Найважчий рік. Як змінилися ціни, курс, банки в Україні через шість місяців після вторгнення РФ

Удар війни по економіці України — це і втрата доходів громадян, і сильне зниження обсягів експорту й імпорту, пауза у роботі низки найбільших промислових підприємств, втрата десятків тисяч робочих місць. В уряді кажуть — за підсумками року очікується падіння ВВП України на 35-40%. При цьому галопуюче зростання цін неминуче — в НБУ зараз прогнозують інфляцію на рівні 31%. Утім, є й хороші новини — наприклад, стабілізація валютного курсу, досить сильний банківський сектор, активна робота IT-сфери країни, врегулювання ситуації із зовнішніми боргами України — отримання відтермінування щодо валютних виплат на два роки.

Як і чому зростають ціни в Україні, і чи буде відкат

Війна, зруйнована інфраструктура, втрата територій і зупинка портів, розрив логістичних ланцюжків, дефіцит палива — це не могло не вплинути на ціни в Україні. За підсумками року індекс споживчих цін може сягнути 31%. Востаннє висока інфляція в Україні була у 2015 році — тоді вона сягнула рівня 43,3%.

Проте в уряді кажуть, що високі ціни не така вже й проблема. Міністр фінансів Сергій Марченко впевнений, що для країни, яка воює, таке зростання цін не є аномальним. "Інфляція досить висока, якщо порівнювати з довоєнним станом. Якщо порівнювати з іншими країнами — Європою, США, де інфляція наближається до десятивідсоткових показників, то наша інфляція 22,2% не така критична. Тобто це не інфляція, яка могла бути в країні, яка воює. Зовнішні умови такі, що ми все одно були б у високій інфляції. Розриви ланцюжків постачання, високі ціни на пальне — це все фактори, що сформувалися ззовні. І ми, як й інші країни, змушені це нормально сприймати", — зазначив Сергій Марченко.

Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук розповів Фокусу, чому високі ціни — не проблема для Мінфіну. "Висока інфляція зараз по всьому світу. У тій же Польщі інфляція становить 20%. Тільки в Росії дефляція, бо там колапс споживання. Коли подвоїлися ціни на пальне, а ціни на природний газ б'ють рекорди — важко знайти місце на землі, де можна сховатися. Для Мінфіну інфляція не проблема, тому що для доходів бюджету — це благо. Чим більша інфляція, тим більші доходи бюджету", — каже Дмитро Боярчук.

Експерт пояснив: Україна має можливість стримувати ціни на продукти харчування, якщо агровиробники погодяться виділяти якусь частину врожаю на соціальні потреби. "Агровиробники часто на внутрішній ринок постачають продукцію дешевше, ніж на зовнішній. За пальним — тут ми нічого не можемо зробити, крім податкових інструментів. Зараз податки на паливо знизили, і тому ціни бензину навіть нижчі, ніж у мирній Польщі. Якщо повернуть акциз, то відповідно, це додасть до інфляції, що зі свого боку дасть додаткові прибутки Мінфіну", — зазначив Боярчук.

На його думку, інфляція 30% за підсумками року — цілком зрозумілий та адекватний орієнтир. Утім, підсумковий показник залежить від багатьох чинників. Зокрема, чи зростатиме податкове навантаження, чи будуть перебої з постачанням палива восени та взимку, а також, якими будуть ціни на газ для промисловості. І, звичайно, один із ключових факторів, здатний вплинути на ціни, — це валютний ринок і курс гривні до долара.

Курс долара: що відбувається на міжбанківському та готівковому валютному ринку

Одна з найважливіших подій в економіці України півріччя воєнних дій — це девальвація гривні. Якщо станом на 24 лютого офіційний курс був на рівні 29,25 UAH/USD, то зараз 24 серпня — 36,57 UAH/USD. На міжбанківському ринку вже шість місяців продовжується превалювання попиту на іноземну валюту над її пропозицією.

"Фактори на міжбанку залишаються незмінними — дисбаланс між попитом і пропозицією, який, зі свого боку, є наслідком негативного сальдо торговельного балансу. За новими даними Держстату, у червні 2022 року імпорт випереджав експорт на $1,5 млрд. Частину попиту формують і ті українці, які поїхали за кордон, там проживають повністю або частково за рахунок гривневих накопичень. Конвертація цих коштів у валюту відбувається саме через МВРУ", — пояснила Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку.

За її словами, Національний банк постійно присутній на валютному ринку, проте він не лише продає валюту, а й купує її.

За словами Сергія Кучерявого, директора департаменту контролю ліквідності та цінних паперів Кредобанку, загалом торгівля на міжбанку залишається в межах чинних обмежень, що регламентуються постановою №18 НБУ.

"Фактично, міжбанківські угоди проходять у коридорі 36,5686 — 36,9343 (у більшості днів ближче до верхньої межі), що відповідає формулі "курс НБУ +1%", тобто регулятор купує валюту в банків за офіційним курсом 36,5686 і продає іноземну валюту банкам за курсом 36,9343 (курс НБУ +1%). З початку серпня НБУ залишається основним гравцем на ринку, де частіше продає валюту учасникам ринку. Згідно з офіційною статистикою, наведеною Нацбанком, за перші 2 тижні серпня він купив у банків $101 млн, продав банкам — $1 012 млн", — повідомив Сергій Кучерявий.

Попит на валюту формують компанії-імпортери, котрі активно закуповують за кордоном товари. За словами головного дилера департаменту казначейства та фінансових інститутів ОТП Банку Антона Курінного, ключовий попит на валюту формує імпорт озброєння і військового обладнання, а також імпорт медичних товарів.

На готівковому ринку в серпні відбулася деяка стабілізація — курс продажу готівкового долара знаходиться у коридорі 39-41 UAH/USD. У банках зазначають — на курс впливає дефіцит готівкової валюти у країні. "Основний фактор — це недостатня кількість кеш-валюти, ще зберігається дефіцит готівки, тому поки не вдається його стабілізувати нижче 40 UAH/USD. Плюс бізнес трохи налякав теоретичний закон про 10% за операціями імпорту. Впливає на попит зараз тільки одне — війна. Також один із факторів — це попит і з боку волонтерів, які розраховуються валютою за безліч потрібних речей для військових. І все ж чекаємо на велику пропозицію кеш-долара саме від банків і їх відділень, оскільки НБУ розширив трохи можливості банків продавати валюту через каси", — зазначив Антон Курінний.

Сергій Кучерявий каже, що на готівковому ринку частина попиту на іноземну валюту "перетекла" на купівлю валюти з подальшим розміщенням на депозити в банках за привабливішим курсом, проте цього недостатньо для стабілізації готівкового ринку. Нагадаємо, багато великих банків уже відкривають клієнтам вклади, після закінчення терміну розміщення кошти доступні в іноземній валюті — доларах або євро. Проте є обмеження за сумою — лише 50 тис. грн.

"Готівковий курс в діапазоні 39-41 UAH/USD протягом майже двох тижнів однозначно є ознакою стабілізації ситуації в готівковому сегменті. Стабілізувальний вплив на готівковий ринок чинить схема із закупівлі іноземної валюти за безготівкову гривню із зобов'язанням розміщення коштів на тримісячному депозиті. Усе більше банків запускає цей продукт, що робить його доступнішим для українців і за рахунок конкуренції наближає кінцеву вартість долара до курсу міжбанку", — вважає Анна Золотько.

Спрогнозувати, по якій траєкторії може піти курс гривні, не може зараз ніхто. Адже поки що курс на міжбанку жорстко обмежений, і, ймовірно, відпускати його на свободу НБУ поспішати не стане. Експерти кажуть, що на час кризи такий обмежувальний підхід до валютного курсу виправданий. "В умовах війни необхідний чіткий курс (бенчмарк), на який орієнтуються учасники ринку. Повна відмова від регулювання може призвести до неконтрольованих коливань, невизначеності роботи більшості підприємств і панічних настроїв на ринку", — попереджає Сергій Кучерявий.

Коли банки як один. Чи падатимуть банки в період війни в Україні

Незважаючи на побоювання, банківський сектор усі шість місяців повномасштабної війни в Україні залишався досить стабільним і високоліквідним. В НБУ зазначили, що чисті активи банків за другий квартал зросли на 3,3% і наблизилися до довоєнного рівня. Кошти клієнтів залишаються головним джерелом стабільного фондування банків — обсяги гривневих коштів фізичних осіб збільшились на 6,4% за другий квартал за рахунок коштів на вимогу, в іноземній валюті — зменшились на 3,5% у доларовому еквіваленті. Кошти підприємств у банках збільшилися за квартал на 4,3% у гривні та на 14,4% в іноземній валюті. За півріччя загальний збиток банківської системи, за даними НБУ, становив 4,6 млрд грн.

"Загалом у секторі миттєва ліквідність достатня — це означає, що більшість банків, особливо великих, мають достатньо коштів, щоб здійснювати платежі й у разі потреби повністю віддавати депозити. Причому достатньою є і гривнева, і валютна ліквідність", — пояснив Фокусу асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз.

Але, за його словами, приплив коштів населення і бізнесу в банки сповільнився, багато позичальників припинили обслуговувати кредити. Тому часто банки мають не так багато коштів для кредитування, навіть у межах державних програм.

"Загалом ситуація в секторі зараз стабільна. Але загрози для окремих банків є, особливо, для тих, хто має великі (порівняно з активами) обсяги рефінансування НБУ, що істотно подорожчало. І для тих банків, у кого в зобов'язаннях велика частка поточних рахунків бізнесу та депозитів населення на вимогу", — каже Євген Дубогриз. Він не заперечив, що найближчими місяцями будуть нові банкрутства банків. Поки що за час війни НБУ визнав неплатоспроможними два банки — Мегабанк і банк "Січ".

"Мегабанк і "Січ" — точно не останні "воєнні банкрутства" банків. Банки покидають ринок і в мирний час — хтось не витримує конкуренції, хтось недооцінює ризики. Чим довше триває війна — тим більше ризиків неплатоспроможності окремих банків. Зараз ситуація така, що найбільшим банкам неплатоспроможність не загрожує. Вони мали й великий запас міцності до 24/02, і багато великих банків навіть підвищили операційну ефективність — зменшили витрати, збільшили обсяги чистих комісійних доходів, плюс заробляють на моменті на високій ставці за депозитними сертифікатами НБУ", — впевнений експерт.

У вересні-грудні банки продовжать надавати клієнтам фінансові послуги, більшою мірою — обслуговувати платежі, поточні та карткові рахунки, депозити. Найменшою мірою йдеться про кредитування. Кредити для фізосіб поки що взагалі пропонують одиниці банків, а кредитування бізнесу багатьма банками теж заморожено "до кращих часів". Проте певні програми кредитування під час війни банки розвивають. Наприклад, державні програми для аграріїв і програму "5-7-9%". За даними Міністерства фінансів, за період дії воєнного стану в Україні в межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" укладено 11 623 кредитні договори на загальну суму 46,89 млрд грн.

"Прогноз — кредитування фактично не буде поза державними програмами аж до кінця війни. Або до того етапу, поки не з'явиться визначеність, як закінчиться війна, на яких умовах. Під час війни та невизначеності масового кредитування бути не може — немає жодних гарантій повернення кредитів і взагалі жодних гарантій стабільної роботи будь-якого бізнесу. Саме тому кредити, якщо і є, то там, де держава дає гарантії повернення, або там, де термін кредиту дуже малий, де можна хоч якось прогнозувати чи оцінювати фінансовий стан позичальника", — зазначив Євген Дубогриз.