Чому ленд-ліз закріплює роль США як учасника захисту України від російської агресії

ЗСУ довели, що Україна не потребує безпосередньої участі військ країн НАТО у війні на своїй території. А завдання повного воєнного розгрому сил Росії залежить виключно від належного озброєння українських військ.

У США протягом тривалого періоду до повномасштабного вторгнення РФ на територію України, а також після 24 лютого 2022 року, зазначали, що не братимуть безпосередньої участі в бойових діях. Наголошували, що солдати НАТО не воюватимуть в Україні.

А закон про ленд-ліз, підписаний президентом Байденом 9 травня, став наслідком упевненості США у професіоналізмі та оперативно-тактичних здібностях Збройних Сил України.

Закон про ленд-ліз або, в буквальному перекладі з англійської, "Акт ленд-лізу для захисту демократії України 2022", є рамкою, яка фактично закріплює роль США як повноцінного учасника захисту України від збройної агресії РФ.

Форма і зміст цього закону надають широкі можливості для реагування на зміни як у стратегії російської агресії, так і в тактиці ведення воєнних дій.

• Реалізація ленд-лізу передбачена на термін 2022-2023-го бюджетних років. Це не означає, що в США передбачають завершення війни до 2024 року. Однак ці норми підкреслюють, що намір США щодо підтримки України у боротьбі проти Росії є стратегічним і не обмежується прагненням простого завершення бойових дій, навіть ціною втрати окремих українських територій.
• Закон не визначає фінансовий еквівалент допомоги, який можуть надати в межах ленд-лізу, посилаючись лише на термін дії, порахований у бюджетних роках. Як індикатор можна взяти оборонний бюджет США, який у 2022 році становить близько $778 млрд. Ця сума, звісно, не може бути витрачена виключно на один стратегічний напрямок.
• Закон закріплює, що предметом ленд-лізу є "оборонні вироби". Відповідно до законодавства США "оборонними виробами" визнають наступні категорії товарів:

- будь-яку зброю, системи озброєння, боєприпаси, літаки, судна, катери або інше військове знаряддя;

- будь-яке майно, установки, товари, матеріали, обладнання, поставки або товари, що використовують для військових цілей;

- будь-яке обладнання, інструмент, матеріали, поставки або інші товари, необхідні для виробництва, обробки, ремонту, обслуговування, зберігання, конструювання, транспортування, експлуатації або використання будь-якого предмета, перерахованого вище;

- будь-який компонент або комплектуюча частина будь-якого товару, перерахованого вище.

• Закон відкриває можливість реалізації заходів ленд-лізу не лише на користь України, а й для урядів країн Східної Європи, до переліку яких, у розумінні законодавства США, входять, окрім Росії та України, Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина, Молдова, Румунія та Білорусь. І кожна з цих країн може стати реципієнтом допомоги США в межах ленд-лізу 2022, оскільки формальні підстави для такої допомоги є доволі розмитими. А саме, "вплив вторгнення Росії в Україну", без конкретизації ступеня та наслідків такого впливу. А ведення бойових дій так чи інакше впливає на більшість країн світу, не кажучи про країни Східної Європи.

Наведемо приклади теоретичних можливостей реалізації заходів ленд-лізу в інтересах країн, які не є учасниками війни в Україні:

• Посилення обороноздатності країн, що прямо підтримують Україну у війні. Такими країнами є, наприклад, Польща, Чехія, Румунія. Пряма підтримка таких країн з боку США надасть гарантії безпеки для них на тлі силового шантажу Росії та погроз наслідками за підтримку України. Крім того, гарантії переозброєння для цих країн у межах ленд-лізу можуть прискорити передачу ЗСУ готового озброєння, яке зберігається на складах таких країн. У межах таких операцій очікується постачання країнам-партнерам матеріалів, комплектуючих та виробничого обладнання для будівництва літаків, важкої бронетехніки та артилерійських і реактивних боєприпасів.
• Посилення військового потенціалу країн, які стратегічно стримують реалізацію військових задач Росії. Йдеться про Румунію та Молдову, які стримують плани Росії на території Придністровської Молдавської республіки.
• Задоволення окремих військових інтересів країн, які коливаються у своїй позиції щодо війни та ролі Росії в цій війні. З метою схиляння таких країн до активнішої підтримки України заходи ленд-лізу можуть реалізовуватися на користь Угорщини та Болгарії.
• Гіпотетично Білорусь також може розраховувати на ленд-ліз у разі зміщення самопроголошеного президента республіки та зміни всього апарату держуправління.

Повертаючись до України, слід зазначити, що переліку товарів, які нададуть у межах ленд-лізу, на сьогодні не існує. Але не варто сподіватися на передачу найсучасніших, надскладних у технологічному плані зразків та систем озброєння. Необхідно говорити про види та типи озброєнь, яких потребує Україна для повного воєнного розгрому сил Росії на території України та унеможливлення поновленню бойових дій у майбутньому.

На першому етапі реалізації закону про ленд-ліз Україна має отримати:

• артилерійські системи калібру 152 мм та 155 мм;
• реактивні системи залпового вогню, зокрема M142 HIMARS та М270 MLRS;
• ударні безпілотні літальні апарати;
• системи протиповітряної-оборони, включаючи як засоби ураження (зенітно-ракетні комплекси), так і засоби радіолокації.

У найближчому майбутньому Україна потребуватиме:

• засоби розмінування;
• інженерні засоби для налагодження логістики;
• системи зв'язку;
• системи радіолокаційної розвідки, включаючи такі високомобільні засоби, як безпілотники-розвідники.

Після завершення першочергових заходів з відновлення оборонної інфраструктури України та боєздатності ЗСУ Україні будуть потрібні матеріали, комплектуючі та виробниче обладнання для ремонту та модернізації власної техніки. Саме це, до речі, може стати предметом переговорів щодо порядку розрахунків України за ленд-ліз. Тобто розрахунок може відбутися шляхом постачання новітньої військової техніки українського виробництва для потреб США та їхніх союзників після задоволення внутрішньої потреби ЗСУ.