Примус до поразки. Як довго Росія зможе вести війну без нафтодоларів

Російській економіці, схоже, все ж таки вирішили завдати серйозного удару. Країни великої сімки домовилися запровадити обмеження цін для сирої нафти з РФ із 5 грудня 2022 року, а для нафтопродуктів — із 5 лютого 2023 року. Ініціативу підтримали всі країни G7: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада.

Як зазначає Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС), ці країни вже припинили або обмежили купівлю нафти в РФ, або ж перебувають у процесі відмови від неї. Питання, чи приєднаються до ініціативи такі країни, які сьогодні купують російську нафту: Китай, Індія і Туреччина.

Агія Загребельська, засновниця "Ліги антитрасту", називає такі деталі ініціативи, які поки невідомі:

• які країни, окрім G7, приєднаються до санкцій
• на якому рівні обмежать ціну російської нафти
• буде ціна встановлюватися на певний період чи періодично йтиме її перегляд.

Дружба проти Росії. Як можна реалізувати сценарій із обмеженням нафтової ціни

"Таких прецедентів в історії ще не було, — коментує рішення G7 Дмитро Горюнов. — В історії є факти заборони продажу нафти у випадку з Іраном і Венесуелою або обмеження торгівлі лише обсягами мінімальних життєвих потреб у продуктах харчування та ліках у випадку з Іраком. Але індивідуальну ціну для конкретної країни у світі ще не запроваджували".

На думку опитаних Фокусом експертів, обмеження цін на нафту для Росії реалізують через страхування танкерів, оскільки левову частку світових страховиків становлять західні компанії.

"Нафту сортів російського походження не можна буде вивозити через порти, оскільки страхування таких танкерів заборонять. Тобто G7 закриє для російських сортів URALS і SOKОL більшість ринків", — коментує Віталій Шапран, член Ради НБУ.

"Покупці нафти, які в сукупності становлять близько 80% світового ВВП, добровільно зобов'яжуться купувати російську нафту за заздалегідь визначеною ціною. А страхові та логістичні компанії, які контролюють понад 50% світового ринку перевезень нафти морем, відмовляться страхувати й перевозити нафту, ціна якої буде вищою за ту, що визначена картелем", — продовжує Агія Загребельська.

Співрозмовниця Фокусу описує цей механізм як картель покупців, дисципліна в якому підтримується олігополією на суміжному ринку.

"Якщо в антитрастовому законодавстві картель виступає порушенням, то його застосування для обмеження руйнівної дії монопольного гравця є цілком прийнятним", — додає Загребельська.

Дорогою СРСР. Як обмеження цін на російську нафту вплине на Росію

Важливою умовою для краху радянської імперії в 1991 став тривалий період низьких цін на нафту. Без надходження в достатній кількості так званих "нафтодоларів" сировинна економіка СРСР поступово занепала, і імперія втратила можливість стримувати прагнення до незалежності колишніх радянських республік.

Економіка Росії як наступниці радянської імперії на новому етапі може залишитися без значної частки "нафтодоларів" із усіма руйнівними наслідками. На думку Агії Загребельської, якщо механізм обмеження нафтових цін запрацює, його сміливо можна буде порівняти з HIMARS на санкційному фронті.

"Теоретично обмеження ціни на російську нафту може дуже сильно вплинути на РФ, оскільки 38% доходів російського держбюджету цього року мають припадати на нафтогазовий сектор", — розмірковує Дмитро Горюнов. Однак точні цифри втрат агресора, на думку експерта, залежать від можливості ввести таке обмеження в принципі, а також конкретних параметрів таких домовленостей.

Слід зазначити, що економіка Росії з початку вторгнення в Україну вже суттєво страждає від санкцій. Проте саме нафтогазовий сектор поки що допомагає агресору триматися на плаву.

"Санкції вже розділили економіку РФ на енергетичний і неенергетичний сектори. В останньому вже настає колапс: заводи стоять, наполовину впала активність у машинобудуванні й авіаційних перевезеннях, у торгівлі порожні 30-50% площ залежно від регіону", — констатує Віталій Шапран.

Співрозмовник Фокусу додає, що поки уряд РФ за рахунок "нафтодоларів" надає субсидії аграрному, транспортному й іншим секторам, але якщо виручка нафтової галузі впаде на 50%, то вона сама опиниться на межі виживання.

Спроби РФ утримати збут нафти за рахунок альтернативних напрямків навряд чи будуть успішними.

"Хоча уряд РФ і продовжує розповідати байки про те, що постачатиме всю нафту в КНР, торгівля між РФ і КНР у доларах чи євро неможлива через обмеження розрахунків для російських банків, а юань у повному обсязі не є вільно конвертованою валютою, — зазначає Шапран. — Інші країни-ізгої або мають свою нафту, як Іран, або не мають можливості купувати й переробляти багато нафти".

Шапран додає, що в РФ немає потужних нафтових сховищ, як у США, а консервація свердловин — дуже дорога справа. Відповідно, співрозмовник Фокусу прогнозує, що з 5 грудня "московії" доведеться продавати свою нафту за ціною, яку визначить G7, що фактично означає перехід контролю над економікою РФ до G7".

То вгору, то вниз. Як обмеження постачань із РФ уплине на нафтовий ринок

Росія виступає одним із найбільших світових постачальників нафти з часткою ринку у 12%. Відповідно, обмеження постачань від такого гравця відбиватиметься на ситуації на глобальному ринку та світових цінах на нафту.

Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея", не відкидає підвищення цін на нафту по всій Європі в другій половині листопада 2022 року на хвилі очікування на введення санкцій проти РФ.

"Напередодні введення обмеження цін на нафту відбудеться збільшення надходжень до російського бюджету через зростання вартості енергоносіїв і спекулятивного характеру формування котирувань, які відображатимуть не реальне співвідношення попиту й пропозиції, а очікування щодо можливої зміни цін", — попереджає Геннадій Рябцев. — Росія отримає ,навіть більше доходів, ніж очікувала — якщо у федеральному бюджеті середня ціна нафти URALS закладалася на рівні $44,2 за барель, то тепер вона торгується за ціною $75-80 за барел"ь.

Співрозмовник Фокусу закликає не використовувати цей аргумент як привід для відмови від санкцій і змиритися з тим, що ефекту від них не слід очікувати раніше другої половини 2023 року.

"Завдання мінімум — стримати ціни від підвищення напередодні 5 грудня та на початку наступного року, коли набудуть чинності санкції ЄС щодо російської нафти й нафтопродуктів, а також застрахуватися від підвищення цін у разі загострення протистояння в Лівії та Іраку, які сьогодні постачають значну частину нафтового ресурсу на світові ринки", — продовжує Агія Загребельська.

Однак, коли ажіотажний попит вщухне, не можна виключати відкіт цін назад і подальше здешевлення нафти.

Віталій Шапран очікує встановлення таких цін у регіоні:

• марка нафти Brent: близько $100 за барель
• марка URALS (Росія): $40-50 за барель і нижче на чорному ринку.

"У такій ситуації ми можемо побачити ціни на бензин близько 25-30 грн за літр. А для України дешеві енергоресурси — головний стимул економічного зростання", — робить висновок Шапран.

Агія Загребельська вважає зниження цін на нафту завданням максимум, якого навряд чи вдасться досягти через те, що поки ціни на нафту регулює картель ОПЕК+, лідером якого виступає Саудівська Аравія.

"Кронпринц Мухаммад ібн Салман уже неодноразово давав зрозуміти, що для королівства для покриття витрат на нескромні проєкти принца найдоречніша ціна — близько $100 за барель. Тому в разі істотного зниження ціни ми можемо очікувати обмеження видобутку від картелю ОПЕК", — уточнює співрозмовниця Фокусу.

Диво-зброя. Як обмеження цін на російську нафту може стримати агресора

Бажаний ефект від санкцій — позбавлення агресора можливості фінансувати війну. Проте Дмитро Горюнов нагадує, що в РФ залишається ще чимало коштів, тому санкції, скоріше, мають вигляд засобу додаткового тиску на агресора, а не інструмента для позбавлення його фізичної спроможності воювати.

Геннадій Рябцев також вважає, що вплив санкцій, які стосуються нафтогазового сектора, буде відстрочено в часі та проявиться не раніше другої половини 2023 року, коли ринок зрозуміє, що нестача постачань із РФ компенсована в повному обсязі і світові ціни на нафту підуть униз.

"Потенційне скорочення видобутку на 35% уплине на всі пов'язані галузі (сервісні, страхові, фінансові компанії), а також зайнятість і соціальну сферу в районах видобутку нафти, які деградуватимуть", — прогнозує Рябцев. За словами експерта, насамперед це стосується регіонів із високою вартістю видобутку в європейській частині РФ (Башкирія, Удмуртія, Татарстан) і територій, де є проблеми з якістю сировини.

"Обмеження цін на російську нафту знизить доходи російського бюджету. Це призведе до скорочення витрат на війну та соціальні потреби, що означає менше ракет і більше незадоволених своїм життям росіян. Наслідком стане ослаблення російської армії та уряду", — прогнозує розвиток подій Агія Загребельська.

Віталій Шапран дивиться в майбутнє з іще більшим оптимізмом. Він вважає, що вже в першому кварталі 2023 року у федеральному бюджеті не вистачатиме грошей на "дурні військові забави", а задарма виробляти ракети, танки, артилерію й інше озброєння ніхто не буде.

На думку співрозмовника Фокусу, під заборону потрапить близько 75-80% постачань нафти з РФ, а як альтернатива Росії залишиться тільки нафтопровід "Дружба" (йде через Україну) і нафтопроводи в КНР, оскільки транспортування нафти в цистернах дуже дорого коштує.