Податки під час війни: де брати гроші на медицину й освіту, якщо зменшити податки
В Україні палко обговорюють податкову реформу, яка включає зниження ставок низки податків до 10%. Такий радикальний крок може призвести до різкого падіння доходів держбюджету, кажуть опитані Фокусом експерти.
Одним із ключових ризиків зниження ставок податків в Україні опитані Фокусом експерти називають різке падіння доходів державного бюджету. На практиці це означає неможливість держави спрямовувати необхідні суми коштів на соціальні потреби — освіту, медицину, соцвиплати та пенсії. Про це пише Фокус у новій статті "Податки скасовуються. Чим допоможе бізнесу й державі податкова реформа "все по 10".
Наприклад, розрахунки податкового експерта Юрія Романюка говорять про досить негативні наслідки для надходжень до держбюджету в разі скасування ЄСВ з одночасним зниженням ПДФО з 18% до 10%. За його даними, якби така реформа відбулася у 2022 році, то втрати зведеного бюджету були б близько 270 млрд грн, а державного — 330 млрд грн.
"Я проти радикальних змін податкової системи з високими ризиками падіння податкових доходів бюджету. Зміни потрібні — їх можна обговорювати, готувати до них суспільство, але пам'ятати, що сектор безпеки й оборони в нас має бути профінансований на 110%. Коли війна вщухне, Україна отримає "митний безвіз", і такі зміни (податкову реформу) можна буде впроваджувати", — каже член Ради НБУ Віталій Шапран.
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай зазначив, що сьогодні в Україні всі власні надходження до бюджету, податкові та неподаткові, не покривають навіть видатків на оборону та правопорядок.
"І це витрати, які не готові покривати наші партнери — країни-донори та міжнародні фінансові установи. Отже, можна говорити, у кращому разі, про оптимізацію структури податкових надходжень так, щоб стимулювати внутрішнє виробництво й обмежити відтік валюти з країни. Також можна говорити про подальшу оптимізацію витрат. Але простору для зменшення податків і податкових надходжень зараз немає”, — розповів Фокусу Юрій Гайдай.
Водночас, за словами співавтора реформи "все по 10", директора економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, навіть за умови зниження ставок до 10% суттєвого падіння доходів держбюджету вдасться уникнути. "Коли ми говоримо про зниження податків, то йдеться про зниження навантаження — співвідношення рівня надходжень, який забезпечує бізнес, до виручки бізнесу. Наявність податкових ставок не говорить про те, що за ними й сплачують підприємства податки. У нас оптимізують ПДВ (скрутки), у нас виплачують зарплати в конвертах, іде оптимізація податку на прибуток. Знижуючи ставки, ми створюємо ситуацію, коли вигідніше платити, ніж оптимізувати. Та модель, яку пропонують, не призведе до падіння доходів держбюджету, оскільки бізнес платитиме за цими ставками, не уникаючи оподаткування, тому надходження будуть”, — розповів Фокусу Анатолій Амелін.
Експерти також обговорюють украй важливе питання зниження рівня державних видатків, що може позитивно вплинути на стан дефіциту держбюджету.
"Найголовніше — скорочення державних витрат. В умовах війни це нереально, але якщо говорити про мирний час, то до 35% від ВВП повинні становити держвитрати, це те, чого ми прагнемо. Джерела зниження — покращення ефективності державних витрат, перенесення всього, що, можливо, на приватний сектор", — зазначає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. На його думку, щоб скоротити обсяг державних видатків, необхідно, зокрема:
- позбутися державного субсидування підприємств,
- верифікувати одержувачів соціальної допомоги,
- вирішити питання з переходом від солідарної до накопичувальної пенсійної системи.
Як раніше писав Фокус, на думку інвестбанкіра Сергія Фурси, знижувати податки під час війни не можна, оскільки це веде до різкого падіння доходів державного бюджету.
Нагадаємо, Данило Гетманцев, голова податкового парламентського комітету, розповів про законопроєкт про збільшення військового збору з 1,5% до 3%.