015 роках в Україні збанкрутувало близько 100 банків. Фокус довідався, як банківська система країни витримує повномасштабне вторгнення РФ.

Період 2014-2015 років українцям запам'ятався не лише початком російської агресії та триразовою девальвацією гривні, а й так званим банкопадом — тобто визнанням неплатоспроможними та виведенням із ринку близько сотні фінустанов. Після цього Нацбанк проробив велику роботу щодо зміцнення фінансової та банківської системи країни для запобігання новим кризам.

Перший удар. Банки тримаються

За інформацією НБУ, у січні-березні 2022 року українські банки отримали негативний фінансовий результат 160 млн грн. Картину зіпсував березень, коли чисті збитки банків на тлі війни становили 10,07 млрд грн. До цього, у січні-лютому, чистий прибуток банківської системи сягав 9,91 млрд грн.

У НБУ зазначають, що після вторгнення Росії в Україну банки запровадили кредитні канікули та знизили комісії за використання послуг, що негативно вплинуло на їхні відсоткові та комісійні доходи.

Нагадаємо, кредитними канікулами називають можливість поставити на паузу обов'язкові платежі за кредитами. Як зазначив у коментарі Фокусу Дмитро Мусієнко, керівник дирекції роздрібного бізнесу "ПриватБанку", у найбільшій фінустанові країни кредитними канікулами скористалися 35-50% клієнтів, решта 50-65% продовжує своєчасно вносити платежі.

"Із сьогоднішнього погляду ситуація не має надмірно песимістичний вигляд. Якість кредитного портфеля падає, разом із чим падають відсоткові доходи. Банківська система вже показує перші збитки, отже, починає проїдати капітал. Але все ж таки зараз борги клієнтів не безнадійні ні де-юре, ні де-факто, банки не формують резерви", — коментує ситуацію Олексій Карчажкін, заступник голови правління "Юнекс Банку".

Не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом військового стану та 30 днів після нього банкам дозволяє постанова НБУ №23 "Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп" від 25 лютого 2022 року. Це рішення значно полегшило ситуацію для кредиторів і позичальників.

Війна продовжується. Чого чекати далі від банківської системи

Поки війна з Росією не закінчена, оцінювати вплив вторгнення РФ на кредитний портфель банків і їхню стійкість ще рано. Тим не менш, поки що фінансовий сектор гідно витримує випробування кризою.

"Банківська система працює в стабільному режимі, фінансова система України стійка. Це головне. Оцінювати наслідки можна буде після завершення війни та нашої перемоги", — каже Дмитро Мусієнко.

У майбутньому велику небезпеку для банків може скласти суттєве погіршення якості кредитного портфеля. Зокрема, однією із серйозних проблем є знищення заставного майна під час бойових дій або загибель позичальників.

"Якщо виходити з прогнозу швидкого закінчення війни та початку відновлення економіки, ситуація може виявитися не такою критичною, — коментує Олексій Карчажкін. — Деякі люди залишилися без житла та майна, змушені були виїхати з країни і, ймовірно, вже не повернуться назад. Проте, я думаю, що в сухому залишку таких буде не дуже багато, і поступово банки та клієнти, здебільшого, знайдуть оптимальні варіанти виходу із ситуації”.

Проте ризик банкрутства окремих банків унаслідок погіршення їхнього стану на тлі війни все ж таки присутній. Олексій Карчажкін не виключає, що деякі банки не зможуть вийти з кризи кредитних неплатежів.

"Війна завершиться, мине ще якийсь час, і фінустанови будуть змушені формувати резерви [під безнадійну заборгованість]. І на цьому етапі в багатьох можуть виникнути проблеми з виконанням ключових нормативів капіталу", — коментує співрозмовник Фокусу.

Після 2014 року українці стали досвідченішими та спокійнішими у фінансових питаннях і не піддаються паніці
Фото: УНІАН

Подальший розвиток ситуації залежить від готовності акціонерів підтримувати банки додатковим вливанням капіталу та позиції НБУ. Проте поки що антикризові дії регулятора опитані експерти оцінюють радше схвально.

"На відміну від 2014 року, НБУ підтримує банки, і я не бачу поки що катастрофічної для них ситуації. Однак якщо й далі держава заплющуватиме очі на закриття та знищення бізнесу, то НБУ може не вистачити ресурсів", — зазначає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК "Кравець і партнери".

Олексій Карчажкін також впевнений, що регулятор піде назустріч ринку та не вводитиме надто суворих санкцій щодо порушників, хоча, як мінімум, програми оздоровлення деяким банкам писати все ж таки доведеться.

"Зараз на ринку немає проблем із ліквідністю, зобов'язання перед вкладниками виконуються, платежі клієнтів ідуть день у день, депозитні портфелі зростають, — каже Карчажкін. — І це вселяє надію, що система переживе цю кризу без значних втрат у кількості учасників. Все ж таки, за останні роки український банківський сектор став принципово надійнішим і стійкішим, а українці — мудрішими та спокійнішими у фінансових питаннях".

Нагадаємо, у квітні 2022 року набув чинності закон, згідно з яким у разі банкрутства банку вкладнику гарантується повернення 100% розміщених у банку коштів. Це додає вкладникам впевненості та стримує відтік депозитів із системи.